Єрмак повернув Коломойського у бізнес з Росією в обмін на «формулу Штайнмаєра»

Олігарх Ігор Коломойський повернувся в Україну після обрання президентом Володимира Зеленського, щоб відновити втрачені під час президентства Петра Порошенка позиції.

Фото НВ

Насправді ж Коломойський за якихось три місяці не тільки наверстав втрачене, але й розгорнув нові масштабні схеми збагачення. Його компанії імпортують дешеве вугілля та електроенергію з РФ, а феросплавний бізнес процвітає. Про це пише Кирило Сазонов у статті для site.ua, переклад якої «Високий Замок» пропонує читачам.

Сам олігарх змінив риторику щодо Росії і вже називає агресію РФ на Донбасі «громадянським конфліктом». І це не випадково, адже бізнес і політика в Україні тісно переплетені. В обмін на можливість Коломойського заробляти Україна зобов’язалася йти на поступки Кремлю на Донбасі. Головний перемовник Зеленського Андрій Єрмак є архітектором схеми, за якою Кремль дає доступ Коломойському до російських енергоресурсів, а взамін Київ погоджується на «формулу Штаймаєра», яку в Києві називають актом капітуляції. За нашою інформацією, саме це стало причиною конфлікту глави РНБО Олександра Данилюка з Єрмаком і з людми Коломойського в оточенні Зеленського — Богданом та Герусом — і подальшого його звільнення.

«Коли людина чимось займається, і вся її діяльність — в особистих цілях, то це аморально… Коли все, що вона робить, скероване або на зміцнення особистої влади, або на заробляння власних грошей, збільшення свого капіталу, або ж це робота на другий президентських термін, то, вважаю, що це аморально», — так олігарх Ігор Коломойський характеризував президента Петра Порошенка у березні 2019 року в інтерв’ю телеканалу ВВС. У ньому Коломойський кілька разів тиснув на мораль, кажучи про Порошенка. У той же час канал олігарха «1+1» ледь не щотижня «викривав» бізнес Порошенка «на крові» — сюжети про липецьку фабрику, торгівлю з Росією йшли із заздрості гідною регулярністю. Перед самими виборами у ЗМІ хтось (мабуть, дуже лояльний до Коломойського) «злив» дані про закупівлю російських вживаних запчастин для армії. Все це допомогло Володимиру Зеленському, бізнес-партнеру Коломойського, виграти вибори президента і сформувати нову владу.

Антиросійська риторика Коломойського, який навіть називав Путіна шизофреником, видавалася природною — російська влада націоналізувала майно олігарха в Криму, а бойовики, що їх підтримував Кремль, ледь не захопили 2014-го його вотчину — Дніпропетровськ. Та зараз Ігор Коломойський змінився — олігарх називає війну на Донбасі «громадянським конфліктом», а з Путіним пропонує домовлятися.

В інтерв’ю журналу НВ у липні цього року Коломойський звинуватив Порошенка у невиконанні Мінських домовленостей, оскільки на окупованих територіях Донбасу не провели вибори. За словами олігарха, виблри на окупованих територіях мали б відбутися, не зважаючи на присутність там російських військ. Олігарх також звинуватив Порошенка у тому, що він хоче «піаритися, заробляти гроші і бізнесом займатися», а не виконувати Мінські угоди.

Схоже, Коломойський вирішив вполювати двох зайців — виконати Мінські домовленості, хай і на умовах Кремля, і при цьому непогано заробити.

Найцінніший кадр Зеленського і Коломойського

Днями у Зе-команді спалахнув перший гучний скандал — глава РНБО Олександр Данилюк оголосив про свою відставку. Президент Володимир Зеленський її прийняв без жодних коментарів для преси. А ось Данилюк у коментарі виданню «Гордон» заявив, що вирішив піти з обійманої посадди, оскільки, не бажає брати участь у «підкилимних іграх певних персонажів». ЗМІ почали шукати версії причин відставки — конфлікт з главою Офісу президента Андрієм Богданом, незгода з політикою влади у справі «ПриватБанку», особистісні амбіції самого Данилюка.

