ПОЛІГРАФшоу

Ефектності у скандалі з можливим підкупом депутатів додалося. Головне, щоб про ефективність офіційного розслідування не забули.

Відомий психолог Дмитро Карпачов, мабуть, з полегшенням зітхнув, що телешоу «Детектор брехні», ведучим якого він був, уже в минулому. Бо якби свіжий сезон програми крутили на телеекранах нині, очікувати «зашкальних» рейтингів було би марно. А все тому, що убивчу конкуренцію зрежисованому «Детектору брехні» склало би політичне реаліті «Поліграф», старт якому дали звинувачення у можливому підкупі депутатів від «Слуги народу».

Попри неоднозначність оцінок ПОЛІГРАФестафети для нардепів (коментарі варіюються від «цирк для відволікання уваги» до «респект»), незаперечним залишається сам факт — такої «фішечки» за всю історію Верховної Ради ще не було. Щоб депутати ходили на детектор брехні, як на роботу, — це точно щось новеньке.

Але вже перші сеанси «виведення на чисту воду», учасниками яких стали нардепи Олександр Качура і Олександр Дубінський, розчарували тих, хто запасся попкорном в очікуванні «адреналінового» загострення сюжету. Хоча повні й офіційні результати тестування Дубінського обіцяють оприлюднити наступного понеділка, навіть з короткого висновку поліграфолога, який той озвучив після тесту, зрозуміло: Дубінському нічого перейматися щодо вердикту «брав/не брав хабар». Принаймні після цієї перевірки.

Спав спокійно після поліграфа й Олександр Качура — інший нардеп з «Слуги народу», на адресу якого пролунали звинувачення у спробі «законсервувати» корупційні схеми у процедурах оцінки нерухомості. Саме Качура — один з авторів законопроєкту, альтернативного до того, який його розробники називають ломом проти «схематозу».

До різниці між згаданими законопроєктами повернемося пізніше. Спершу про результати поліграфперевірки Качури. До Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, члени якого опинилися в епіцентрі «гонорарного» скандалу, цей нардеп не входить. Але після того, як його прізвище теж нашуміло з прив'язкою до цієї історії, Качура сам зголосився поповнити список тих, чиє перевірки на поліграфі вимагала Банкова. Результати перевірки і документи на підтвердження виклав у Facebook. На запитання, чи отримував гроші або іншу вигоду від Антона Яценка (нардепа, з яким пов'язують так звані електронні майданчики, задіяні у корупційних схемах при оцінці нерухомості) чи його оточення, Качура відповів «ні». Такою ж була і його відповідь на запитання про те, чи за винагороду лобіював вже згаданий альтернативний законопроєкт № 2047−1. Судячи з офіційних результатів поліграфперевірки, які оприлюднив нардеп, в обох випадках показник детектора — «правда».

Качура запевняє, що його законопроєкт не має жодного стосунку до збереження надприбуткової (з денним оборотом у мільйон гривень) «монополії імені Яценка». Вносячи альтернативний документ, керувався, каже, тим, що не має бути ні майданчикової" монополії, ні монополії оцінників нерухомості. А законопроєкт, який подають як панацею від корупційного «схематозу» у процедурі з оцінки нерухомості, якраз і обертає ситуацію на користь монополії оцінників. «Цим законопроєктом хлопці ліквідують електронні майданчики і повертають усе у 90-ті роки», — заявив Качура в інтерв'ю «Цензор.НЕТ», озвучивши приклади, як наживалася на схемах із заниженням вартості нерухомості «оціночна мафія». «Я своїм законопроєктом прибираю оцінника з процесу», — пояснив Качура, додавши, що наявну нині монополію електронних майданчиків можна побороти, вивівши на ринок ще кількадесят таких фірм і створивши конкуренцію. «Або давайте усі майданчики закриємо, створивши один, державний», — заявив нардеп.

