Передплатити Підтримати

Світязь перетвориться на пустелю?

Унікальне озеро “світить” піщаними залисинами...

Озеро Світязь відходить. Такою далекою від звичних берегів цю перлину Волині я не пам’ятаю. Наш прісноводний велетень своїми глибинами та площею полонив Європу. А сьогодні світить піщаними «залисинами», як висохлий від голоду дід ребрами… Окремі місця, де давно відійшла вода, нагадують пустелю. Куди поділася вода? Помітно менше її стало і в інших озерах. А Світязь цьогоріч улітку відступав на очах — у посушливі дні міг відійти за добу на кількадесят сантиметрів.

Хтось причиною обміління називає активну розробку Хотиславського кар’єру, що розташований по сусідству, в Білорусі. Мовляв, вода втікає туди. Та директор регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислав Кравчук спростував цю інформацію.

—  У першу чергу мова про зміну клімату, на Волині спостерігаємо аномальну температуру, — сказав він. — Обміліли не лише поверхневі водні об’єкти, а й впав рівень води на підземних горизонтах. Що там казати — до трьох метрів зменшився рівень артезіанських вод! Щодо Хотиславського кар’єру, я особисто був на його території з уповноваженим уряду Республіки Білорусь. Там площа невелика, 24 гектари. Але нас насамперед цікавить його глибина. Відомо, що у планах розробляти родовище до 45 метрів. А на цьому рівні — найбільший притік підземних вод. Сьогодні не можемо стверджувати, що наша вода туди йде, адже це різні басейни. Білоруси беруть воду із Прип’яті, це — нижче по течії, біля Любешівського району. Думаю, варто було би пробурити свердловину між озером та кар’єром на нашій території, щоб дослідити рівень підземних вод. Якщо є загроза, звертатися до Білорусі з вимогою зменшити глибину кар’єру.

Також фахівець додав, що великий вплив на стан озера Світязь має Копаївська меліоративна система. Аби не допускати втрат води, її слід впорядкувати.

Тим часом біля великого острова посеред водойми з’явилися ще два маленькі. Тож тепер туди спокійно можна дійти по косі пішки. Молодь така ситуація насторожує. Хоча старожили розповідають, що були часи, коли до основного острова вони ходили по дну. Мовляв, глибина в окремих місцях ледве сягала півтора метра. І з села Світязь навпростець до Шацька через затоку Лука прошкували насухо! А потім як влило дощів — озеро не просто повернулося до своїх звичних берегів, а й вийшло з них. Це було 1972 року.

Чи все так критично сьогодні, що громада вирішила з петицією щодо захисту Світязя звернутися аж до президента України? Можливо, й справді в усьому винна примхлива погода?

У селі Світязь Шацького району є метеостанція. Її після Другої світової війни, у липні 1945-го, відновила українська гідрометеорологічна служба. Велися спостереження за рівнем води у Світязі й за польських часів, до 1939-го. Бо він не тримався берегів. Світязькою метеостанцією керує Руслана Вільнер. Місцева жителька, тож знає не лише офіційні дані останніх років, а й має власні спостереження з дитячих та юнацьких літ.

—  Останнє десятиліття у нас посушливе, маємо підвищений температурний рівень, порівняно з середнім багаторічним значенням. Ось і результат, — пояснює. — Раніше береги Світязя тримав рівень поверхневих підземних вод. Та з часом і він впав. Зазвичай у жовтні, коли припиняється випаровування, зупиняється рівень води у Світязі. Це ж спостерігаємо і зараз. Якби почалися дощі, він би став підніматися. Але опадів немає.

А й справді, за останні кілька років не було в краї ні рясних злив, ні великих снігових заметів. То звідки ж взятися воді? Обміліли криниці, на понад пів метра «схуд» і Світязь. Аби ситуація врегулювалася, треба в природи просити дощу. Потужного, затяжного, рясного. І снігів. А на весну, дивись, і найглибше озеро України нап’ється, відновиться.