Однак справжню причину демаршу Данилюка і першої тріщини у «зеленій команді» варто шукати у голвній події останніх днів — підписанні Києвом так званої «формули Штайнмаєра». Ця подія спричинила не тільки протести націоналістів і патріотично налаштованих громадян, але й смуту у владі, каже на умовах анонімності один з членів команди Зеленського.

За його словами, стосунки Києва з Москвою та Вашингтоном зараз перебувають у віданні Андрія Єрмака, людини не публічної, але такої, що володіє серйозним впливом у команді Володимира Зеленського. Він — друг президента, про що каже відкрито.

Якщо на початку літа Єрмак говорив, шо виконує різні завдання у президентському офісі, то в липні у нього з’явився конкретний напрям — міжнародні відносини. У цей період Зеленський доручив Єврмаку вести перемовини з Кремлем про обмін полоненими. Обмін відбувся, завдяки йому Єрмак став відомим і зміцнив впливи в Офісі президента.

Наш співрозмовник каже, що завдання Єрмака спочатку не обмежувалися обміном полоненими. Зеленський буцімто доручив йому узгодити з Кремлем вихід з глухого кута на Донбасі. На початку вересня у Берліні відбулася зустріч представників глав держав нормандської четвірки, на якій був і Єрмак. Однак мирне врегулювання Київ і Москва обговорюють не через радника Володмира Путіна Владислава Суркова, що займається нормандським форматом, а через віце-прем'єр-міністра Р Ф Дмитра Козака, який організував обмін полоненими, і який зараз має контакт з Єрмаком. Через контакт Козак-Єрмак нині йдуть усі перемовини між Києвом і Москвою, каже наш співрозмовник.

«Козак прямо вимагав від Києва погодитися на „формулу Штайнмаєра“, інакше справа Донбасу далі не піде. Єрмак отримав добро з Офісу (президента. — Ред.) і погодився, та з низкою умов. Що цікаво, серед інших, однією з таких умов було повернення Коломойського у бізнес з Росією та ЛДНР на ексклюзивних правах. Росіяни погодилися, для них це не проблема, адже на кону стоїть значно більше», — говорить наш співрозмовник.

Він також зауважує, що коли про цю домовленість дізнався глава РНБО Олександр Данилюк, в Офісі президента відбулася розмова на підвищених тонах.

«Богдан і Єрмак поставили Данилюка перед фактом — буде так і не інакше. Данилюк заявив Зеленському, що в такому випадку він йде, а ця оборудка вилізе для них всіх боком», — говорить джерело. За його словами, не публічно аналогічної думки дотримується і кілька інших членів команди Зеленського.

«Данилюк їм сказав у лоб, що Росія нічого не дає просто так. Зрозуміло, що Зеленському потрібен результат на Донбасі, тому він готовий на поступки. А Коломойському однаково, це бізнес. Маючи такий вплив в Офісі, гріх було б не скористатися можливістю заробити. Мова про мільярди гривень. У них побутує думка, що з’явилася нагода заробити на дурних росіянах без наслідків. Але хіба у Кремлі сидять ідіоти? Для Порошенка скандал в „оборонці“ став останнім цвяхом, а якщо для Зеленського таким виявиться Донбас, то хай подякують Коломойському. І Богдану», — нарікає наш співрозмовник.

До слова, Андрій Єрмак зробив не менш корисну послугу для Коломойського, полагодивши конфлікт з адвокатом президента США Рудольфом Джуліані. Відомо, що Джуліані раніше відкрито говорив, що Трампа не влаштовує залежність Зеленського від Коломойського, який перебуває на гачку у ФБР.

За нашою інформацією, саме Єрмак запропонував Джуліані оборудку — компромат на Байдена в обмін на спокійне життя Коломойському і підтримку Трампа від Зеленського. Зараз від Руді Джуліані кривого слова не почуєш на адресу олігарха, ба більше, Вашингтон не втомлюється повторювати, що буде і надалі підтримувати Україну. Правда, все це завершилося великим скандалом, який загрожує Трампу імпічментом, а Україна вдруге за три роки була втягнутою у виборчі перегони в США.

