«Мур» у головах нікуди не подівся...

30 років тому впав Берлінський мур. Але, визнає канцлерка Меркель, «єдності між німцями досі немає»

Цей фрагмент Берлінського муру нагадує, що Німеччина була розділеною між двома військово-політичними блоками. Для багатьох східних німців вихід із “соцтабору” став великим потрясінням, від якого вони досі не оговталися... Фото Reuters

У суботу, 9 листопада, виповниться 30 років із дня падіння Берлінського муру. На Бернауер-штрассе, яка колись прилягала до стіни, керівники ФРН, канцлерка Меркель і президент Штайнмаєр, вшанують пам’ять тих східних німців, які загинули, намагаючись втекти на Захід… Попри те, що Берлінський мур давно розвалили, «єдності й порозуміння між німцями досі немає», визнає Меркель. Через 30 років після падіння Берлінського муру виборці, що живуть у землях колишньої НДР, охоче голосують за відвертих пропутінців, посткомуністів із партії «Ліві» й антиєвропейських популістів із «Альтернативи для Німеччини»… Муру з бетону, який кількадесят років розділяв східних і західних німців, давно немає. Але «мур» у їхніх головах нікуди не подівся.

Саме 9 листопада хотіли спочатку зробити Днем ні­мецької єдності. Але від цієї ідеї відмовилися: вчасно згада­ли, що 9 листопада — роковини так званої Кришталевої ночі. 1938 року влада нацистської Німеччи­ни організувала того дня по всій країні напади на синагоги, єврей­ські заклади й крамниці… Отже, День німецької єдності відзна­чають 3 жовтня (цього дня 1990 року колишню НДР було вклю­чено у склад ФРН). Виступаючи цьогоріч 3 жовтня на святкових урочистостях у федеральній зем­лі Шлєзвіг-Гольштайн, німецька канцлерка Ангела Меркель зая­вила: «На рівні держави німець­ке об’єднання завершилося. Але єдності й порозуміння між німця­ми як не було 3 жовтня 1990 року, так і досі немає». Хоча «за час піс­ля об’єднання вдалося зробити багато», наголосила канцлерка, «чимало жителів східної Німеччи­ни не мають позитивного досві­ду, пов’язаного з об’єднанням». Як визнала Меркель, на зміну «тягареві поділу» прийшла «ноша об’єднання». Мовляв, для бага­тьох земляків канцлерки зі схо­ду Німеччини його включення до ФРН було великим потрясінням, і жителі заходу країни мали би на це зважати…

Через 30 років після падін­ня Берлінського муру працівни­ки тієї самої статі, того ж фаху та з подібним досвідом роботи одержують за неї на сході ФРН на 16,9% менше грошей, ніж на заході. Через 30 років після па­діння Берлінського муру землі колишньої НДР і надалі суттєво поступаються західним землям за продуктивністю праці. За да­ними Федерального статуправ­ління, у більшості регіонів ні­мецького сходу цей показник — не більше 60 тисяч євро на од­ного працівника, водночас у 90% регіонів німецького заходу про­дуктивність праці цей рівень пе­ревищує.

І нарешті, через 30 років піс­ля падіння Берлінського муру ви­борці, що живуть у західних і схід­них землях Німеччини, мають дуже різні політичні уподобання. Цього року на травневих виборах до Європейського парламенту антиєвропейська й пропутінська «Альтернатива для Німеччини» (АдН) мала у східних землях ве­ликий успіх — від 17,7% голосів у Мекленбурзі-Передній Помера­нії до 25,3% у Саксонії. Резуль­тати «АдН» на заході Німеччини були набагато скромнішими — від 6,5% у Гамбурзі до 10% у Баден-Вюртемберзі. Свій тріумфальний марш теренами колишньої НДР прокремлівські популісти з «АдН» продовжили й на осінніх виборах у ляндтаги (земельні парламен­ти). У Саксонії за «Альтернати­ву» проголосували 27,5% вибор­ців, у Бранденбурзі — 22,5%, у Тюрінгії — 24%. Успіху на виборах до парламентів цих трьох східних земель добилася також партія «Ліві» (як і «АдН», виступає за не­гайне зняття з Росії санкцій ЄС, накладених за анексію україн­ського Криму й окупацію частини українського Донбасу). У Саксо­нії і Бранденбурзі «Ліві» одержа­ли понад 10% голосів, а у Тюрінгії — аж майже 30%, і зайняли пер­ше місце. Урядом цієї землі ке­рує «лівий» Бодо Рамелов, і 70% жителів Тюрінгії його діяльністю й політичною позицією повністю задоволені.

Найгірше, що на пророро­сійську орієнтацію більшості ви­борців східних земель почали зважати й політики традиційних німецьких партій. На земель­них виборах у Саксонії найбіль­ше голосів, 32%, набрав Хрис­тиянсько-демократичний союз (ХДС). Саксонія — поруч із «лі­вою» Тюрінгією, чому ж тоді така різниця у політичних упо­добаннях? Успіх партії Меркель у Саксонії пояснюється тим, що глава земельного уряду, пред­ставник ХДС Міхаель Кречмер, зайняв перед виборами від­верто прокремлівську позицію. Улітку Кречмер у складі офіцій­ної делегації ФРН відвідав Між­народний економічний форум у Санкт-Петербурзі, який у Крем­лі гучно називають «російським Давосом». «Мусимо зняти з Росії санкції, — заявив Кречмер перед відльотом. — Сподіваюся, Німеч­чина й Росія стануть ближчими. Санкції є великою проблемою для саксонської і східнонімецької економіки». За словами Кречме­ра, у землях східної Німеччини до контактів із РФ ставляться по-особливому, бо пам’ятають «про добрі відносини НДР і СРСР». А Економічний форум у Санкт-Петербурзі, на думку Кречмера, є… долонею, яку Путін простяг­нув Заходові, і не варто цей жест доброї волі ігнорувати…

Довідка «ВЗ»

Берлінський мур, що відокремлював державу радянського блоку, НДР, від Західного Берліна, почали будувати у ніч із 12 на 13 серпня 1961 року. Приймаючи рішення про спорудження «ан­тифашистського захисного валу», влада НДР прагнула покласти край втечам її громадян на Захід. Протяжність Берлінського муру становила 156 кілометрів. Намагаючись подолати стіну й потра­пити у Західний Берлін, загинули, за різними даними, від 136 до 239 східних німців. 4 листопада 1989 року на Алєксандр-пляц у центрі Берліна відбулася масштабна демонстрація: тисячі жите­лів колишньої НДР вимагали свободи й демократії. Масові про­тести тривали, і 9 листопада високопосадовець НДР Гюнтер Ша­бовскі повідомив: берлінцям дозволено відвідати родичів, які мешкають у Західному Берліні. Падіння Берлінського муру стало символом падіння комунізму у Центральній і Східній Європі й за­початкувало процес об’єднання двох німецьких держав.