«Співпраця міста з довколишніми селами відбувається на непрозорих принципах...»

Чи варто створювати об’єднану територіальну громаду в Сокільниках, «біля дверей» обласного центру?

Велелюдний мітинг жителів Сокільників під стінами Львівської ОДА. Фото з відкритих джерел

Чим ближче до закінчен­ня періоду добровільного об’єднання громад (а це, на думку експертів, має відбути­ся до чергових місцевих ви­борів в Україні у жовтні 2020 року), тим більш драматично­го присмаку набуває процес децентралізації. У вирі за­гальноукраїнських «реформ» зазнав тотального «секве­стру» і Перспективний план об’єднання громад Львівщи­ни, розроблений Львівською ОДА. Тепер замість двадцяти районів буде… шість — Львів­ський, Дрогобицький, Чер­воноградський, Стрийський, Золочівський, Самбірський. А замість планованих раніше 150 об’єднаних територіаль­них громад — лише 67.

Попередньо такий тери­торіальний устрій Львів­щини схвалило Мініс­терство розвитку громад та територій України. Після цього чиновники ЛОДА провели три­тижневе обговорення нового перспективного плану із гро­мадами Львівщини. За слова­ми першого заступника голови ЛОДА Василя Лозинського, ко­манда з ЛОДА відвідала 20 ра­йонів, проїхала понад 3 тися­чі кілометрів, провела понад 50 годин у жвавих дискусіях із зага­лом 3,5 тисячі учасників. Врахо­вано низку аргументованих про­позицій, які будуть внесені до проєкту перспективного пла­ну. До кінця листопада має бути сформований дієвий перспек­тивний план Львівської області з метою створення успішних та спроможних громад, та офіцій­но переданий в Мінрегіон.

Однак не все так просто. На етапі обговорення у районах справа дещо забуксувала. Окремі населені пункти чи громади мають іншу думку, з ким об’єднуватися, ніж та, що їм пропонує перспек­тивний план, спущений «згори». Однак найбільшим децентраліза­ційним ньюзмейкером на Львів­щині стало одне з прильвівських «царських сіл» — Сокільники Пус­томитівського району. Населений пункт, розташований за 5 кіломе­трів від Львова, разом із селами Басівкою і Годовицею хоче ство­рити Сокільницьку ОТГ, не перед­бачену перспективним планом (згідно із цим документом, Со­кільники мають увійти у Львівську ОТГ).

Протест сокільчан розпочав­ся 18 листопада. Тоді страйкком Сокільницької громади пригро­зив блокувати ключові автошля­хи, створити «нельотні» умови для львівського аеропорту і навіть зупинити роботу насосної станції, яка постачає воду Львову, — якщо ЛОДА не дасть дозволу на утво­рення окремої Сокільницької ОТГ.

А вже 26 листопада під сті­нами ЛОДА виросло наметове містечко з барабанами та по­льовою кухнею. Масштабну без­строкову акцію протесту вже охрестили Децентралізаційним Майданом. До громади вихо­див перший заступник голови ЛОДА Василь Лозинський, але він не переконав присутніх, що ЛОДА дасть позитивні висновки на створення Сокільницької ОТГ. Відтак голова Сокільницької ОТГ Тарас Сулимко оголосив без­строкову акцію непокори.

Поки одні представники гро­мад протестують під ЛОДА, інші, найбільш спритні, вже почали перерозподіляти обласні ре­сурси. Під шумок на Львівщи­ні почала приживатися практи­ка перереєстрації комунальних об’єктів області. Львівська об­ласна рада ще у червні дозво­лила зміну місця реєстрації Львівської обласної клінічної лі­карні на смт Великий Любінь Го­родоцького району. Внаслідок перереєстрації увесь персонал ЛОКЛ сплачуватиме податок з доходів фізосіб (ПДФО) у Вели­кому Любені. Через це місцевий бюджет Львова втрачатиме що­року 24 млн грн. Львівська мерія «стоїть на вухах»… А тим часом для перереєстрації Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні у село Заклад Пустоми­тівського району, де мешкає її гендиректор Богдан Чечотка, на сесії ЛОР забракло одного де­путатського голосу. Не виключе­но, що питання підніматимуть на наступних сесіях облради, і тоді голосів вистачить…

Але не лікарнями єдиними. Як дав зрозуміти під час сво­го річного звіту голова Львів­ської облради Олександр Гану­щин, процес буде розвиватися. Він же повідомив, що дві рай­ради на Львівщині уже теж «змі­нили прописку» — з райцентрів у села. Як з’ясувало видання ZAXID.NET, Мостиська райра­да ще у квітні 2018 року перере­єстрована у село Гостинцеве, а Самбірська райрада у січні 2018 року — у село Вощанці. Причина, ясна річ, у грошах, тобто у над­ходженні ПДФО.

Про особли­вості децентра­лізації на Львів­щині журналіст «ВЗ» розпита­ла експерта з децентраліза­ції Львівського офісу реформ Асоціації міст України Віта­лія Корецького.

— Чому на Львівщині вирі­шено створити так мало ра­йонів — «аж» шість?