Вугілля з Росії дорожче за «Роттердам»

Про який бізнес Коломойського каже наш співрозмовник?

На ринках вже не є таємницею, що влітку на державних підприємствах нова влада замінила «смотрящих» і пере налаштувала «потоки» під себе. Головний бенефіціар цього переділу — Ігор Коломойський. Головний його інтерес сьогодні — енергетика.

«Економічна правда» раніше писала, що з перших днів липня замість ставленика Ігоря Кононенка Віталія Кропачова роль «смотрящого» в енергетичному секторі перебрав донецький бізнесмен Віталій Бєляков, пов’язаний з Ігорем Коломойським. Досі Бєляков працював на Олександра Януковича. Зокрема, під його контроль потрапило багатостраждальне, зате дуже ласе, підприємство «Центренерго».

«Зроблені кроки нагадують події трирічної давності, коли адміністративний ресурс соратника Петра Порошенка Ігоря Кононенка застосовувався для зачистки державного енергосектору під сьогоднішнього аутсайдера Віталія Кропачова. Правда, є суттєва різниця: команда нового „смотрящого“ почала працювати не на центральну владу, а на її сателіта — мільярдера з Дніпра Ігоря Коломойського», — сказано у матеріалі Дмитра Рясного.

Це добре видно на прикладі зміни умов роботи «Центренерго». Так, 1 липня виконувачем обов’язків керівника правління «Центренерго» став Володимир Потапенко, якого у ЗМІ називають менеджером Коломойського. Сам олігарх в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» назвав Потапенка «зрозумілою для нього людиною». Після призначення нового глави держкомпанії основними контрагентами «Центренерго» після переходу на продаж електроенергії за прямими угодами стали компанії групи «Приват».

«З того часу на підприємстві знову процвітають схеми. Зокрема, на форосплавні заводи Коломойського йде електроенергія ро 1,56 грн за кіловат за її собівартості 2,1−2,43 грн, тобто держкомпанії завдається шкода», — пише «Страна», посилаючись на джерело, близьке до «Центренерго».

За даними власника підприємства «Енергомережі» Дмитра Крючкова, тільки за липень-серпень 2019 року збитки «Центренерго» склали 1,3 млрд грн. Крючков прямо каже, що збитки держпідприємства пов’язані з продажем електроенергії за ціною, нижчою за собівартість.

Так, у перерахунку на 1 МВт-год, вартість електроенергії, що викуповується «Нікопольським феросплавним», коливається від 1,64 грн/МВт-год до 1,9 грн (залежно від контракту). Своєю чергою, ціна купівлі електроенергії компанією «Юнайтед Енерджі» складає 1,56 грн/МВт-год.

При цьому собівартість виробництва електроенергії станціями «Центренерго» доволі висока, це обумовлено високими цінами на вугілля, передбаченими у контрактах енергокомпанії, вона, зазвичай, складає 3165 грн/т з ПДВ.

І тут ми переходимо до схеми, яку Коломойський без Росії просто б не зміг організувати. «Центренерго» відмовилося від закупівель українського вугілля і підписало контракт на купівлю російського. Що цікаво, контракт на 400 млн грн. було укладено з маловідомою бориспільською фірмою «Нафта Форс», засновник і директор якої має безпосередній стосунок до діяльності групи «Приват».

Причому «Центренерго» купує вугілля по 2500—3000 грн за тонну, а це значно вище ціни, розрахованої за формулою «Роттердам+», яка складає 1740 грн/т.

