В уряді хочуть позбутись «газових бойовиків епохи Порошенка»

Напередодні чергового раунду газових переговорів, який може відбутись 5 грудня, та зустрічі Зеленського з Путіним у Парижі, запланованої на 9 грудня, міністр енергетики Олексій Оржель зробив сенсаційну заяву про заміну керівництва “Нафтогазу”.

Мовляв, прийнято «політичне рішення про зміну керівництва усіх стратегічних державних підприємств». Згодом міністр економрозвитку Тимофій Милованов спростував цю інформацію, мовляв, поки ніхто не звільнятиме керівництво НАК, Оржеля не так зрозуміли. Та навряд чи такі заяви виникають на рівному місці.

«У Києві прийнято рішення про зміну ке­рівництва „Нафтогазу“. Цей крок давно на­зрів. Нинішні менеджери компанії — „га­зові бойовики“ епохи Порошенка, вони здатні лише воювати, але не домовляти­ся. Нині час Зеленського. І прем’єра за­мінили, і Клімкіна. Настав час замін і в На­фтогазі», — написав у Twitter голова комісії Ради Російської Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков. Тобто російській стороні дали зрозуміти, що за потреби не­угодне керівництво «Нафтогазу», яке на­смілилось диктувати «Газпрому» свої умо­ви, можуть замінити на лояльніше. З іншого боку, це може бути сигналом для Коболє­ва і Вітренка. Мовляв, якщо будете далі ба­витись у незалежних менеджерів, вас мо­жуть звільнити. І байдуже, що саме завдяки чинному менеджменту «Нафтогазу» компа­нія уже виграла чимало міжнародних судів проти «Газпрому». Так, за рішеннями Сток­гольмського арбітражу, які уже не підляга­ють оскарженню, «Газпром» має компенсу­вати Україні майже три мільярди доларів. Загалом НАК подав позовів проти росій­ського монополіста майже на одинадцять мільярдів.

«Мені цікаво, яке відношення має „На­фтогаз“ до діяльності Мінекоенерго? Де в положенні про Мінекоенерго зазначено, що він звільняє нових керівників НАК „На­фтогаз України“, як, до речі, і всіх інших компаній. Наприклад, „Укренерго“. Звіль­няти і рекомендувати кандидатури керів­ників „Нафтогазу“ має лише наглядова рада. Чому високопосадовці роблять такі заяви і забувають, що вони є керівниками центральних органів виконавчої влади, а не експертами, запрошеними на ток-шоу. Це зовсім інший статус і зовсім інша відпо­відальність за сказане», — каже експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Такої ж думки і економіст Сергій Фур­са. «Дивно, що уряд забуває про реформу корпоративного управління, яка була якраз покликана прибрати політичний вплив від державних компаній, а значить, не уряду вирішувати, звільняти когось чи ні, а не­залежній наглядовій раді. Незалежна на­глядова рада з’явилася там не просто так, а в межах програми МВФ. Це важли­во, тому що всі, хто бажає відіграти про­граму МВФ назад, стикаються з нерозу­мінням з боку Фонду та економіки України. І сенс реформи корпоративного управ­ління був якраз у тому, щоб відокреми­ти політиків від управління. Сенс рефор­ми корпоративного управління — в тому, щоб не було політичних рішень. А сьогод­ні ми чуємо, що уряд раптом прийняв саме політичне рішення звільнити менеджмент низки держкомпаній, зокрема „Нафтога­зу“. Мабуть, занадто багато податків ком­панія платить. Або занадто багато проблем створила „Газпрому“. І виграла надто бага­то судів. Так ось, політичні рішення уряду прямо суперечать програмі МВФ і рефор­мі корпоративного управління. І навряд чи відповідають національним інтересам України. Особливо в той момент, коли такі рішення послаблюють позицію найсильні­шого українського гравця у переговорах з Росією, — написав Сергій Фурса у своє­му блозі. — Незалежна наглядова рада по­трібна, щоб не було цих політичних рішень. Щоб, наприклад, українські політики не до­сягали таємних домовленостей з „Газпро­мом“, де однією з умов було б звільнення ненависного „Газпрому“ менеджменту».