Передплатити Підтримати

Панський бюджет для слуг народу

Видатки на парламент, уряд і Банкову планують збільшити на 650 мільйонів гривень

Карикатура Ігоря Конденка

«Бюджет без «шкурняків». Так охрестили свій бюджетний проєкт-2020 у Кабміні. Ось тільки з гучною назвою поква­пилися. Суми в окремих стат­тях видатків на безшкурницькі не виглядають. Чого лише варті нескромні надбавки на Верховну Раду, президента, уряд! За логікою, видатки на чиновницько-депутатську армію мали б зменшуватися пропорційно до претензій нової влади на «інакшість» та кількості кивань на за­жерливість і марнотратство попередників. Але «владні» цифри у проєкті «нововлад­ного» бюджету у цю логіку не вписуються. Якщо вони такими ж кругленькими пере­кочують у кінцеву редакцію бюджетного закону (оста­точно його мають ухвалити до 1 грудня), то «Зе!збірній» доведеться скидатися на партію господарського мила, яке знадобиться не лише для відмивання «слугонародної» репутації.

«Зе!Банкова» подорожчає на 40 мільйонів

Очікувати, що у «президент­ському» кошторисі замість ви­трат на броньовані «Мерседе­си» і кортежі з’явиться рядок «на обслуговування службового ве­лосипеда», — перебір навіть для найпалкіших шанувальників кі­ношного президента зі серіа­лу «Слуга народу». Але для того, щоб оптимізувати витрати на обслуговування Гаранта і його офісу, винаходити президент­ський велосипед не потрібно. Було б бажання, а статті, на яких можна зекономити, знайдуться. Проте «закрійники» видатків на Банкову з пошуками вирішили не перетруджуватися. Ба біль­ше: ще й жирку додали до і без того масної суми на забезпе­чення діяльності президента та його офісу: цьогорічні 947 міль­йонів у проєкті бюджету-2020 округлилися до майже 987 міль­йонів! Може, за мірками Банко­вої, плюс 39,6 мільйона гривень — скромна надбавка. Але ті, що живуть в Україні на мінімальну пенсію, такої скромності точно не оцінять. Для них 39,6 мільйо­на — це місячна «мінімалка» для більш як 25 тисяч пенсіонерів.

А що вже казати про 173 міль­йони гривень, на які загалом на­ростили видатки на Держав­не управління справами (ДУС) у проєкті нового бюджету?! Під­кинули грошенят і на санатор­но-курортні заклади з ДУСи­ної господарки (плюс дев’ять мільйонів), і на утримання ре­зиденцій (16 мільйонів звер­ху), витрати на які традиційно камуфлюють під благородною назвою «збереження природ­но-заповідного фонду у націо­нальних природних парках та заповідниках». Ну і на медици­ну для «обраних», звісно ж, не поскупилися: статтю видатків на послуги «Феофанії» та ре­шти медзакладів, які під Держуправлінням справами «ходять», збільшили на 64 мільйони.

Господарка у ДУСі велика (навіть свій лікеро-горілчаний завод є), та й нове-старе ке­рівництво скромністю до мате­ріальних благ за казенний ра­хунок не вирізняється. Ще за президентства Петра Поро­шенка тодішній т.в.о. керівника управління Сергій Борзов встиг оскандалитися через квартиру на столичному Печерську, якою розжився на халяву: квадратні метри, вартістю понад 10 міль­йонів гривень, дісталися йому від ДУСі не як службове житло, а під «прихватизацію». Нині Бор­зов керує управлінням вже без «тимчасової» приставки — ука­зом президента Володимира Зеленського.

Уряд без позолочених блокнотів залишили

Під гаслом «Збережемо ліси і бюджетні гроші!» у Верховній Раді нового скликання взялися за урізання паперового доку­ментообігу. Навіть законопро­єкт з необхідними поправками ухвалили (у першому читан­ні). Та замість економії папе­ру радше економія на папері виходить. За кілька днів після того, як депутати проголосува­ли за перехід на електронний документообіг, Апарат В Р по­дав заявку на закупівлю… 79 тонн паперу для канцелярських потреб. Ціна питання — майже 3,6 мільйона гривень.

Із кожним наступним скли­канням Верховна Рада стає усе дорожчим «задоволен­ням» для платників податків. І «слугонародний» парламент не виняток. Порівняно з цьо­горічною сумою видатків на ВР «парламентська» стаття у проєкті бюджету-2020 зрос­ла на 304 мільйони гривень (до 1 млрд 973 млн). Із них 175 мільйонів доплюсували на за­конотворчість, 111 — на об­слуговування та забезпечен­ня діяльності Ради. Здорожчає і парламентська «показуха»: статтю, в якій, крім фінансу­вання радівської газети «Голос України», закладені видатки на висвітлення діяльності ВР на радіо і ТБ, пропонують збільши­ти з майже 30 до 46,5 мільйона гривень.

А знаєте, скільки новообра­ні народні депутати на груди за казенний рахунок прийня­ли? Ні, не елітного алкоголю, а… срібла з позолотою! Партія депутатських значків для ново­го парламенту обійшлася в 1,7 мільйона гривень. Для кожного нардепа Центрвиборчком заку­пив по два нагрудні знаки: вар­тість футлярчика зі значками — 3600 гривень. А одним значком і з простого, а не благородного металу обійтися не можна?