«Можливо, саме тому оточення Коломойського раніше так шалено боролося з формулою „Роттердам+“. Адже тепер у Коломойського є можливість продавати вугілля за більш високою ціною, ніж дає та ж формула „Роттердам+“. Ціна Коломойського нині — понад 3 тис. грн. за тонну. Ціна вугілля на хабі АРІ2 — ледь вище 1,8 тис. грн. Та, схоже, мета акурат у тому, щоби отримати надприбуток від продажу вугілля, а відтак ще раз отримати прибуток від продажу дешевої електроенергії для феросплавних заводів», — пише у своєму блозі член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

На ринку також підозрюють, що російське вугілля насправді може бути вугіллям з ОРДЛО, яке компанія Коломойського возить в Україну через Росію у партнерстві з фірмами олігарха-втікача Сергія Курченка, що має бізнес у невизнаних республіках. Учасники ринку вказують, що у липні відбулася зустріч між представниками нового менеджменту «Центренерго» і Сергієм Курченком. Предметом розмови було постачання вугілля з ОРДЛО, у тому числі, в умовах ймовірного скасування блокади, яке активно лобіює Коломойський.

За підрахунками експертів, на кожній тонні російського вугілля Коломойський заробляє 750−950 грн.

Раніше у Львівській області активісти заблокували потяги з російським вугіллям. Тоді правоохоронці дуже жорстко розігнали блокаду, а на місце подій навіть їздив Андрій Герус, керівник парламентського комітету з енергетики і багаторічний лобіст Коломойського. «Історія з блокуванням завершилася розгромом протестевальників, що фактично провадить до легітимізації і створення видимості легальності увезення російського вугілля, яке насправді може виявитися ЛДНРівським вугіллям», — пише Корольчук.

Голова Незалежної профспілки шахтарів України Михайло Волинець підозрює, що Коломойський спеціально банкротить «Центренерго», продаючи туди вугілля за завищеною ціною, і забираючи вироблену ним електроенергію для своїх феросплавних заводів за заниженим тарифом.

«Прямо скажу, що пан Коломойський нині зацікавився електроенергетикою, вугільною промисловістю, які є для нього непрофільним бізнесом. Він через лобістські дії, долучаючи суди, отримав доступ до дешевої електроенергії через державне підприємство „Центренерго“. Вони працюють собі у збиток, вони банкротують, а разом з ними знищуються шахти, бо 75% вартості електроенергії на теплових генераціях — це вартість вугілля. Вугілля завозять з-за кордону також за високими цінами, де є спроби сісти на потоки і отримати 20% відкатів на закордонному вугіллі, і далі гроші працюють в офшорах», — каже Волинець.

У коментарі «Економічній правді» Коломойський каже, що вже подумує про приватизацію «Центренерго». «Ми весь час замислюємося про це (про участь в приватизації „Центренерго“. — Ред.). Компанія велика і цікава, але має проблеми з забезпеченням вугіллям», — говорить олігарх. За даними видання, приватизація «Центренерго може бути втілена групою «Приват» опосередковано, через молодших бізнес-партнерів Коломойського у газовому бізнесі — Віталія Хомутинника і Павла Фукса.

«Приватизація „Центренерго“ мені цікава, але не за такою ціною, як заявив Фонд держмайна. Ми з Віталієм (Хомутинником. — Ред.) вивчаємо питання приватизації», — каже Фукс.

На тлі зростання збитків ціна «Центренерго» падає, що вигідно оточенню Коломойського.

«Спочатку ціна „Ценетренерго“ складала понад 400 млн дол., відтак її знизили до 250 млн., а після таких дій компанія може коштувати 0,01 млн грн. Коли ж оголосять приватизацію, компанію куплять за борги, за копійку або за 1 гривню», — прогнозує Юрій Корольчук.

Гроші для олігарха — пастка для країни

Ігор Коломойський знайшов вихід не тільки на російське вугілля, але й на дешеву російську електроенергію.

Верховна Рада 18 вересня схвалила поправку народного депутата Андрія Геруса до закону «Про ринок електроенергії», дозволивши купувати за двосторонніми угодами електроенергію у країн, які не є членами європейської Енергетичної Спілки (Молдова, Білорусь та Росія). По суті, поправка Геруса стосувалася дозволу купувати електроенергію у Росії, чого не було з 2015 року.

