Передплатити Підтримати

Курс на зміцнення?

Що буде з гривнею у 2020 році та чому не варто радіти нинішньому курсу

Курс гривні до долара став справжнім новорічним подарунком для українців. Особливо для тих, хто на свята запланував собі подорож за кордон. Такого дешевого долара ми не бачили з 2016 року. Тож встигніть насолодитись моментом. Адже біль­шість прогнозів на 2020-й сходяться на тому, що котирування гривня-долар повернуться в коридор 26−27 гривень за долар. Утім, є й оптимісти, які вірять, що курс може бути в межах 22−24 гривні за долар.

Якщо планети вишику­ються у правильному по­рядку, курс гривні втри­мається на тому рівні, з яким ми зустріли 2020 рік. Йдеться на­самперед про те, що на цей рік заплановано масштабну при­ватизацію. Якщо вдасться зна­йти іноземних інвесторів бо­дай на один-два об’єкти великої приватизації, це дасть чималий притік валюти в країну. Ще один фактор — скасування морато­рію на ринок землі. Компанії за­водитимуть валюту в країну, аби купити землю.

Та якщо пересічні українці здебільшого радіють зміцнен­ню гривні, адже саме у цій ва­люті більшість отримує зарпла­ту, то в уряді починається щось схоже на паніку. Адже бюджетна криза минулого року (під кінець року недобір до бюджету оці­нювали щонайменше у 40 млрд грн) може повторитись. Міністр економрозвитку Тимофій Ми­лованов навіть заявив, що вони створили Штаб для боротьби з падінням промисловості, яке триває уже більш як півроку. Се­ред основних причин падіння промвиробництва Милованов назвав зміцнення гривні, яке по­гіршило конкурентоспромож­ність вітчизняних виробників.

«Зміцнення курсу гривні, яке відбулось в останні місяці мину­лого року, має спекулятивну при­роду і не пов’язане з поліпшен­ням продуктивності і стабільності економіки. Тому сподіватись, що такий курс може бути стабіль­ним, не варто, — каже заступ­ник директора Національного інституту стратегічних дослі­джень Ярослав Жалило. — В Україні була необхідність у залу­ченні бюджетних запозичень, а міжнародні фінансові спеку­лянти мали бажання придба­ти урядові боргові папери. Це основна причина зміцнення кур­су. І це призвело до негатив­них наслідків. Насамперед зни­ження дохідності експортерів. Негативні цінові тренди на сві­тових ринках, зокрема зниження цін на металургію, різко вдари­ли по виробниках. Це стало од­ним з чинників падіння промис­лового виробництва в Україні. По-друге, зміцнення гривні при­звело до здешевлення імпорту, а отже, імпортні товари посилили витіснення вітчизняних товарів з нашого ринку. Друга проблема — зміцнення гривні призвело до погіршення надходжень до дер­жавного бюджету. З одного боку, бюджет отримав менше доходів, пов’язаних з валютними надхо­дженнями в Україну. З іншого, через падіння промислового ви­робництва, промисловці почали сплачувати менше податків».

За словами економіста, є й позитивні фактори від зміцнення гривні. Насамперед здешевлю­ється зовнішній борг, і це трохи пом’якшує ризики для бюдже­ту. За рахунок дешевшої валю­ти зменшується вартість кри­тичного імпорту, насамперед енергоресурсів. Зокрема, опе­ратори почали знижувати ціни на пальне (щоправда, не без втру­чання АМКУ та президента), ціни на газ також торік знизились. Однак, якщо курс гривні втри­мається на такому аномально­му рівні, це призведе до сповіль­нення економіки в цілому.

«Думаю, уже в січні буде по­ступовий дрейф у бік посла­блення гривні. Певна підтримка гривні буде у лютому-березні, бо там підходить термін спла­ти податків ключовими еконо­мічними гравцями. Але загалом я очікую певного послаблення гривні, але не катастрофічного у жодному разі. Хоча вважаю, що середньорічний 27 гривень за долар — цілком можливий», — каже Ярослав Жалило. На його думку, різкий обвал гривні мо­жуть спричинити хіба зовнішні фактори — наприклад, глобаль­на економічна криза. Яка, сво­єю чергою, може змусити іно­земних спекулянтів, які скупили урядові облігації, масово їх про­давати і виводити кошти з краї­ни. Навіть якщо ці папери про­даватимуть на вторинному ринку, тиск на гривню буде сут­тєвий".