Передплатити Підтримати

Трубу, який «спалився» на замовних справах проти Порошенка, списують з рахунку

Після двох років функціо­нування Державного бюро розслідувань народні депута­ти, за ініціативи президента Володимира Зеленського, вирішили «перезавантажи­ти» цей орган.

„Директору ДБР дали ясно зрозуміти, щоби пакував валізи...

Як тільки на Банковій підпишуть ухвале­ний парламентом закон, свої кабінети дочасно покинуть директор ДБР Роман Труба та його заступники. Інстанцією керуватиме «т. в.о.». Нового очільника державного право­охоронного органу підбира­тимуть на конкурсі. Зважа­ючи на виписані процедури, ім’я нового керівника ДБР стане відоме десь у середині квітня.

Новацій кілька. У ДБР, на вимогу громадянського суспільства, створять від­діл, який розслідуватиме спра­ви Майдану. У цей відділ без конкурсу перейдуть слідчі ГПУ, які займалися цими питаннями раніше. Закон посилює парла­ментський контроль за ДБР, міс­тить норми, коли глава держави може звільнити керівника ДБР. Призначатиме його президент за поданням конкурсної комісії, яку сформують уряд і Верховна Рада. Новий директор ДБР, на відміну від чинного, сам, не за конкурсом, призначатиме собі заступників.

За словами народного де­путата від «Європейської Со­лідарності» Ірини Геращенко, її опозиційна до влади фракція підтримала поправку про пе­резавантаження керівництва ДБР, а також поправку, яка до­зволяє слідчим ГПУ продовжи­ти розслідування справ Майда­ну у ДБР, «аби не втрачати час, спадковість і довести справи до суду». «Але ми утрималися при голосуванні за закон „у ціло­му“, — каже Геращенко, — тому що вважаємо, що в цій редак­ції він суперечить Конституції, залишає ДБР карально-репре­сивним органом, посилює за­лежність цієї структури від пре­зидента. Ми наполягали на незалежності ДБР і призначенні керівництва структури за участі міжнародних експертів».

У день, коли парламентарії ухвалювали у другому читанні президентський законопроєкт, Володимир Зеленський повідо­мив, що на хабарі у 150 тисяч доларів затримано «праву руку директора ДБР» (як з’ясувалося згодом — колишнього начальни­ка головного слідчого управлін­ня Генпрокуратури Ігоря Щер­бину). Зеленський додав, що це є додатковим аргументом для того, аби оновити ДБР. Зго­дом, не називаючи прізвищ, На­ціональне антикорупційне бюро уточнило: «колишній посадо­вець ГПУ за посередництва під­приємця у сфері будівництва вимагав від однієї зі столичних компаній-забудовниць 150 тис. дол. США неправомірної виго­ди нібито для подальшої пере­дачі керівнику одного з правоохоронних органів. Той в обмін на гроші начебто мав забезпе­чити закриття кримінального провадження, що розслідуєть­ся територіальним управлінням цього органу щодо дій згаданої компанії-забудовниці». Журна­лісти кажуть, що «одним із пра­воохоронним органів», про який ідеться у звіті НАБУ, було Дер­жавне бюро розслідувань.

Роман Труба відразу відхрес­тився від будь-якої причетнос­ті до цієї корупційної оборудки, зображував себе ледь не жерт­вою чиїхось закулісних інтриг. Запевнив, що «ані на керівни­цтво ДБР, ані на слідчих немож­ливо впливати ні за гроші, ні за будь-які інші ресурси». Бився у груди: «Якби мені стало це відо­мо, то я би першим написав зая­ву про злочин».

Хоча Труба робив вигляд, що не знає, про кого і що саме йшлося, журналісти-розсліду­вачі з’ясували, що Щербина і Труба є давніми приятелями. Перший кілька років тому по­сприяв у призначенні другого, тодішнього прокурора Пусто­митівського району на Львівщи­ні, на посаду начальника Управ­ління з розслідування особливо важливих справ Генпрокурату­ри України. А згодом рекомен­дував високопосадовцям країни призначити Романа Трубу ди­ректором ДБР. Кажуть, через це протегування Труба багато чим зобов’язаний Щербині. Остан­нього аналітики вважали «не­гласним керівником ДБР», який начебто вирішував, яку справу розслідувати, яку — закривати, а яку — продавати…

Поза сумнівом, «переза­вантажити» ДБР, не в остан­ню чергу, змусив владу і гучний політичний скандал за участі Ро­мана Труби. У Телеграм-кана­лі «Трубу прорвало» кілька днів тому оприлюднено текст таєм­них записів у кабінеті директора ДБР. Із розшифровки цих запи­сів українці дізналися, як дирек­тор «незалежного» органу, всу­переч закону, консультується із керівництвом Офісу президента щодо розслідувань свого відом­ства. Зокрема, щодо відкрит­тя справ проти п’ятого прези­дента Петра Порошенка. Голос, схожий на голос Романа Труби, запевняє високопоставленого співрозмовника (дехто у ньому упізнав керівника Офісу прези­дента Андрія Богдана), що для нього (Труби) це завдання («за­садити» Порошенка) є «пріори­тетним».

Кажуть, що таких скандаль­них записів із «зашкварами», які компрометують і президентську канцелярію, і ДБР, «палять» са­мого Зеленського, зроблено на кілька сотень годин. Їх розшиф­ровку уже мали нагоду побачити наші західні партнери. І пережи­ли розчарування. Бо сподіва­лися, що нова влада шанувати­ме закон, всерйоз візьметься за боротьбу з корупцією — нато­мість побачили, що в Україні діє телефонне право, здійснюється переслідування політичних опо­нентів. І що партнерами влади у цих діяннях є силові органи, як-от розрекламоване ДБР.

Упевненості, що це саме так, зарубіжним дипломатам додав новий фрагмент із «плівок у ка­бінеті Труби», який з’явився у соцмережах у день, коли «пе­резавантажували» ДБР. На цих записах чути, як Роман Труба висловлює невдоволення ро­ботою свого підлеглого Оле­га Корецького. Бо той в епопеї з Порошенком узяв розсліду­вати справу, яка, на думку Тру­би, не є перспективною. «У нас що — адекватних справ немає?» — дорікає директор ДБР Ко­рецькому, тим самим стимулю­ючи співрозмовника до пошуку компромату на Порошенка.

Через низку скандалів, в які вляпався Труба, експерти про­гнозують йому у найближчому часі таку ж перспективу, яку той своїми руками намагався зліпи­ти іншим…

А тим часом…

Тимчасовим виконувачем обов’язки керівника ДБР може стати уродженець с. Козьова Сколівського району на Львів­щині, генерал-майор Віктор Трепак, який нині працює за­ступником генпрокурора. Про це повідомляють джерела з Офісу президента. Серед іншо­го Віктор Трепак відомий тим, що оприлюднив «чорну бух­галтерію» Партії регіонів, брав участь у затриманні генерала Пукача (справа Гонгадзе) і судді Зварича, розслідуванні справи «діамантових прокурорів».