— Процес реформування те­риторіально-адміністративно­го устрою передбачає переда­чу більшості повноважень на базовий рівень, тобто рівень громад. Тому на рівні райо­нів залишається набагато мен­ше повноважень. Скорочують­ся райадміністрації, районні ради, і ті адмінпослуги, які були на рівні району, передаються на рівень об’єднаної територі­альної громади. Тому необхід­ність у нинішньому районі фак­тично відпадає. На рівні району люди будуть отримувати лише послуги вторинної і спеціалізо­ваної медицини, соціальний за­хист, буде військовий призов. Тому людям немає чого пере­живати. Постійно збільшується мережа центрів надання адмі­ністративних послуг (ЦНАПів), і вони надаватимуть всі потріб­ні послуги. Усі довідки вони бу­дуть отримувати у ЦНАПах, які будуть максимально наближе­ні до населених пунктів. Якщо в сьогоднішньому районному центрі, припустимо, Перемиш­лянах, є ЦНАП, то він не закри­ється, і люди все одно будуть туди їхати по довідки.

— Чому зараз принци­пи об’єднання викликають у громадах такий спротив?

— Я у процесі децентралі­зації — з 2015 року. Брав без­посередню участь у створенні сорока громад і створенні пер­спективного плану. Громади свого часу не зрозуміли «трен­ду» — на що їм треба зверну­ти увагу. Зараз, коли етап «до­бровільності об’єднання» вже закінчується, ЛОДА розроби­ла перспективний план, який відповідає як методиці форму­вання спроможних громад, так і Закону України «Про добровіль­не об’єднання громад». У нас є громади, розташовані у зоні міст обласного значення, і вони мають, за усіма законодав­чими принципами, перебува­ти у складі міської ОТГ. Та вони «раптом» зрозуміли, що здат­ні самостійно себе утримувати. Але так не може бути. Є законо­давчі акти, які визначають ме­тодику формування об’єднаних громад, і вони мають його до­тримуватися.

— А що тепер буде, напри­клад, із Сокільниками? Вони хочуть створити окрему Со­кільницьку ОТГ.

— Сокільники мали чотири роки, аби створити громаду. І лише тепер почали процес. З одного боку, методика не ре­комендує створювати ОТГ за п’ять кілометрів від міста об­ласного значення. Бо більшість мешканців Сокільник отримує послуги (медицина, освіта) у Львові. І більшість мешканців працюють у Львові, залишаючи податки у місті обласного зна­чення. Але нічого від цього не отримують. За ідеєю і концеп­цією реформ, якщо населені пункти, розташовані у зоні до­ступності міст обласного зна­чення, залишають там подат­ки, то місто мало би займатися інфраструктурою цього населе­ного пункту (села). Але за ни­нішньої влади ми бачимо, що співпраця з довколишніми се­лами відбувається на не дуже прозорих принципах. Тому сіль­ські голови активно пережи­вають: а що село отримає від об’єднання з містом Львовом? Це правильне питання, оскіль­ки тут немає чітких правил гри.

— Тобто такі громади самі мають домовитися зі Льво­вом?

— Їм треба домовлятися. І більше говорити з громадою, щоб вона висловилася. Бо Со­кільники, звичайно, фінансово потужна громада. Ми потен­ційно прораховували її бюджет: він високий, може забезпечити достатній рівень функціонуван­ня цієї ОТГ. Але тут громада має сама визначитися, чи доцільно створювати за два-три кіломе­три від Львова ОТГ? При тому ми всі розуміємо, що 40−50% мешканців Сокільників працює у Львові.

— У Сокільниках є автоза­правка, мабуть, вважають, що вона їх прогодує.

— Не факт. Цього року вже хо­тіли забрати акцизний пода­ток із пально-мастильних ма­теріалів у державний бюджет. І зробити так, щоб держава че­рез Дорожній фонд розподіля­ла гроші між громадами. Але ще на рік відтермінували цей про­цес. Що буде, як заберуть цей акциз? В ОТГ бюджетоутворю­вальним податком є ПДФО — по­даток на доходи фізичних осіб. У структурі ОТГ Львівської області він становить 60−65%. Тому тре­ба більше акцентувати увагу на те, щоб ПДФО у місцевому бю­джеті було якнайбільше. Якщо його менш ніж 50%, то не варто створювати таку ОТГ.

— У чому плюси і мінуси но­вого адміністративного поді­лу Львівщини?

— Плюси у тому, що більшість фінансового ресурсу передаєть­ся на рівень громади, і громади стають фінансово спроможни­ми. Фінансово неспроможних — небагато. Новий перспективний план, який зараз подається на розгляд до Кабміну, складається із 67 громад і є достатньо фахо­вий. Там лише 5 чи 6 громад «на межі» фінансової спроможнос­ті. Не можу сказати, що вони не­спроможні, але вони «на межі». А мінусів я особливих не бачу. Бачу суцільний позитив — у плані райо­нів. А в плані громад — є дві-три громади, які потенційно могли би бути включені у перспектив­ний план, щодо них зараз три­ває експертна дискусія. Але, ду­маю, вони будуть включені. Тому що Щирецька ОТГ показала свою спроможність, працюючи як об’єднана громада. У Золочів­ському районі є громади, розта­шовані на трасі Львів-Тернопіль. У зв’язку з тим, що траса зміс­тилася у бік Курович, є доціль­ність створення Куровицької ОТГ. А Глинянська ОТГ могла би при­мкнути до цієї майбутньої грома­ди. Жителі Курович кажуть, що мають усі шанси утворити вели­ку потужну громаду.