У Верховній Раді — «благо­родні» значки, у Кабміні — «бла­городні» нотатники. Були. У но­вому уряді від цієї паперової розкоші вирішили відмовити­ся. «Кабмін у режимі нон-стоп займається виробництвом різ­них блокнотів. Деякі з них — із золотим тисненням. Зазвичай це марна трата коштів навіть для приватних компаній, а для Кабміну — і поготів», — анонсу­вав канцелярську економію мі­ністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет.

Але зі зникненням позолоти з міністерських блокнотів «уря­дова» стаття у бюджеті менш «золотою» не стала. На Кабмін у бюджетному проєкті заклали 1,8 мільярда гривень — на 172 мільйони більше, ніж цьогоріч.

VIP-бережених не Бог береже

Чий гаманець наступного року відчутно схудне, то це цен­трвиборчкомівський. Але не за рахунок скорочення видат­ків на саму ЦВК, а тому, що рік не буде «повальновиборчим», як 2019-й. За графіком — лише місцеві вибори, на проведення яких у проєкті бюджету заклали 2,1 мільярда гривень.

Хоч парламентські перегони позаду, луна від них усю радів­ську каденцію із бюджету у бю­джет перекочуватиме. Причому наступного року — з подвійною силою, оскільки для партій, які пройшли до Верховної Ради, передбачений дубль-бонус з державної казни. Вони отри­мають не лише кошти на фінан­сування своєї статутної діяль­ності, а й компенсацію витрат (офіційно задекларованих) на виборчу агітацію. На «агітвід­шкодування» у проєкті бюдже­ту-2020 заклали 467 мільйонів гривень. На державне спонсор­ство для партій — 567 мільйо­нів. Остання сума на 1,3 міль­йона більша, ніж цьогоріч. Але і «ротів» на неї — більше, оскіль­ки тепер під держфінансуван­ня потрапляють не лише пар­тії, які подолали виборчий поріг, а й ті, котрі набрали не менш як два відсотки голосів. Щоправ­да, кандидатів на казенну касу може поменшати: з подачі пре­зидента депутати вже зробили крок до скасування держфінан­сування для партій, котрі ма­ють 2%+, але до прохідних 5% не дотягнулися. У цьому ж зако­нопроєкті, який депутати ухва­лили за основу, передбачено і фінансове урізання для пар­ламентських партій, яке змен­шить загальну суму гонорару удвічі.

Поки критики скорочення держвливань у партійні каси кивають на те, що такий крок вдарить насамперед по спро­можності не вищолігових, але перспективних політсил, у при­хильників казенного «шиша» для партій — свої аргументи. Чому, питають, гроші платни­ків податків часто ідуть на те, що не має нічого спільного зі статутною партдіяльністю: на оренду «броньовиків» для парт­босів чи футболки і парасольки з партійною символікою. Запи­тання слушне, як і обурлива ре­акція на відсутність у законо­давстві запобіжників, з якими ситуація щодо державного фі­нансування партій не виходи­ла б за рамки здорового глузду. Хіба ж не безглуздя — фінансу­вати з українського бюджету «русскоскрєпні» проєкти, як-от «Опоплатформа — За життя» чи «Партія Шарія»?!

Поменшало б маразмів і піс­ля ревізії Закону «Про держав­ну охорону органів державної влади України та посадових осіб». А то дійшло до того, що за гроші платників податків політики і чиновники отриму­ють у своє розпорядження не просто охорону, а ціле Бюро безкоштовних послуг. На VIP-весіллях і бенкетах «УДОвці» (УДО — Управління державної охорони) працюють паркуваль­никами, розвізниками, зустрі­чальниками гостей (як було на весіллі старшого сина тепер вже колишнього генпрокуро­ра Юрія Луценка та на святку­ванні 50-річного ювілею тоді ще начальника УДО Валерія Ге­летея). І все це — під вивіскою «Охорона державних осіб і чле­нів їхніх родин».

Ба більше: закон прописа­ний так, що «розпорядники» держохорони можуть роздава­ти казенних бодігардів, за яких платимо ми з вами, на власний розсуд. Навіть тим, хто в «охо­ронному» переліку посадовців не значиться. Нашуміла істо­рія з «бюджетними» охоронця­ми для антикорупційного про­курора Назара Холодницького не перша з цього репертуару і не остання.

Замість того, щоб прибра­ти лазівки для зловживань, під парламентським куполом з року в рік благословляють ще­дрі надбавки до статті видат­ків на УДО. У цьогорічному бю­джеті додали 243 мільйони, а на 2020-й пропонують ще 100 мільйонів доплюсувати. А що: за кошти платників податків державною охороною навіть «екси» можуть користуватися. Колишні президенти, напри­клад, — довічно. А у спікера, першого віцеспікера, прем’єра, першого віцепрем’єра, очіль­ника МЗС, генпрокурора, голів Конституційного та Верховного судів навіть після звільнення діє річний «абонемент» на користу­вання послугами УДО.