Передплатити Підтримати

«Напевно, незалежний Верховний Суд не дуже влаштовує чинну владу...»

В Україні і за кордоном критикують судову реформу, ініційовану президентом Зеленським

Після велелюдних вуличних збурень, викликаних «мирним планом» президента Зеленського, в Україні розгорілися пристрасті через ініційовану главою держави судову реформу. До ухваленого закону на цю тему вкрай критично ставляться як у самому суддівському корпусі, так і у політичних колах, у міжнародних інституціях. Не була одностайною щодо його підтримки навіть провладна фракція «Слуга народу»…

Схвалені парламентом (лише 236 голо­сів «за») зміни у де­які закони щодо діяльності органів суддівського управлін­ня мають свої плюси і мінуси. На радість популістам, склад Верховного Суду (який було сформовано порівняно недав­но) вирішено зменшити удві­чі, із 200 до 100 суддів. За яким принципом підбиратимуть но­вачків — невідомо. Уріжуть і їхню платню: якщо раніше оклад члена ВС становив 75 прожиткових мінімумів (тоб­то 150 тисяч 375 грн), то те­пер цих «мінімумів» для «вер­ховних» залишили лише 55.

«Компактнішою» буде і Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) — із 16 членів її «оптимізували» до 12. Жор­сткіше виписано вимоги щодо обрання членів ВККС, вони мають пройти сито люстра­ції, обиратимуть їх за конкур­сом, за участі міжнародних експертів, а не так, як рані­ше, — за квотами різних пра­вових інституцій. Розширено перелік підстав для звільнен­ня членів цієї комісії, зокрема їх можуть звільнити за прогу­ли. Поскаржитися на того чи іншого члена ВККС матиме право будь-який громадянин.

Якщо «перетряска» заче­пила ВСУ, ВВКС, то жодним чином вона чомусь не стосу­ватиметься Вищої ради пра­восуддя (ВРП), з вини якої у нинішній склад Верховного Суду потрапили чотири десят­ки скомпрометованих осіб, як-от Павло Гречківський, якому інкримінували хабар у пів міль­йона доларів. Є хіба що слаб­ка надія на створену Етичну комісію, яка могла б виставля­ти шлагбауми перед недобро­чесними членами чи кандида­тами у ВРП.

Депутат від «Слуги наро­ду» Олександр Корнієнко пе­реконаний, що у суспільстві підтримають судову рефор­му. На його думку, зменшення Верховного Суду дозволить заощадити у бюджеті чима­лі кошти на його утриман­ня. І позитивно позначиться на якості роботи цих суддів, «вони працюватимуть інтен­сивніше». Суперечлива теза — адже навантаженість на суд­дів непомірно зросте…

Голова Верховного Суду України Валентина Данішев­ська гостро розкритикувала президентський закон. Вва­жає, що заплановане «пере­завантаження» без реформи судів нижчих інстанцій нега­тивно вплине на стабільність судової системи, спірні дис­циплінарні процедури ство­рять суттєві ризики для не­залежності судової влади, можуть нівелювати досягнен­ня реформи правосуддя 2014−2018 років, зокрема у частині деполітизації судів. Валенти­на Данішевська спрогнозува­ла кадровий параліч у судовій системі внаслідок запропоно­ваних новацій.

Голова Верховного Суду не виключила політичних моти­вів ухвалення згаданого зако­ну. «ВСУ є тим органом, який прийматиме остаточне рі­шення не тільки у справах Ко­ломойського, а й по виборах на непідконтрольних терито­ріях. Тому, напевно, незалеж­ний ВСУ не дуже влаштовує чинну владу», — цитує Вален­тину Данішевську «Українська правда». Про свої побоюван­ня голова ВСУ хотіла погово­рити з президентом. Але той не знайшов часу для такої розмови. Зате, з іронією за­значила пані Валентина, з То­мом Крузом зустрівся…

Стурбовані судовою «ре­формою» і друзі України у сві­ті. Посли, які представляють у Києві Канаду, Велику Британію, Німеччину, Євросоюз, звер­нулися до спікера парламенту Дмитра Разумкова, прем’єра Олексія Гончарука, керівника Офісу президента Андрія Бог­дана з проханням переглянути окремі положення цієї рефор­ми, співпрацювати при її пла­нуванні з Венеціанською комі­сією, привести положення цієї реформи «у повну відповідність із спільними цінностями».

Вирішальне слово за пре­зидентом, у силах якого за­ветувати власне дітище…

Коментар для «ВЗ»
Олег Синютка, народний депутат («Європейська Солідарність»)

Дуже часто щодо закону про судочинство лунають критичні дум­ки — мовляв, забагато у нас суддів, зависокі у них зарплати… Як на мене, це дріб’язкові речі, які не передають основної проблеми. А вона криється насамперед у незалежності судової гілки влади. Над­звичайно важливо зберегти цю незалежність, судове врядування. Треба пам’ятати і про наші зобов’язання перед Європейським Сою­зом, які брали при набутті асоційованого членства в ЄС. «Реформа­торський» закон президента щодо судової системи піддали критиці наші партнери в Європі, які переживають за незалежність судочин­ства в Україні. Крім дипломатів, своє занепокоєння висловили Єв­ропейська Бізнес-Асоціація і Американська торгова палата в Украї­ні. Вони звертають увагу на те, що бізнес сумнівається щодо чесного судочинства при обстоюванні інтересів інвесторів. Прикро, що зако­нопроєкт не пройшов перевірку Венеціанської комісії на предмет до­тримання європейського законодавства. Все це ставить під загрозу синхронізацію вітчизняного законодавства з європейським.

У чому ризики для незалежності українських суддів? Якщо ви глянете на Перехідні положення, там йдеться про суттєвий пере­гляд Кваліфікаційної комісії з відбору суддів, функціонал Вищої ради правосуддя ставиться під загрозу. Багатьох наших громадян може торкнутися проблема вчасного розгляду їхніх звернень до Верховного Суду — адже при зменшеному складі ВСУ до цих справ довго не доходитимуть руки…