«Про продаж будівлі на вул. Короленка, 7, ми дізналися зі сайту OLX»

Онлайн-аукціон із продажу приміщення, на яке претендує Центр опіки сиріт, — 27 лютого. Стартова ціна близько 30 мільйонів гривень

Боротьба за будівлю, що на вул. Короленка, 7, триває.

«Ми збираємо кошти, аби взяти участь в аукціоні з продажу будівлі на вул. Короленка, 7. Завдяки небайдужим українцям нам уже вдалося зібрати понад 190 тисяч грн., 2 тисячі доларів та 200 євро», — розповів журналісту «ВЗ» отець та голова «Центру опіки сиріт» Роман Прокопець. Онлайн-аукціон відбудеться 27 лютого. Стартова ціна будівлі — близько 30 мільйонів гривень.

«Оголошення про продаж цього приміщення ми побачили на сайті OLX, — каже Роман Про­копець. — До 2014 року в ньо­му функціонувала школа-інтер­нат № 2. Наш Центр опіки сиріт мав угоду про співпрацю зі шко­лою-інтернатом, і цей договір не перерваний до сьогодні. Ми звернулися до обласної ради з листами, аби нам передали це приміщення у користування. Але обласна рада не пішла нам назустріч».

Попри те, що питання набуло широкого розголосу, а між об­ласною і міською радами виник черговий конфлікт, отець Роман Прокопець каже: «Ми впевне­ні, все буде добре. Центр опіки сиріт не повинен бути об’єктом протистояння, він має об’єднати усі сторони. Я особисто бачив, як одна родина пожертвувала тисячу доларів, інша — 900 до­ларів. Вони розповіли, що по­чули про нашу ініціативу, яка є дуже важливою, і вирішили до­лучитися. Хоча й відкладали ко­шти на особисті потреби».

Зі слів Романа Прокопця, скриньку для пожертв Центр опіки сиріт встановив у Гарні­зонному храмі Святих апосто­лів Петра і Павла. За словами отця, важлива кожна гривня, яку жертвують небайдужі. Головне, аби проекти, створені Центром опіки сиріт, мали майбутнє.

В. о. начальника управлін­ня майном спільної власнос­ті ЛОР Віктор Кусий розповів: «Якою є кількість учасників аук­ціону, нам невідомо. Над цим працює електронна система ProZorro. Дізнаємося про це за результатами аукціону. Усі учас­ники мають попередньо сплати­ти гарантійний внесок, 10% від загальної суми, та реєстрацій­ний внесок (залежить від розмі­ру мінімальної зарплати)».

Пан Кусий каже, до 2014 року в приміщенні на вул. Коро­ленка, 7, функціонувала школа-інтернат № 2. Львівська міська рада була балансоутримувачем цього приміщення, а Львівська облрада — власником. «Коли школу розформували, Львів­ська міська рада і школа-ін­тернат звернулися до облради з листами, аби будівлю забра­ли з балансу ЛМР, оскільки її не мають за що утримувати. 2015 року будівлю передали на ба­ланс комунального підприєм­ства облради. Того ж року було перше рішення про приватиза­цію. Був оголошений конкурс, але у ньому ніхто не взяв учас­ті. Потім були судові перипетії, які, по суті, нічим не заверши­лися. А згодом був ухвалений новий закон, у якому змінила­ся процедура приватизації та­ких будівель».

Жодна угода про співпрацю, каже Кусий, не може замінити угоди про оренду. «У такій уго­ді могла бути виключно облас­на рада або управління майном спільної власності. А так вони (Центр опіки сиріт. — Авт.) там перебувають без жодних пра­вових на те підстав. Львівська міська рада була балансоутри­мувачем цієї будівлі, але влас­ність завжди була обласної ради», — каже Віктор Кусий.

Цікавлюся у чиновника — а раптом в аукціоні ніхто не ві­зьме участі? Або ж буде лише один учасник — Центр опіки сиріт? «Тоді будемо вирішува­ти, чи ставити це приміщен­ня на повторний аукціон. Або ж будемо думати, як далі його використовувати. Якщо Центр опіки сиріт зможе усі ці матері­альні речі потягнути і перемо­же в аукціоні, ми про це дізна­ємося з його результатів. Ми впливу на цей процес не має­мо».