«На хріна нам такий союз»... А й справді, навіщо?

Путін і Лукашенко можуть підписати документи, що «загрожують подальшому існуванню незалежної Білорусі»

Десятеро діячів білоруської опозиції підписали декларацію «Про загрозу білоруській незалежності». На думку підписантів, зокрема першого спікера парламенту незалежної Білорусі Станіслава Шушкевича, документи, які 8 грудня мають затвердити Путін і Лукашенко (на фото), «збільшують залежність Білорусі від Росії і потенційно становлять загрозу подальшому існуванню Білорусі як незалежної держави». Опозиціонерів налякав посол Білорусі у Р Ф Семашко, який за тиждень до зустрічі двох президентів розповів про таку їхню ціль, як «єдині парламент і уряд»… Невже «бацька», який нещодавно, говорячи про відносини з Москвою, заявив «на хріна нам такий союз?», погодився віддати Білорусь Путіну?

Як підкреслили лідери білоруської опозиції, робота над документами, які 8 грудня мають підписати пре­зиденти Білорусі й Росії, іде підкилимно, «без будь-яких консультацій з представ­никами суспільства», а інформацію про зміст цих документів «не змогли одер­жати навіть депутати Палати представ­ників».

Нагадаємо, про погодження главами урядів двох держав «Програми дій Біло­русі й РФ із реалізації положень догово­ру про створення Союзної держави» по­відомило на початку вересня 2019 року російське видання «Комерсант». Розра­хована на півтора року програма перед­бачає, що із січня 2021 року економіч­ні системи РФ і Білорусі будуть частково об’єднані. «Йдеться щонайменше про єдиний Податковий кодекс, зовнішньо­торговельний режим і Цивільний кодекс, уніфікований облік власності… майже об’єднаний банківський нагляд, але з двома центробанками, єдиний регуля­тор ринків нафти, газу й електроенергії і гармонізоване держрегулювання галу­зей, — інформував „Комерсант“. — Такий ступінь інтеграції — вищий, ніж у ЄС, фак­тично на рівні економік йдеться про ство­рення з 2022 року конфедеративної дер­жави». Тобто, констатувало видання, «йдеться про поглинання сильно одер­жавленої економікою Росії майже повніс­тю державної економіки Білорусі на рівні управління».

У вересні прем’єри РФ і Білорусі до­мовилися працювати над «дорожніми картами». Їх кількадесят, і, судячи з того, що після вересня тема Союзної держави відійшла на задній план, узгодити пози­ції по «картах» Москві й Мінську було не­легко. Ба більше, у листопаді президент Білорусі Олександр Лукашенко взага­лі поставив російсько-білоруський союз під сумнів. «Ми продаємо у Росії менше, ніж вони у нас, — обурювався „бацька“. — Ці гроші треба заробити на російсько­му ринку, але нас туди не пускають. Зви­чайно, ми з Росією воювати не будемо. Але щороку ми щось втрачаємо. Вибач­те, на хріна потрібен такий союз?».

Здавалося, заплановане на 8 грудня підписання «Програми дій» щодо ство­рення Союзної держави може не відбу­тися… І раптом — заява Семашка! Вияв­ляється, серед цілей Путіна й Лукашенка не лише «уніфіковане податкове законо­давство» і «створення єдиних ринків на­фти, газу і електроенергії», а й «єдиний парламент і уряд… коли незалежні Росія і Білорусь віддають нагору певні управ­лінські функції, з обов’язковим виконан­ням».

Утім, якщо згадати про події осені ми­нулого року, то заява Семашка не зда­ється несподіваною. Тоді у Сочі Путін і Лукашенко говорили протягом шести (!) годин. Як розповів згодом «бацька», «питання, пов’язані з поставками Біло­русі темних нафтопродуктів, поставка­ми природного газу й оплати природ­ного газу з боку Білорусі», залишилися невирішеними. Не домовилися тоді Мо­сква й Мінськ також про поставки росій­ської нафти для переробки на білорусь­ких НПЗ, а також щодо збиткового для бюджету Білорусі «податкового манев­ру» в галузі нафтовидобутку, який пла­нує здійснити РФ. «Путін запропонував Лукашенку нову парадигму подальшого співіснування в союзі, — констатував то­рік у виданні „Лівий берег“ експерт Ан­дрій Паливода. — Тепер усіляка еконо­мічна допомога буде пов’язуватися зі зустрічними політичними діями». Тоб­то торік Путін фактично поставив Лука­шенку ультиматум: або Мінськ робить на шляху інтеграції з Москвою реальні кроки, або більше не побачить дешевих енергоносіїв… То Семашку дали «від­машку», бо Лукашенкові вже немає куди відступати?

Деякі експерти вважають такий ви­сновок поспішним.

«Грандіозні» цілі були заявлені ще у договорі про створення Союзної дер­жави від 1999 року, — нагадує Юрій Дра­кохруст, оглядач Радіо «Свобода». — У договорі й справді записані єдиний пар­ламент і єдиний уряд. І що, сторони до­мовилися про їх створення? Хіба це сказав Семашко? Ні, він сказав «таке за­вдання вирішується»… Так воно вже 20 років як вирішується".

На думку Дракохруста, слова Семаш­ка означають лише «гру й торг». «Набли­жається кінець року, — нагадує оглядач, — якою буде нова ціна на газ — невідо­мо». Тому «російська сторона підвішує великий „пряник“ — ціну на газ для Бі­лорусі, як для Смоленської області, у випадку суттєвого поглиблення інте­грації». А Білорусь, вважає Дракохруст, «вустами посла Семашка підвішує свій „пряник“ — згадку про те, що у союзно­му договорі прописані єдині уряд і пар­ламент». При цьому «двозначність заяв Семашка все ж свідчить радше про від­сутність, ніж про наявність домовленос­тей».

Побачимо… Не треба забувати, що прискорене створення Союзної держа­ви РФ і Білорусі дозволить Путіну ви­рішити проблему 2024 року. На третій президентський термін у Р Ф Путін бало­туватися не зможе (якщо Держдума не змінить конституцію, але це надто «ду­бовий» варіант), а ось на перший термін у Союзній державі Росії і Білорусі — будь ласка! За «собіратєля зємєль» російські виборці проголосують охоче. А Лука­шенкові якусь посаду знайдуть…