«Свинарчукгейт» і НАБУ не обійшов

Чи вдасться відіпрати антикорупційні мундири?

Третя серія журналістського розслідування Bihus.info про розкрадання в «оборонці» не лише пролила світло на «даху­вальників» скандальних оборудок з «правоохоронних» й «ан­тикорупційних» кабінетів, а й розворушила відповідні органи. Тільки заворушилися вони не так у розслідуванні, як у «пере­стрілці» одне з одним. У «правоохоронному тераріумі» — чер­гове загострення: від плювків жовчю перейшли до публічного з’ясовування, у кого більше рильце в корупційному пушку. І хто ганебніше замазався у гальмуванні розслідування схем щодо мародерства в «оборонці».

Судячи з розслідування Bihus.info, заплямувалися так званою справою хлоп­чиків (читайте: Гладковсько­го-молодшого та його бізнес-братви) і Державна фіскальна служба, і Генпрокуратура, і Служба безпеки, і Військова прокуратура, і навіть Націо­нальне антикорупційне бюро. Поки одні заплющували очі на несплату мільйонних податків з «наварів» на продажах обо­ронним підприємствам контр­абандних і списаних деталей, інші своєю мотивованою (умов­ними одиницями) бездіяльніс­тю, по суті, покривали схеми, які провертали мажористі ділки. За даними журналістського розслі­дування, суми гонорарів за по­кровительство варіювалися від 10 до 20 тисяч доларів.

«Як, і у НАБУ хабарі заноси­ли?! — схопляться за голови ті, хто досі свято вірив у непогріш­ність Антикорупційного бюро. У матеріалах, які оприлюдни­ли журналісти, прямого підтвер­дження того, що і «НАБУвці» не­чистими гонорарами за послуги для «хлопчиків» не гребували, немає. Якщо тільки не вважа­ти таким підтвердженням пере­писку, в якій «хлопчики» говорять про гроші буцімто для посеред­ника у Бюро. За посередни­ка — нібито позаштатний спеца­гент, чи, як він сам себе називає, «друг НАБУ» Євген Шевченко.

Чи отримувала ця люди­на гроші від організаторів сум­нівних схем і чи передавала їх «виконавцям» із НАБУ, залиша­ється лише здогадуватися. Од­нак те, що співробітникам Ан­тикорупційного бюро є за що виправдовуватися у «справі хлопчиків», — факт. Є питання і до першого заступника очільни­ка НАБУ Гізо Углави, і до детек­тива Бюро Дмитра Литвиненка. Обидва фігурують в епізоді жур­налістського розслідування про «вивітрювання» фірми «Опти­мумспецдеталь» (саме вона фі­гурує як центрова в оборудках Гладковського і Ко) з «чорного списку», яким НАБУ попереджа­ло державний концерн «Укробо­ронпром» про підозрілих «тор­говців». Розслідувачі Bihus.info оприлюднили переписку між фігурантами «свинарчук-схем» Андрієм Рогозою (керівник «Оптими») та Віталієм Жуко­вим (раніше працював в «Укро­боронпромі»). Дізнавшись, що «Оптимумспецдеталь» — у «чор­ному» списку, Жуков дав «цеу» Рогозі: треба зробити так, аби у НАБУ організували лист, що зга­дану фірму, мовляв, зарахували до підозрілих помилково. Про­звучало і прізвище того, від кого чекали такої послуги: Гізо Угла­ва — перший заступник дирек­тора НАБУ. Через місяць Рогоза відзвітував Жукову, що пробле­му вдалося владнати: «Опти­ми» не буде у «чорному спис­ку». І справді: у черговому листі до «Укроборонпрому» у переліку фірм-постачальників для Хар­ківського бронетанкового за­воду, які «мають ознаки про­типравної діяльності», на одну назву поменшало. Під докумен­том — підпис Углави. Появі цьо­го листа, за даними Bihus.info, передував контакт детектива НАБУ Дмитра Литвиненка з Ро­гозою. Співробітник Бюро уточ­нював у співрозмовника, чи тре­ба викреслити лише «Оптиму».

Реакція НАБУ на оприлюд­нені журналістами матеріали з присвятою Углаві та Литвиненку — з репертуару «не може такого бути, але розберемося». Твер­дження про виключення «Опти­ми» зі списку фіктивних у Бюро назвали такими, що не відпові­дають дійсності. Щодо згадува­них у журналістському розслі­дуванні співробітників НАБУ, то директор Артем Ситник, схоже, загубився у роздумах: відсторо­няти чи ні? Обіцяв повернутися до цієї теми. «Є сенс розгляну­ти питання щодо відсторонення на період розслідування співро­бітників, прізвища яких згадува­лися», — заявив Ситник на засі­данні Тимчасової слідчої комісії (депутатської), яка засідала піс­ля виходу заключної частини журналістського «свинарчукви­криття» (коли верстався номер, прес-служба НАБУ повідоми­ла про рішення директора Бюро відсторонити на час службового розслідування двох детективів, прізвища яких фігурують у ма­теріалах Bihus.info; про першо­го зама Углаву у повідомленні не згадувалося).

Поки директор НАБУ невпев­нено «відстрілювався», генпро­курор та очільник САП не оми­нули нагоди пометати в його бік гранати. Говорили, що зі спра­ви 2016 року, в якій йшлося, зо­крема, про діяльність «Оптими», зникла частина матеріалів — 87 аркушів переписки, в якій фігу­рували прізвища організаторів й учасників оборудок з постав­ками запчастин для Харківсько­го бронетанкового заводу. «Досі ми не знаємо від НАБУ, де ці ма­теріали й яка їхня подальша доля», — заявив на засіданні ТСК антикорупційний прокурор На­зар Холодницький. У відповідь на такі закиди Ситник запевнив, що у матеріалах, які отримало НАБУ, не було згаданого листу­вання. «Давайте говорити прав­ду: про те, що було у першо­му, другому і третьому сюжеті (журналістського розслідування Bihus.info. — „ВЗ“), ми дізнали­ся зі самих сюжетів. І зараз три­ває це розслідування», — зазна­чив Ситник.