Передплатити Підтримати

Часник, цибуля, імбир, перець чилі…

Природні антибіотики ефективно борються з бактеріями і у випадку нескладних інфекцій ними можна замінити синтетичні препарати

Лікуватися природними антибіотиками лікар-натуропат радить до зникнення симптомів, проте не довше 2-3 тижнів. Колаж з архіву «ВЗ»

Наприкінці 1920-х років шотландський бактеріолог Александр Флемінг вирішив виростити на агаровій плас­тині культури стафілококу. Під час експерименту вчений виявив незвичних «поселен­ців» — новий вид пліснявих грибів роду пеніцилін. Вони настільки налякали своєю присутністю патогенні бак­терії, що ті буквально «розбі­глися» по кутах.

Відкриття стало пере­ломним моментом в істо­рії людства, адже тепер пацієнти із сифілісом, усклад­неними інфекційними ранами, пневмонією, менінгітом тощо отримали шанс на одужання.

Не дивно, що антибактерійні препарати почали вважати па­нацеєю від усіх інфекційних хво­роб і приймати навіть за найлег­шої застуди. Однак тоді ніхто не брав до уваги, що спровокува­ти запальний процес може не тільки бактерія, а й вірус, а про­ти вірусів антибіотики — безси­лі. У результаті неконтрольова­ного прийому цих препаратів бактерії еволюціонували, поча­ли з’являтися нові штами, проти яких старі ліки не виявляли жод­ного ефекту.

Бактерії — всюдисущі. На щас­тя, тільки невеликий відсоток з них здатен викликати захво­рювання. А якщо у людини міц­ний імунітет, завдати їй шкоди можуть лише надзвичайно хво­роботворні мікроби, та й то за умови, що організм атакує чи­сельна їх «армія». Гірше — із по­лірезистентними бактеріями. На цих «агресорів» важко знайти управу. А з дня на день може з’явитися суперінфекція, з якою не здатен буде справитися жо­ден існуючий на сьогодні антибіотик. Це означає загрозу пан­демії, яка може забрати навіть не мільйони, а мільярди життів. На­скільки реальним є такий апока­ліптичний сценарій? Чума у XIV столітті вкоротила віку 75 млн єв­ропейцям, а «іспанка», пандемія грипу у 1918−1919 рр. відправи­ла на той світ, за різними підра­хунками, від 20 до 100 млн хво­рих. І все тому, що не було ліків, які б врятували цих людей.

Антибіотики володіють побіч­ною дією: порушують мікрофло­ру кишечнику і вагіни (у жінок), створюють підґрунтя для поя­ви алергії, оніхомікозів (грибка нігтів) та дерматомікозів (гриб­ка шкіри). Попри це, багато лю­дей продовжує пити ці ліки жме­нями.

«Антибіотики потрібно засто­совувати лише у випадку важ­ких бактерійних захворювань. Якщо життю людини інфек­ція не загрожує, краще вдатися до рослинних аналогів», — каже Клаудія Ріттер, авторка бест­селера «Природні антибіо­тики» (Claudia Ritter «Naturalne antybiotyki»).

«Не існує такого поняття, як „рослинний антибіотик“, але є рослини, які виявляють анти­бактеріальну дію. Так само як і їх синтетичні аналоги, вони знищу­ють бактерії або блокують роз­множення патогенів. Проте, на відміну від синтетичних препа­ратів, володіють ширшим спек­тром дії — ефективні проти віру­сів, грибків і паразитів, оскільки містять специфічні речовини, покликані захищати рослину від хижаків та шкідників, а також бі­ологічно активні речовини (ор­ганічні і мінеральні елементи, вітаміни), які зміцнюють захис­ні сили організму. Людство, не володіючи знаннями про бакте­рії та хвороби, які ті викликають, протягом тисячоліть використо­вували ці рослини для лікуван­ня. У Європі — цибулю та час­ник. В Америці — перець чилі, а у спекотних тропічних і субтро­пічних країнах — прянощі (для профілактики і лікування харчо­вих отруєнь). Патогенам досі не вдалося виробити резистент­ність до рослинних лікарських засобів. Боротися з комплексом речовин і формувати проти них імунітет для мікроорганізмів на­багато складніше, ніж виробити нечутливість лише до одного», — пояснює лікар-натуропат.

Проти яких хвороб ефективні «природні антибіотики»?

