Як із Конституційного Суду двоголового мутанта зробили...

Поновлення у КСУ Станіслава Шевчука викликає запитання не лише в юристів

Після скандального рішення окружної Феміди Шевчук заявив, що його мають поновити у КСУ негайно. Фото УНІАН

Звільнили, а через п’ять місяців мають «узад вернути». Таку дилему підсунули суддям Конституційного Суду колеги зі скандального Окружного адмінсуду столиці. Веліли не лише повернути мантію Станіславу Шевчуку, а й поновити його у кріслі голови КСУ. Таким «сюрпризом» заскочені не тільки у Конституційному Суді, 12 з 18 суддів якого 14 травня проголосували за випровадження Шевчука.

«Реанімований» вже на­віть на робочому місці встиг з’явитися. Прийшов із зая­вою про поновлення на по­саді судді й голови Консти­туційного Суду. Того ж дня у КСУ зібралися на спеціаль­не пленарне засідання, аби розглянути питання щодо Шевчука. Але рішення не ухвалили — взяли паузу. Ще б пак: шараду з «окружного» їм ще ту підсунули. І Шевчук — лише частина ребусу.

«Двоголів'я у КСУ немає і бути не може. По-перше, це неможливо суто формально. А по-друге, рішення про по­новлення (обрання) Шевчу­ка як голови мають ухвали­ти судді КСУ, більшість яких голосувала за його зняття. Крім того, згідно із законом і практикою самого КСУ, не­можливо звільнити суддю з посади голови без звіль­нення його як судді (читай­те: якщо навіть припусти­ти, що поновлення Шевчука у кріслі голови суду можли­ве, то аби звільнити це кріс­ло, доведеться не просто «розжалувати» Олександра Тупицького у рядові, а вза­галі звільнити його з посади судді КСУ. — «ВЗ»). Ситуація справді нестандартна. Ад­міністративний суд, по суті, узяв на себе повноваження впливати на КСУ, і це дуже небезпечний прецедент. Сам факт того, що рішення КСУ можна поставити під сумнів і скасувати іншим судом, ні­велює статус КСУ. Тому не можна намагатися вирішу­вати такі питання, «розмаху­ючи шаблею», — прокоменту­вав ситуацію у своєму блозі на сайті «Гордон» кандидат юридичних наук, профе­сор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Українсько-американського університету Конкор­дія Сергій Панасюк.

Такі ж застереження ви­словив і юрист Геннадій Друзенко. Каже, Окруж­ний адмінсуд своїм рішен­ням відкрив скриньку Пан­дори. «Якщо цей прецедент „прокатить“, наші креатив­ні „лоєри“ знайдуть тисячу і одну причину переглядати у кишенькових районних су­дах приписи єдиного органу конституційної юрисдикції. По-друге, КОАС зазіхнув на монополію КСУ у тлумачен­ні Основного Закону. Тепер кожен баришівський райсуд вирішуватиме на власний розсуд межі власної юрис­дикції: що він має, а чого не має права робити. По-третє, своїм рішенням КОАС поста­вив КСУ перед питанням, яке не має правового розв’язку: що робити з нині чинним го­ловою Тупицьким? Ані Кон­ституція, ані Закон Украї­ни „Про Конституційний Суд України“, ані Регламент КСУ не містять відповіді на це пи­тання», — написав Друзенко у колонці на lb.ua.

Залишається лише здо­гадуватися, чим керувалися в Окружному адмінсуді сто­лиці, ухвалюючи таке «ге­ніальне» рішення. У Центрі протидії корупції свою вер­сію відповіді на це запитан­ня озвучили: «Окружний ад­мінсуд Києва вкотре провів днопоглиблювальні роботи, поновивши на посаді звіль­неного у травні Станіслава Шевчука. Нагадаємо, це той Шевчук, якому США відмо­вили у візі. Повідомлялось, що він позбувся американ­ської візи через скасуван­ня статті про незаконне зба­гачення. Виходить, що судді ОАСК віддячили Шевчуку за скасування покарання за не­законне збагачення. Саме за цією статтею проходив голо­ва суду Вовк».

Про особливо скандаль­ний пунктик у суддівській біографії Шевчука і справді багато хто вже встиг приза­бути. Хоча історія пам’ятна, і відставка Шевчука вкотре про неї нагадала. Офіційна версія звільнення — сам на­просився, «нехтуючи свої­ми обов’язками, зловживаю­чи службовим становищем, втручаючись у діяльність суд­дів та політизуючи роботу КСУ». Враховуючи особистий внесок Шевчука у скандаль­не рішення про визнання не­конституційною кримінальної статті щодо незаконного збагачення, підозри про ло­біювання «похоронок» для е-декларування і закону про люстрацію, дим був не без вогню. Хоча наївно було б ду­мати, що у КСУ знайшлося аж 12 совісних і чесних суддів, які вирішили, що їм не по до­розі з грішним головою, який зазіхнув на святая святих ан­тикорупції. Керувалися, во­чевидь, іншим. Хтось угледів зручний момент для реаліза­ції власних амбіцій: відставка Шевчука = вакансія голови КС = шанс зайняти крісло. Не ви­ключено, що були серед суд­дів і ті, хто голосував зі страху, що чергове скандальне рі­шення КСУ під головуванням Шевчука вилізе боком усій конституційній Феміді.