Герус пояснив потребу своєї поправки поліпшенням конкуренції на електроенергетичному ринку країни. І цим поліпшенням одразу ж скористався Ігор Коломойський. 1 жовтня імпорт електроенергії з РФ рівним графіком потужністю 100 МВт здійснювало ТОВ «Юнайтед Енерджі» — компанія з його орбіти, що постачає газ АТ «Дніпроазот» (входить у групу «Приват»), і купує газ в «Укрнафти», у якій Коломойському належить 42% акцій.

Імпорт електроенергії з Росії дозволить Кремлю тиснути на українську владу, вважає Михайло Волинець. Адже Кремль не тільки відкрив постачання електроенергії в Україну, але й з 1 жовтня перекрив білоруський коридор постачання енергетичного вугілля в Україну, у висліді чого країна може отримати дефіцит енергетичного вугілля у найскладніший зимовий період, — стверджує Волинець.

«Саме того дня, коли російська залізниця заблокувала постачання вугілля, в Україну почалося постачання російської електроенергії. Тобто Україну роблять ще залежнішою — замість вугілля продають готову електроенергію, „виводячи з гри“ українських енергетиків. Чим закінчиться цей ланцюг, передбачити не складно. Чинник енергозалежності буде використаний Москвою для геополітичного тиску на українську владу», — каже Волинець.

З ним погоджується і колишній керівник Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк. Він звинуватив Геруса у лобіюванні інтересів Коломойського і заявив, що така політика може спричинити залежність України від Росії у сфері енергетики.

«Герус з порушенням регламенту лобіює у непрофільному законі дозвіл на імпорт е/е з Росії та Білорусі, на словах обіцяючи: буде тільки з Білорусі. А вчора, через два тижні після зміни закону, компанія „Юнайтед Енерджі“, пов’язана з Коломойським, почала імпорт е/е з боку РФ. Далі очікую „раптового“ припинення постачань е/е з боку РФ у найкритичніший момент — взимку, як це не раз бувало з постачанням інших ресурсів. Запровадження імпортного паритету, „Роттердам+“, давало можливість цього уникнути, але дуже не подобалося Коломойському та його апологетам. „Дякую“ пану Герусу і його керівникові Коломойському за дії проти інтересів України, а саме — повернення до залежності від РФ у всіх сферах — енергетиці, економіці, політиці!» — заявив ексклава НКРЕКП.

Він також нагадав, що раніше Коломойський руками своїх активістів організовував блокади «торгівлі на крові», а нині сам руками лояльних депутатів лобіює відновлення торгівлі з РФ.

«Я на власному досвіді це чудово усвідомив — у 2015−2016 роках з регулярними блокадами, досягаючи нормальної роботи енергетичного сектора у критичних умовах. Хто, може, забув — тоді розкручувалася теза „торгівлі на крові“, недопустимості торгівлі з РФ, а рупорами виступали „1+1“, Геруси і підтанцьовка Коломойського», — заявив Вовк.

* * *

Опальний олігарх, який 2014 року похвалявся тим, що Путін вважає його особистим ворогом, через 5 років отримав карт-бланш на дуже прибутковий бізнес, у якому йому відверто підігрує Кремль. Це не було б можливим у будь-який інший час, та зараз зірки зійшлися у потрібній для Коломойського конфігурації. Зеленський прагне миру на Донбасі, інакше виборець його не зрозуміє, а Коломойський через своїх лобістів у найближчому оточенні президента, вносить у порядок денний особисті фінансові питання.

«Фактично мова йде про політичну корупцію. У нашій країні тільки в однієї людини завершилася епоха бідності. Це пан Коломойський», — каже економічний експерт Борис Кушнірук.

Ода справа, коли українські олігархи риоками обкрадають країну на податкових схемах, і зовсім інша, коли олігархи торгують державними інтересами на міжнародній арені. З країною, яка відібрала у нас Крим і пів Донбасу. Торгують на крові.

Переклад з російської — Яків Гловацький