• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Коли українці не мали доступу до світових сцен, саме Магомаєв виконував на цих сценах українські пісні»

«Коли українці не мали доступу до світових сцен, саме Магомаєв виконував на цих сценах українські пісні»

У Трускавці відбувся ІІ Міжнародний конкурс «Пам’яті Мусліма Магомаєва»

Останній акорд конкурсу «Пам’яті Мусліма Магомаєва». Фото авторки

Не встигли ще добре стихнути фанфари VІІІ Трускавецького міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат», як курортна оздоровниця України знову зібрала конкурсантів. Цього разу для участі у І І Міжнародному конкурсі «Пам'яті Мусліма Магомаєва». Цей конкурс підтримують посольства Азербайджану, Угорщини, Болгарії, Таджикистану, Узбекистану, Литви, Казахстану, Туреччини та Польщі.

За кілька місяців до початку конкурсу у Трускавці вибухнув скандал. Коли вже було проведено велику роботу з підготовки конкурсу і до початку зали­шалося неповні три місяці, на офіційно­му сайті Трускавецької міськради недо­брозичливці опублікували петицію, у якій закликали блокувати проведення цьо­го конкурсу. Мовляв, у нас є свої співа­ки, українські, тож навіщо прославля­ти азербайджанського артиста Мусліма Магомаєва… Автор петиції пропонував замість конкурсу, присвяченого Маго­маєву, провести конкурс пам’яті україн­ського оперного співака Василя Сліпака, який загинув від кулі російського снай­пера на Донбасі. Мабуть, автор петиції не усвідомлював, з якою метою від його імені «настрочили» цей опус. Річ у тім, що конкурс пам’яті Василя Сліпака то­рік було проведено у Львові. І цього року у грудні у місті Лева відбудеться вже дру­гий конкурс пам’яті нашого земляка.

Якби не розуміння ситуації і допо­мога міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, невідомо, чи ІІ конкурс «Пам'яті Мусліма Магомаєва» взагалі би відбувся.

— Ініціатива, яка відобразилася у формі петиції і збору підписів щодо скасування конкурсу, — ніщо інше, як меркантильний, політичний інтерес окремих осіб за прин­ципом «чим гірше — тим краще», — сказав журналістові «ВЗ» пан Кульчинський. — Міжнародний конкурс українських опер­них співаків пам’яті Мусліма Магомаєва має відбуватися з кількох причин. На­самперед цим конкурсом підтримуємо нашу талановиту молодь, бо жодного по­дібного конкурсу в Україні немає. Участь у цьому конкурсі й перемога дають мож­ливість співакам піднятися на ще одну сходинку у професійному рості. Чому конкурс Мусліма Магомаєва? Труска­вець — бальнеологічний курорт, куди за­прошуємо якомога більше гостей, у тому числі з-за кордону. Одними з найчислен­ніших є гості з Азербайджану. Ми знаємо, що Магомаєв — відомий азербайджан­ський співак, похований у Баку. Таким чи­ном намагаємося «вбити двох зайців», бо конкурс отримав підтримку у вищих еше­лонах влади Азербайджану. Для нас про­ведення конкурсу — серйозний інформа­ційний привід на всю дружню державу, яка позитивно ставиться до України. За­галом, конкурс пам’яті Мусліма Маго­маєва — хороша промоційна основа для розвитку курорту в цілому.

— Муслім Магомаєв — творчий геній міжнародного значення. Саме тому тво­ри з його репертуару і досі звучать на провідних сценах світу, — розповів жур­налістові «ВЗ» народний артист України, голова Азербайджанського культурно­го центру імені Мусліма Магомаєва, По­сол Миру, засновник конкурсу «Пам'яті Мусліма Магомаєва» Гурбан Аббасов. — З Україною Магомаєва теж пов’язували тісні музичні зв’язки. У своїх концертах Магомаєв часто виконував українські народні пісні. Ніхто так пристрасно і так щиро не заспівав «Дивлюсь я на небо», як цей геніальний азербайджанський ар­тист. Магомаєв популяризував україн­ську культуру в усьому світі.

За умовами конкурсу професійних во­калістів «Пам'яті Мусліма Магомаєва», участь у ньому могли взяти лише про­фесійні вокалісти з дипломами про за­кінчення консерваторій, або студенти вищих музичних закладів. Оскільки сам Магомаєв співав неперевершено опер­ні партії і естраду, то й учасники конкурсу повинні були володіти мистецтвом опер­ного і естрадного співу.

