• You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Андрій Садовий: «Рішення виконкому знести віллу було для мене «культурним шоком»...

Андрій Садовий: «Рішення виконкому знести віллу було для мене «культурним шоком»...

Відбулися громадські слухання щодо збереження історичної будівлі на Сахарова, 52. Що далі?

У цьому будинку на початку ХХ століття по суботах збиралася вся українська еліта Львова. Фото авторки

Тривають баталії довкола долі історичної вілли на Саха­рова, 52 (історична місцевість Кастелівка, біля басейну «Ме­дик»). Мешканці мікрорайону та усі небайдужі львів’яни обурені і виступають проти знесення вілли та побудови на її місці триповерхового офісного центру з підземним паркінгом. Саме драконівське рішення прийняв 26 липня виконком Львівської міської ради. Міський голова Львова Андрій Садовий зупинив це рішення виконкому та ініцію­вав виїзне засідання викон­кому на Сахарова, 52 — аби почути думку громадськості, забудовника та експертів.

Будувати новий офісний центр хоче ТзОВ «Інсула Ін­вест», засновником якого є львів’янин Олександр Берба. До квітня 2019 року Олександр Берба був керівником відомої львівської будівельної компанії Avalon Inc. Нині Берба — серед засновників ЖБК «Авалон ком­форт-6». Власником компанії Avalon Inc є львівський бізнес­мен та депутат Львівської міськради Григорій Козловський. Нині будівля на Сахарова, 52 і прилегла територія є власністю забудовника. Там міститься те­лекомунікаційна компанія Vega.

Зупинивши рішення виконко­му, мер Андрій Садовий висту­пає таким собі рятувальником історичної вілли… Але невже він не знав, що виконком прийняв одіозне рішення щодо знесен­ня? Адже саме мер той викон­ком очолює!

«Мене тоді на виконкомі не було. Я був у Лисичанську, — розповів Андрій Садовий жур­налісту „ВЗ“. — Поїхали з дружи­ною на п’ятницю-суботу-неділю на схід, відвідати наших хлопців на передовій. Чесно кажучи, для мене самого це рішення викон­кому було „культурним шоком“. Одразу зв’язався з керівником юридичного департаменту, і ми вирішили призупинити рішен­ня виконкому. Щоб ви розумі­ли, в день у місті розглядаєть­ся сотні питань. Їх приймають на рівні управлінь, департамен­тів, заступників, виконкому, се­сії. Якесь питання можна про­пустити… Дякувати Богу, ми це питання „злапали“ вчасно».

Під час виїзного засідання виконкому відбулися справжні публічні дебати. Зібралося до сотні людей. Андрій Іванович із мікрофоном у руці сам вів зі­брання, надаючи слово то од­ній, то іншій стороні. Остаточ­ного рішення так і не прийняли. Як сказав мер, після цієї диску­сії будуть обговорення в Інсти­туті архітектури Львівської по­літехніки, в Академії мистецтв, у Спілці архітекторів, будуть долучати всі професійні спіль­ноти.

Цікаво, що ще навесні у ме­рії рішуче виступали за недопу­щення забудови і збереження старовинної вілли на вулиці Гор­бачевського, 19. Це — букваль­но за два кроки від вілли на Са­харова, 52. Але риторика міської влади зараз змінилася карди­нально. Замість категорично­го «ні» забудовнику ініціюєть­ся громадське обговорення. А це, як відомо з досвіду, є сво­єрідним «клапаном для випуску пари» і зазвичай не впливає на остаточне рішення…

