ЄСПЛ дозволив називати геноцидом дії СРСР

Рішення Європейського суду з прав людини щодо геноциду в Литві стало революційним. Адже воно розширило рамки трактування терміну «геноцид», під який тепер можуть підпадати і дії Радянського Союзу.

Фото з відкритих джерел

Як повідомляє УНІАН, про це йдеться у статті «Удар по злочинах СРСР: що змінює рішення ЄСПЛ у справі про геноцид у Литві».

«Конвенцію ООН, яка запровадила термін „геноцид“ у міжнародному праві, писали за участі радянських дипломатів, і вони добре попрацювали над тим, щоби дії Союзу не підпадали під визначення цього злочину. Схоже, тепер ситуація може змінитися», — йдеться у статті.

Рішення ЄСПЛ у справі «Дрелінгас проти Литви» визнає, що заявник на законних підставах був засуджений за причетність до геноциду, а це значить, що ЄСПЛ одночасно визнав, що репресії Радянського Союзу проти партизан як значної частини національної групи можуть вважатися геноцидом.

За даними, поданими литовським урядом до ЄСПЛ, до 1953 року від радянських репресій постраждали близько 500 тисяч литовців. У незалежній литовській державі ці дії Радянського Союзу були кваліфіковані як геноцид.

Спочатку це визначив спеціальний закон про відповідальність за геноцид мешканців Литви (1992 р.), а згодом і Кримінальний кодекс Литви (2003 р.). В останньому документі до переліку груп, проти яких може бути спрямовано злочин геноциду (національні, етнічні, расові або релігійні), додали соціальні та політичні групи.

Своїм рішенням ЄСПЛ дозволив розширити трактування терміну «геноцид» і тепер під нього можуть підпадати дії з масового винищення людей через їхні політичні переконання, соціальний статус, майновий стан тощо.

Російська пропаганда просуває тезу, що Голодомор, «навіть якщо він і був спеціально організований», був спрямований не проти українців (національна/етнічна група), а лише проти селян (соціальна група) — а тому, мовляв, його не слід розглядати як геноцид.

«Новий підхід ЄСПЛ закриває „шпарину“, коли захисники тоталітарних режимів виправдовували їхні злочини, ховаючись за суто формальні аргументи», — зазначає автор статті.