— Після «сліпого» прослуховування до конкурсу було допущено 18 виконавців — 15 українських і троє зарубіжних, — роз­повіла журналістові «ВЗ» співзасновниця конкурсу Наталія Кудряшова. — Однією з особливостей конкурсу є те, що це неко­мерційний проєкт. Конкурс «Пам'яті Мус­ліма Магомаєва» не має вступних внесків, як інші конкурси. Окрім того, усіх вока­лістів ми забезпечуємо проживанням і харчуванням на час проведення конкур­су. Та, мабуть, найголовніше, що ми дає­мо їм гарний старт у житті за допомогою людей, які потім формують їхній життєвий шлях. Це і продюсери, і театральні діячі, і, звісно, засоби масової інформації.

Виконавці змагалися у два тури — спі­вали класику і естраду. Члени журі, на­родний артист України, професор Олек­сандр Дяченко, та народна артистка України, професорка Людмила Бож­ко, щиро дивувалися, коли Айбар Хайр­ханов, який приїхав на конкурс із Казах­стану, заспівав українською «Дивлюсь я на небо…» усі 10 (!) куплетів. За слова­ми Дяченка, він вперше почув, що ця на­родна після, яку так бездоганно викону­вав Магомаєв, має аж стільки куплетів…

Попри те, що учасники не платили вступ­ного внеску, переможці отримували фінан­сові нагороди. За перше місце — 1000 дола­рів, друге — 750, за третє — 500 доларів.

Цікавий факт журналістові «ВЗ» роз­повів голова журі Гурбан Аббасов. Жінка з Харкова випустила двотомне видання українською мовою — про життя і твор­чість Мусліма Магомаєва. А щоб книга побачила світ, харків’янці довелося про­дати однокімнатну квартиру. На основі архівних документів у книзі відображено життя і творчість азербайджанського спі­вака у період від 1964 до 2002 року, яка пов’язана з Україною. «Ця жінка збира­ла ці матеріали для книги ще й для того, щоб ніхто не посмів ділити наші наро­ди на „наших та іноземців“. Бо наше за­вдання — будувати мости дружби. Щоб був мир на землі», — сказав пан Аббасов.

У репертуарі Мусліма Магомаєва було багато українських пісень, він дружив з Анатолієм Солов’яненком, Дмитром Гна­тюком, з якими стажувався у мілансько­му театрі «Ла Скала». Це була дружба, побудована на фундаменті високого мис­тецтва. «У той час, коли українці не мали доступу до світових сцен, саме Муслім Магомаєв виконував на цих сценах укра­їнські пісні — „Дивлюсь я на небо“, „Коха­на“ та інші», — сказала Наталія Кудряшова.

Власне, через це обов’язковим тво­ром, який мав заспівати кожен учасник конкурсу, була українська народна піс­ня «Дивлюсь я на небо». Співали її і пред­ставники Литви, Казахстану, Нідерландів, США, Болгарії та інших країн. На жаль, не всі пройшли «сліпе» прослуховування…

— Конкурс «Пам'яті Мусліма Магома­єва» насправді унікальний, з різних при­чин, — розповів журналістові «ВЗ» член журі Олександр Дяченко. — Я маю вели­чезний досвід як член журі у різних кон­курсах, але жоден з них не може по­хвалитися тим, що учасники не платять грошового внеску. У Трускавець можуть приїхати люди, які, можливо, не мають грошей, щоб взяти участь у конкурсі, зате мають великий талант. На «сліпо­му» прослуховуванні ми вибирали таких виконавців, які би могли, як і Магома­єв, професійно заспівати і оперну арію, і естрадну пісню. У цьому полягає склад­ність, бо не кожен може володіти одно­часно і естрадним, і класичним вокалом. Було важко, але ми відібрали таких 18. І вони вже переможці, навіть попри те, що не всі зможуть зайняти перші місця.

Першу премію «виспівав» випускник Київської національної музичної акаде­мії імені Чайковського, соліст Київсько­го муніципального академічного теа­тру для дітей та юнацтва Роман Лещов. Були і спеціальні нагороди. Дмитро Во­ронов, який отримав другу нагороду, здобув від партнерів конкурсу ще й пра­во виступу на престижній американській сцені «Карнегі-хол». А соліст Херсонської обласної філармонії Максим Лозовий — сертифікат від партнерів на суму 10 000 гривень. У подорож Україною партнери з туристичної фірми запросили студен­та Львівської музичної академії імені Ли­сенка Тараса Короля. Спеціальний приз від азербайджанської громади отримав казах Айбар Хайрханов за найкраще ви­конання пісні «Дивлюсь я на небо…».

Оскільки газета «Високий Замок» — ін­формаційний партнер конкурсу, то ми, як і торік, також обирали свого фавори­та. Я до останнього вагалася, хто він, наш «гість». Та коли почула у виконанні Сер­гія Андрощука пісню «Два кольори», сум­ніви відпали. Одним з наступних «гос­тей» «Високого Замку» буде випускник Київської музичної академії імені Чай­ковського, соліст Національного будинку органної та камерної музики Сергій Андрощук.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Коли українці не мали доступу до світових сцен, саме Магомаєв виконував на цих сценах українські пісні»