• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Через високу оренду видавці кажуть, що будуть відмовлятися, але приїжджають знову»

«Через високу оренду видавці кажуть, що будуть відмовлятися, але приїжджають знову»

У місті Лева триває 26 BookForum

Як сказала у день відкриття 26 BookForum президент ГО «Форум видавців» Олександра Коваль, «усі, хто вміє і любить читати, чудово знають, що осінь до Львова приходить тільки після Форуму. Якою б не була погода, книжкова погода буде гарячою». І погода справді «виправилася» — вітер стих і не розганяє ані покупців, ані видавців, ані не перевертає наметів перед основною Форумною локацією — Палацом мистецтв.

Ми вже розповідали, що у перший ярмарковий день видавці лише розклада­лися, а покупців майже не було. Тож спо­дівалися, що наступного, у четвер, народу побільшає.

Можу порівняти: якщо торік до намету, де продавали вхідні квитки, на вулиці Ко­перника була така велика черга, що годі було перейти, то цього разу особливого ажіотажу я не побачила. Не було стовпотворіння і біля прилавків з книжками. Мож­ливо, усі, хто любить читати і відкладає цілий рік кошти на те, щоб купити ще «те­пленькі» новинки, планує прийти на ярма­рок у суботу-неділю.

В основному поміж рядами ходять школярі, яких привели класні керівники, і пенсіонери.

Пані Орися з чоловіком, літнє львів­ське подружжя, вибирали книжечку для правнучки.

— Які ж то тепер гарні книжки навчили­ся робити, — каже пані Орися. — Але мо­жемо собі дозволити купити лише одну. Казок наше сонечко має багато. А ми от знайшли «мудру» книжку — про космос. Бачите, тут заховане запитання, а у пота­ємному віконечку — відповідь. Але ж яка вона дорожезна — 350 гривень! От і вага­ємося…

Жоден Форум останніми роками не обходиться без письменників братів Ка­пранових. Щороку на своєму «жужику» вони приїжджають до Львова і привозять нові твори. Однак у день відкриття свята книги я не побачила їхньої «бойової» ма­шини.

Жоден Форум останніми роками не обходиться без письменників братів Капранових.

— Та як би ми без «жужика» приїхали, — усміхається Дмитро Капранов. — Він так стоїть, що ви його не помітили. Ми­нулими роками ми виставляли продукцію на машині на вулиці Коперника, а цього року у подвір’ї перед Палацом мистецтв. «Замаскували» його у кущах — там нам виділили місце (сміється. — Г. Я.).

— Якось ви мені сказали, що більше не братимете участі у Форумі…

— Тоді ми були ображені, бо заплати­ли за місце біля воріт, а нам його не дали. А тепер до нас почали ставитися більш-менш нормально (сміється. — Г. Я.). Нам не обіцяли місця на вході, сказали: «Ось тут, у кущах». От ми і «припаркувалися у кущах».

— Дорого заплатили за «парков­ку»?

— Цього разу по-божому — п’ять тисяч гривень за всі форумні дні.

— Чим цього року дивуєте своїх ша­нувальників?

— Ми привезли нову книжку «Паперові солдати», у якій йдеться про двох худож­ників. Один з них Ніл Хасевич — головний художник УПА, який намалював 90 відсо­тків того, що ми знаємо про УПА. У юнос­ті Хасевич потрапив під потяг і залишив­ся без ноги. Він на протезі дев’ять років у криївках видавав свою продукцію — до 1952 року. Інший наш герой — художник, який виїхав з України в Америку і став го­ловним художником студії Діснея, — Во­лодимир «Білл» Титла. Це він, українець, намалював Білосніжку і семеро гномів та Піноккіо. Наш роман художній, але за­снований на біографічному матеріалі.

— Чому вирішили взятися за цю тему? Це ж треба стільки досліджува­ти, сидіти в архівах?

— Сидіти в архівах — дуже цікаво! Ми стільки нового дізнаємося.

— Чия була ідея досліджувати жит­тя і творчість цих художників?

— Ідею нам подарував художник, який схожий на Ніла Хасевича, Юрко Жура­вель, але Юрко нічого не знав про «Білла» Титлу. Усе про нього ми знайшли самі.

— А загалом, скільки книжок при­везли на Форум?

— Лише свої авторські. Їх вісім.

Цього року бачила на Форумі тих ви­давців, які торік казали, що через висо­ку вартість оренди більше не братимуть участі. І була щиро подивована, коли по­бачила пана Володимира з видавничо-реставраційної майстерні «Скарбничий». Його книжки здебільшого купують колек­ціонери і політики, бо вартість цих видань зашкалює — від 8 тисяч гривень до 40… І це — унікальна робота. Таких книжок вида­ють не більше 5 — 10 штук. Усі вони у ко­робках і під поліетиленовою плівкою. Тор­каєшся такої книжки, як реліквії. «Ви ж казали, що вас не буде?» — усміхаюся до пана Володимира. — «Так і кажу тепер: більше не поїду, бо організатори щороку піднімають ціну на оренду. От і цього року підняли майже на 30 відсотків», — бідка­ється чоловік.

Особисто продавав свій доробок письменник Андрій Кокотюха. За рік письменник написав п’ять нових кни­жок — «Червоний. Без лінії фронту» (про­довження «Червоного», за яким знято фільм. — Г. Я.), новий ретро-цикл «Вигна­нець» — дві книги з нового циклу, дитя­чі — «Гімназист», «Біла ворона» і «Не той хлопчик», а також «Справа отамана Зеле­ного» — про більшовизм, який приходить в Україну.

— Готуєте вже щось на наступний Форум?

— Так, вже почав писати детектив «Роз­бите дзеркало», але буду працювати далі над продовженням циклу «Вигнанець».

— Більшість видавців скаржаться, що підскочили ціни на оренду.

— Останні п’ять років українські ви­давці кажуть, що будуть відмовлятися, але наступного року приїжджають зно­ву. Оскільки в Україні великих книжко­вих майданчиків обмаль, а книгарень ще менше, то Форум видавців — чи не єди­ний майданчик, де можна представи­ти свої книжки. Звісно, Форум трошки цим спекулює і розуміє, насправді ніхто від участі не буде відмовлятися, і щоро­ку піднімає ціни. А на книжковому «Арсе­налі» у Києві ціни значно нижчі, попри те, що це Київ.

А тим часом…

20 вересня у театрі імені Марії Заньковецької відбудеться захід, при­свячений ювілею Грицька Чубая, — арт-вечір «Чубай. Україна. Любов. Poety», за участі найяскравіших письменників-сучасників, де Соломія Чубай співати­ме з Віктором Морозовим та репува­тиме Сергій Жадан. Юрій Винничук та Галина Чубай — дружина Грицька роз­казуватимуть цікаві історії.

Усі фото авторки

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Через високу оренду видавці кажуть, що будуть відмовлятися, але приїжджають знову»