Детектор у його щирість повірив, а ось колега по фракції Ольга Василевська-Смаглюк, яка теж потрапила до «чорного списку» після скандального засідання «фінансвово-митного комітету», схоже, сумнівається. Каже, законопроєкт Качури містить корупційну складову, як і той, яким пропонують розв'язати руки оцінникам. Цим, заявила депутатка, і була продиктована її позиція під час розгляду питання на комітеті. Запевнивши, що гонорару за «правильне» голосування не отримувала, Василевська-Смаглюк теж на поліграфпервірку пішла. «Не брала», — підтакнув детектор. Але коли пішли запитання щодо пропозиції хабара і підозр, що хтось із колег міг спокуситися на «зелені», реакція була неоднозначною. «Досліджувана особа трошки приховує інформацію про те, що подібні пропозиції були. Можливо, не безпосередньо до неї, бо там реакція має більш асоціативний характер. Але нашій досліджуваній особі відомо про те, що були відповідні пропозиції», — заявила, озвучуючи попередні висновки з «допиту» депутатки, голова науково-методичної ради Всеукраїнської асоціації поліграфологів Жаннетта Половнікова. І додала, що Василевська-Смаглюк приховує також свої підозри про те, хто з колег міг спокуситися на хабарі.

Здавалося б, тут хоч якась зачіпка. Але це лише інформація для роздумів і аж ніяк не доказ для слідства (нагадаємо, у середу Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження за фактом можливого отримання хабара нардепами). Зрештою, обіг гонорарів під парламентським куполом — практика не нова: болячка зі скликання у скликання перекочовує. Причому діагноз неодноразово озвучували з називанням не лише «підкупних» сум, а й прізвищ «купців» депутатських душ. І що? Розголос — як мертвому примочка. Перевірка на поліграфі — приблизно з того ж репертуару. До шуму додалося видовищності, але ж у таких справах головне не ефектність, а ефективність. Ефектність — це про ПОЛІГРАФестафету. Ефективність — про хід офіційного розслідування та його результати. І тут головне — у прицілах не схибити. Аби не вийшло так, що за акцентом на тих, хто міг взяти хабара, загубилося не менш важливе питання: «Чому досі розв'язані руки у купців?».

Дочекаємося, чи так само безпечно почуватиметься після старту офіційного розслідування Антон Яценко. Які питання виникнуть і чи виникнуть до нього? Наразі ж Яценко поводиться так, наче скандал, який вже вийшов за межі парламенту, його жодним чином не стосується. «Навіщо? Вони (депутати, яких запідозрили в отриманні хабара. — „ВЗ“) сходять всі: нехай розкажуть, отримували чи ні, чи знайомі зі мною. А, враховуючи, що я не дівчинка-шлюшка, а народний депутат чотирьох скликань, то в шапіто не будемо перетворювати Верховну Раду», — заявив Яценко на запитання, чи готовий приєднатися до ПОЛІГРАФестафети. Детектор — шапіто, а ось від запитань від детективів НАБУ так легко не відкараскаєшся і цирком так просто не назвеш.

А поки цих запитань немає, «великі комбінатори» можуть і далі пишатися своєю невловимістю. Тут влучно і зі сарказмом висловився журналіст Юрій Бутусов: «Антон Яценко, який же ти мачо! Як спритно ти змусив посваритися між собою цілу монофракцію, змусив їх ходити на поліграф, а президента з Японії, через Facebook вимагати перевірок депутатів. І президент, і депутати готові виправдовуватися, давати свідчення у прокуратурі, покарати когось зі своїх… А ти, Антоне, як і раніше, недосяжний. Ти спритно водиш їх за носа, принижуєш, домінуєш і тицяєш їм свої законопроєкти. Якийсь театр абсурду. Вся медійна сила спрямована на тих, хто нібито взяв хабара, а не на того, хто його буцімто дав. А завтра він знову збере кеш з „прокладок“, з „лохів“, які споживають інформлокшину на прикольних прямих трансляціях. Антон зробив усіх ще раз!».