Передплатити Підтримати

Мінне поле для президента

Чи вдасться Порошенкові відбутися мінімальними втратами?

Останній тиждень лютого ознаменувався двома гучними історіями, пов’язаними з українською армією. Точніше — з тими, кого підозрюють у причетності до розвалу Збройних сил та бізнес-оборудках з мільйонними наварами на постачанні продукції для військових потреб. Під прицілом опинилися двоє заступників секретаря Раднацбезу — колишній, часів Януковича, Володимир Замана (який до «заслання» в РНБОУ був начальником Генштабу ЗСУ) та нинішній, Олег Гладковський, якого називають «любим другом» президента Порошенка. Хоча в обох випадках «транслятори» резонансної інформації заперечують її появу «під вибори», без суду і слідства зрозуміло: через справи Замани і Гладковського голови болітимуть не лише у їхніх безпосередніх фігурантів.

Рік тому колишній начальник Геншта­бу Замана давав свідчення у суді у справі щодо держзради Януковича. Тепер сам проходить у справі за тією ж статтею. Його звинувачують у діях, спря­мованих на підрив обороноздатності української армії (через скорочення осо­бового складу, розформування частин, утилізацію придатної для використання військової техніки), що посприяло загар­банню українських територій російським агресором. Замані обрали запобіжний захід — місяць під вартою без можливості внесення застави. За статтею, яку інкри­мінують, йому «світить» від 10 до 15 років позбавлення волі.

Поява «справи Замани» виклика­ла логічне запитання: чому за екс-«генштабівця» часів Януковича взялися лише зараз, при тому, що після Револю­ції гідності Замана нікуди з України не вті­кав? Головний військовий прокурор Ана­толій Матіос пояснив затримку тим, що довелося довго чекати результатів спе­ціальної експертизи величезної кількості документів із грифом «таємно», процеду­ра доступу до яких ускладнена. Звучить непереконливо. Тож підозр про те, що «справу Замани» приурочили до роз­палу виборчої кампанії (з метою додати рейтингових балів президенту), озвуче­ні Військовою прокуратурою доводи не розвіяли. Один вирок у держзраді (Яну­ковичу) — добре, а два — краще. Тим паче, що картинка обіцяє бути ефектні­шою: коли вердикт зачитують за порож­ньої лави підсудних — не те, інша річ — ось він, «папєрєднік», якого судять незаочно.

Однак важливою є не лише присут­ність винуватця, а й його «калібр». Звіс­но, Замана — не «беркутівці», яких судять за вбивства на Майдані. Але навряд чи він і з тієї ж вагової категорії, що й Сала­матін чи Лебедєв (міністри оборони ча­сів Януковича), стараннями яких україн­ську армію знекровили до критичної межі під патронатом Верховного головноко­мандувача Януковича. Висунутих Зама­ні звинувачень це, звичайно ж, не ска­совує. Але точно не він — ключова ланка згубного ланцюга. Та й факту, що під час найкривавіших подій на Майдані Замана відмовився стягнути у Київ війська, з бі­ографії генерал-полковника не викинеш.

Що «справа Замани» відчутно покра­щить рейтинги Порошенка, є сумніви. А ось у тому, що скандал із сином першо­го заступника секретаря РНБОУ Гладков­ського вже став для президента грана­тою з висмикнутою чекою, сумніватися не доводиться. З огляду на те, з якою хваткою цю скандальну історію викорис­товують основні конкуренти Порошенка. Президент обіцяв відрубувати руки тим, хто обкрадає армію. Тепер йому не лише згадують «тухлу» справу заступника міні­стра оборони Павловського щодо обо­рудок із закупівлею пального для армії, а й кивають на причетність до «мародер­ства» (розкрадань в «оборонці») пред­ставників найближчого оточення.

Журналістське розслідування Bihus.info, в якому йдеться про схеми поста­вок контрабандних деталей з Росії і про­даж їх державним оборонним підпри­ємствам за у рази завищеними цінами (через фірми-прокладки), однозначно матиме продовження. І йдеться не про нові викриття чи подробиці, в яких фігу­рує прізвище Гладковського-молодшо­го (буцімто мав прямий стосунок до зга­даних оборудок), а про те, який розвиток отримає ця скандальна історія і чим аук­неться президентові — поганим чи дуже поганим варіантом. Якщо перевірку ви­кладених журналістами фактів затягува­тимуть, Банкову звинуватять у намаганні вивести з-під удару Гладковського. Якщо будуть результати і не на користь фігу­рантів розслідування, це не менш сер­йозний виклик для Порошенка. Резуль­тативна «справа Гладковського» може посіяти паніку та сумніви серед тих, хто керується «прикметою» — «зливати своїх — собі ж дорожче».