Тим часом на громадських слуханнях щодо Сахарова, 52, лунали слушні думки. Від за­хисників вілли виступив член Львівського обласного то­вариства охорони пам’яток історії та культури Богдан Зятик. Розповів, що у цьому бу­динку, який датується 1907 ро­ком, мешкав відомий львівський меценат, фармацевт, фундатор Національного музею у Льво­ві Михайло Терлецький. Цю бу­дівлю треба зберегти, вона має велику цінність, — сказав Богдан Зятик. — Ця будівля досі не має статусу пам’ятки історії та куль­тури, але має усі підстави отри­мати такий статус. Район Кас­телівку забудовували видатні українські архітектори Іван Ле­винський та Юліан Захаревич. На 99% можемо стверджува­ти, що автором вілли є Іван Ле­винський. Михайло Терлецький — видатна постать української культури. Він підтримував укра­їнських художників, студентів-фармацевтів, допомагав ліч­ниці Андрея Шептицького. Був власником аптеки «Під чорним орлом» (аптека-музей на площі Ринок. — Авт.). У його будинку на Кастелівці на суботні зустрі­чі збиралася вся українська елі­та тогочасного Львова. Тут бува­ли такі видатні особистості, як художники Іван Труш, Святос­лав Гординський, Павло Ковжун, письменник Олександр Олесь, композитор Станіслав Людке­вич тощо. З приходом «совітів» у Терлецького забрали полови­ну будинку. Але до кінця життя він не покинув Львова, хоча мав можливість (тоді більшість укра­їнської інтелігенції емігрувала на Захід). Терлецький помер 1966 року, похований на Личаківсько­му цвинтарі. Ця вілла є цінною пам’яткою. Зберегла свій пер­вісний архітектурний вигляд і потребує збереження".

Доповідь Богдана Зятика зу­стріли оплесками. Андрій Садо­вий натомість невдало пожарту­вав: «Пам'ятаю ще зі школи, був такий вірш: «Легенда є, що Ле­нін був у Львові…».

Слово взяла професор УКУ Мар’яна Долинська. Дослі­джує історичну топографію Львова, 20 років працює на ка­федрі реставрації і реконструк­ції архітектурних комплексів. Пані Мар’яна є двоюрідною пле­мінницею Михайла Терлецького. «Закон України про збережен­ня пам’яток архітектури містить низку означень: „пам'ятка ар­хітектури“, „ансамбль“, „комп­лекс“, „історичне планування“, „історичний ландшафт“ і остан­нє, 1990 року прийняте, — „дух міста“ чи „дух місця“, — сказа­ла пані Долинська. — „Дух міс­ця“ справжні львів’яни відчува­ють. Будинок на Сахарова, 52 має цей „дух“. Цей будинок має всі характерні риси сецесійно­го будинку початку ХХ століття і вартий бути пам’яткою. Тут ма­ємо як мінімум пам’ятку архі­тектури, історичне планування і дух місця. Подання на пам’ятку може внести в обласне управ­ління архітектури будь-яка лю­дина, і споруда, яка має статут претендента на пам’ятку, вже не може бути знесена».

Представник забудовника Сергій Ковальов стверджував: «Нова будівля, яку ми хочемо звести, не агресивна до середо­вища. У нинішній будівлі не дуже комфортно працювати — там маленькі кабінетики, недостат­ньо світла, повітря, немає пар­кування. Нова будівля принесе нові робочі місця, ковток свіжо­го повітря. Хочемо зробити тут близько 120 робочих місць під ІТ-кластер та різні види бізнесу, підземний паркінг».

«Ми також вивчали історію будівлі, — розповів представ­ник забудовника Андрій По­тинський. — Кожна епоха має своїх архітекторів… Архітекто­ри не повинні просто копіювати те, що зробило попереднє поко­ління. Інакше ми визнаємо, що в наш час немає сучасних прогре­сивних архітекторів».

На ці слова захисники будів­лі кричали: «Будуйте нові квар­тали! Лишіться Франківсько­го району! Ганьба!». А Андрію Садовому захисники вілли до­рікнули: «Ви на боці забудов­ників!». «Я на стороні громади міста!» — парирував мер.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • Андрій Садовий: «Рішення виконкому знести віллу було для мене «культурним шоком»...