Майдан пильнуватиме, щоб Зеленський не зрадив у Парижі

Під стінами Офісу президента 8 грудня, о 19.00, розпочнеться і триватиме протягом доби масова громадсько-політична акція «Варта на Банковій»

Її буде приурочено до «нормандського» саміту у Парижі, на якому наступного понеділка лідери України, Франції, Німеччини та Росії обговорюватимуть шляхи врегулювання збройного протистояння на Донбасі. Через недомовки президента Володимира Зеленського та його команди у багатьох у нашій країні закралася тривога, що ситуацію у цій гарячій точці під тиском Кремля і з мовчазної згоди західних партнерів спробують вирішити на шкоду суверенітету України, за рахунок суттєвих поступок з боку її керівництва. Тож недільною акцією під канцелярією президента українські патріоти хочуть застерегти главу держави від таких небезпечних кроків, нагадати йому про недопустимість будь-яких капітулянтських угод.

Київські протести, якими може скористатися… Путін

До акції активісти готують­ся серйозно. Для організації наметового містечка шукають дрова, металеві бочки для ба­гаття, термоси, пледи, печі-«буржуйки», великі казани для приготування їжі, генератори, пальне, продукти. Дехто у та­ких деталях угледів ознаки но­вого Майдану. У ряді спільнот, представники яких прийдуть на Банкову, не приховують: якщо Зеленський привезе з Пари­жа «зраду», українці не мовча­тимуть…

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко у розмові з ко­респондентом «Високого Зам­ку» так прокоментував анонсо­вану акцію на Банковій:

— Я знаю про ініціативу «Руху опору капітуляції» щодо нор­мандської зустрічі, про масові вуличні акції у Києві, які відбу­ватимуться під час перегово­рів Зеленського у Парижі. Поза сумнівом, наше суспільство повинно дуже уважно відслід­ковувати кроки, які робить наш президент у своїй міжнародній політиці. Бо від цих подій зале­жатиме не тільки ситуація на Донбасі, а й доля нашої кра­їни. Саме вона нині стоїть на карті, саме вона потрібна Путі­ну, а не шматочок Донбасу. Ми повинні демонструвати своє однозначне ставлення до цієї проблеми. Але водночас пе­реконаний: ці акції мають бути законними і мирними. Побою­вання про те, що неконтрольо­вані протести можуть бути ви­користані Кремлем, мають під собою основу. Коли в Украї­ні, не дай Боже, розпочнуться внутрішні збройні конфлікти, це може стати підставою для зовнішнього вторгнення Росії. Втім, воно, як і у випадку з Дон­басом, може і не бути відкри­тим (так Москва працює і у ба­гатьох африканських країнах). Тому приводу для цього давати не можна. Знаю багатьох акти­вістів «Руху опору капітуляції» — думаю, вони це прекрасно ро­зуміють. Хоча, не виключаю, що у їхні ряди можуть затесати­ся провокатори — вони були на всіх етапах нашої історії…

Аналогічні із цими міркуван­ня про протестні акції на ви­падок привезеної Зеленським «зради» висловив незалежний російський політексперт, дав­ній опонент президента РФ Ан­дрій Піонтковський. Ось що він каже про ситуацію, яка може скластися, якщо Путін пере­грає Зеленського.

«10 грудня Кремлю потрібен у Києві масовий протест з ви­могами відставки Зеленсько­го. Заслані у натовп російські диверсанти, якими давно вже нашпиговано Київ, додадуть виступам насильницький ха­рактер. Сам Зеленський є для Москви витратним матеріа­лом. У Кремлі вже намічено ін­ших гауляйтерів.

Далі все передбачувано, включаючи благословення Пу­тіна на «відновлення в Укра­їні конституційного ладу», яке дали Макрон і Меркель, пов’язавши себе напередодні участю у мюнхенській паризь­кої угоді.

Зламати цей кремлівський сценарій може тільки одна лю­дина. Її звуть Володимир Зе­ленський. Це майже неможли­во. Але є художній прецедент — знаменитий фільм Роберто Росселліні «Генерал делла Ро­вере», сюжет якого заснова­ний на реальних подіях Другої світової війни. Окупанти при­значають випадкову людину на роль фейкового лідера Опору. До пори до часу він слідує їхній програмі, але у вирішальний момент захоплюється своєю роллю, виходить з-під їхнього контролю і стає реальним ге­роєм.

Роль того «Зеленського» з Італії 1944 року блискуче зіграв Вітторіо де Сіка.

Пані Юлія Мендель (прес-секретар президента Украї­ни — І. Ф.), знайдіть, будь лас­ка, в архіві копію цього фільму і покажіть його своєму шефу. Це може змінити хід світової істо­рії".

Слово парламенту: жодних компромісів, які шкодили б Україні!

Минулого вівторка у Верхо­вній Раді сталися ще дві зна­кові події, напряму пов’язані із топ-зустріччю у французькій столиці. Фракції «Європейська Солідарність», «Батьківщина», «Голос» виголосили підписану лідерами однойменних партій Петром Порошенком, Юлією Тимошенко, Святославом Ва­карчуком політичну заяву. У ній визначили принципові позиції, окреслили чотири «червоні лі­нії» для президента Зеленсько­го, через які той не повинен пе­реступити під час переговорів у Парижі. А саме:

— жодних компромісів щодо унітарної держави — ніякої фе­дералізації;

— жодних компромісів щодо європейського та євроатлан­тичного курсу;

— жодних політичних дій, а саме — виборів на тимчасово окупованих територіях Донба­су до виконання умов безпеки і деокупації: зокрема виведення російських військ, роззброєн­ня незаконних збройних фор­мувань, встановлення контро­лю над державним кордоном;

— жодних компромісів щодо деокупації та повернення Кри­му в Україну;

— жодного припинення між­народних судових процесів проти Росії.

Три фракції вийшли до трибуни, щоб оголосити текст спільної заяви.

Автори заяви наполягають, щоб при вирішенні проблем окупованих територій було дотримано принцип «спер­шу безпека», включаючи всео­хоплююче припинення вогню, виведення російських військ і зброї з території України, по­вернення контролю Украї­ни над українсько-російським кордоном.

А під кінець вівторка, за кіль­ка годин до лондонського са­міту НАТО, 284 голосами «за» у ВР було ухвалено за ініціати­вою «Європейської Солідар­ності» Заяву усього парламенту на адресу цього міжнародного військово-політичного союзу. Документ стосувався першо­чергових кроків із забезпечен­ня євроатлантичної інтеграції України — набуття повноправ­ного членства України в Ор­ганізації Північноатлантично­го договору. Наші законодавці нагадали, що «сьогодні Укра­їна фактично є східним кор­доном Північноатлантичного альянсу, своєю самовідданіс­тю у відсічі російській агресії робить значний внесок у гаран­тування миру і безпеки у всьо­му трансатлантичному про­сторі». У Заяві зазначено, що підтримка інтеграції України в НАТО і надання нашій держа­ві Плану дій щодо членства — це найбільш ефективна та виві­рена інвестиція у забезпечення миру і безпеки, черговий крок до зміцнення системи міжна­родної безпеки. Український парламент закликав парла­менти країн-членів НАТО, на виконання п. 23 Декларації Бу­харестського саміту НАТО 2008 року, звернутися до міністрів закордонних справ своїх країн з пропозицією прискорити на­дання Україні Плану дій щодо членства. ВР закликала Пар­ламентську асамблею НАТО у ході чергової весняної сесії 22−25 травня 2020 року у Киє­ві розглянути на пленарній се­сії питання звернення до глав держав та урядів НАТО щодо надання Україні ПДЧ.