Засновниця столичної школи іноземних мов перебралася у… волинське село

Тут і наукові праці пише, і картопельку вирощує

Подружжя Гергелів щасливе на Волині. Фото авторки

Подружжя Гергелів відоме й шановане у столиці. Олег Ігорович — талановитий лікар, у минулому випускник Ківерцівського медучилища та Київського медінституту, працівник наукового центру радіаційної медицини. Витягував з того світу найважчих хворих, які перенесли гостру променеву хворобу. Його дружина пані Анжела — талановитий педагог, яка створила власну методику вивчення іноземних мов і відкрила елітну приватну школу, кандидат педагогічних наук, автор багатьох підручників. Та кілька літ тому подружжя вирішило покинути гамірний Київ і перебратися на Волинь — у невеличке село Городок Луцького району. Звідси родом голова родини.

Затишний будинок Гергелів ві­кнами виходить на заплаву річки Чорногузки. Яка тут краса! Усе по­топає у чарах природи, з нею воєдино зливається душа. Такі краєвиди не мо­жуть не полонити. Їм піддалася навіть така рафінована киянка, як пані Анжела.

— Я народилася у Києві і все своє жит­тя прожила у столиці. Моя мама киянка, дідусь… А тепер тут з чоловіком карто­пельку вирощуємо, — усміхається.

Олег Ігорович додає:

— І наукою Анжела займається. Сьо­годні такі технології, що можна працюва­ти дистанційно.

Жінка не просто науковець, а автор унікальної методики вивчення інозем­них мов. Лінгвістичну школу Гергелів (як її у народі називають) добре знають не лише в Україні, а й у світі. Її випускники є успішними студентами університетів Ве­ликої Британії, зокрема Оксфордсько­го, Бристольського та Кембриджського, вчаться у Сорбонні (Франція), вузах Ір­ландії тощо.

— У чому унікальність вашої методики? — запитую пані Анжелу.

— Це абсолютно природне навчання для дитини. Створені такі умови, середо­вище, що вона сама вчиться розмовляти англійською, німецькою, французькою. Як українською — її ж мама спеціально не вчить мови з пелюшок, а маля її розуміє, — пояснює науковець. — Цю методику я випробувала на своїх дітях.

Спочатку мала розробку лише для за­нять англійською. Пізніше, коли 1997-го за наполяганням друзів та знайомих від­крила приватну школу іноземних мов, батьки вмовили розробити подібну ме­тодику вивчення німецької і французької. Сьогодні школа Гергелів не дає вибору — обов’язковою умовою є відразу вивчен­ня трьох мов.

— Так, навчання нелегке. Але дає гар­ний результат. Діти до нас приходять із садочка і навчаються 12−15 років. За­няття проходить три рази на тиждень по три уроки. Таким чином, одна мова по­множує іншу. Тобто наступний урок про­довжує тему попереднього, тільки спіл­кування йде іншою мовою. Як готуються вчителі? Між собою домовляються, що будуть робити, — розповідає пані Анжела.

Педагог наголошує: «Фактично ми не навчаємо дітей, а з ними щось робимо. Скажімо, танцюємо, співаємо». У стар­ших класах учні цієї школи їздять слуха­ти музику Моцарта у Відень, на вистави Шекспіра їх возять до Лондона, а вивчати шотландські танці — у Шотландію.

А ще науковиця вивчає кельтську куль­туру та гельську (шотландську) мову — до тих семи мов, які вже знає. І пише книги, у яких застосовує порівняльний аналіз на ґрунті своїх знань. Скажімо, Анжела Гер­гель на прикладах доводить, що чимало українських слів походять з… гельської. І що білоруські «Пісняри» співають мело­дії, знані в іншій далекій культурі — кельт­ській. Дивина! Але підкріплена наукою.

Жінка зізнається: їй добре працюєть­ся тут, на Волині. За Києвом не шкодує. Щоправда, до столиці десь раз на мі­сяць навідується, адже опікується шко­лою, пише для викладачів рекоменда­ції, створює нові методичні розробки. А Олег Ігорович, окрім бізнесових справ, має й господарські. Який розкішний плекає сад! У ньому росте 91 сортове дерево. Серед розмаїття яблунь, слив, абрикосів з особливою гордістю ви­різняє абрикос «Київський красень» та яблуню «Красуня Києва». Укорінилася згадка про столицю…

Волинська область