БРОНХІТ (запалення сли­зових оболонок бронхів)

Спочатку подразнюється слизова оболонка, потім утво­рюється в’язкий слиз з прозо­рим або білуватим секретом, який врешті-решт починає від­ходити. Все це супроводжуєть­ся сильним кашлем (аж до болю у грудній клітці), нежитем, го­ловним болем, ломотою у тілі та підвищеною температурою тіла. У 90% випадків бронхіт ви­кликають віруси. У групі ризику — люди, які зазнали переохоло­дження, а також ті, які дихають пилюкою, є активними або па­сивними курцями.

«Якщо протягом 1−2 тижнів легше не стає, навпаки, симп­томи посилюються, темпера­тура не знижується або росте, мокротиння — жовтуватого або зеленуватого забарвлення (що вказує на приєднання бактерій­ної інфекції), помітили у ньому прожилки крові, негайно звер­ніться до лікаря! Особливо не­безпечний бронхіт для хворих на цукровий діабет, серцеву не­достатність, захворювання ле­гень», — наголошує Клаудія Ріт­тер.

Як покращити свій стан?

●●якщо температура не є ви­сокою, не збивайте її;

●●дотримуйтеся ліжкового режиму;

●●багато пийте. По-перше, буде легше відходити мокро­тиння. По-друге, поповните за­паси рідини в організмі, яку втрачаєте разом із потом.

Сироп із цибулі (сприяти­ме видаленню мокротиння)

Велику цибулину очистіть, наріжте кубиками, викладіть у стерильну скляну ємкість з кришкою, яка щільно закрива­ється. Додайте 2 ст. л. рідкого меду. Банку закрийте і збовтай­те. Через дві години сироп гото­вий.

«Дорослим слід приймати по 2 ч. л. тричі на день, дітям — по 0,5 ч. л. від 3 до 6 разів на день», — інструктує авторка «Природ­них антибіотиків».

ПНЕВМОНІЯ (запалення альвеол легень і легеневої тканини)

Пік захворюваності — холодна пора року. Розвивається зазви­чай як ускладнення грипу. У гру­пі ризику — маленькі діти, особи похилого віку, пацієнти з хроніч­ними захворюваннями та осла­бленим імунітетом.

Викликають пневмонію пе­реважно бактерії (пневмококи, у маленьких дітей — гемофіль­на паличка). Бактерійна пнев­монія проявляється головним болем, ломотою у суглобах, сильною слабкістю, болісним сухим кашлем, виділенням зе­ленувато-жовтого і навіть ко­ричнюватого мокротиння, не­приємним запахом із рота, болем при вдиханні та відчут­тям нестачі повітря. Пневмонія вимагає лікування у стаціона­рі. У людей з ослабленим іму­нітетом може призвести до ле­тальних наслідків!

Як покращити свій стан?

●●дотримуйтеся ліжкового режиму;

●●багато пийте — це допомо­же вивести мокротиння та збити температуру;

●●практикуйте дихальну гім­настику;

●●повноцінно харчуйтеся.

Корисний бутерброд (сприятиме швидкому оду­жанню)

Дрібно наріжте 2 зубчики часнику і 50 г цибулі, покладіть на скибку хліба, щедро посипте чебрецем.

ГАСТРИТ (запалення сли­зової оболонки шлунка)

Серед основних симпто­мів: спазми у животі, відчут­тя переповненості шлунка, ну­дота, болючість при натисканні на ділянку «сонячного сплетін­ня». «Як правило, гастрит ви­никає внаслідок ушкоджен­ня слизової великою кількістю шлункової кислоти, але причи­ною можуть бути також аутоімунні процеси, прийом деяких медикаментів, а у 80% - ура­ження бактерією хелікобактер пилорі. Ризики зростають з ві­ком: у 50% інфікованих, стар­ших 50 років, розвивається га­стрит. Патоген може викликати анемію і навіть рак шлунка», — зауважує фахівець із нетради­ційної медицини.

Як покращити свій стан?

●●виключіть зі свого раціо­ну все, що може подразнюва­ти ніжну слизову шлунка — ал­коголь, каву, нікотин; зведіть до мінімуму прийом ліків;

●●їжте часто, невеликими порціями;

●●у період загострення наля­гайте на слизисті супи;

●●харчуйтеся правильно — не­стача поживних речовин ство­рює сприятливі умови для роз­множення бактерії;

●●знизити больові відчуття допоможе локальне прогріван­ня за допомогою грілки.

Заспокійливий чай для шлунка

0,5 ч. л. перетертого насіння кмину або фенхелю з’єднайте з 1 ч. л. подрібненого листя м’яти. Залийте 250−300 мл га­рячої води, накрийте, дайте на­стоятися протягом 10 хвилин та процідіть. Випивайте на день не більше трьох горняток.