Чи допоможуть Мадуро найманці Путіна?

«Були розмови, що Росія створить у Венесуелі військову базу. Мабуть, спецслужби США на це зреагували»

Бійці Боліваріанської національної гвардії стримують молодих демонстрантів на вулицях Каракаса. Фото: sputniknews.com

За інформацією іспанської інформагенції EFE, за тиждень масштабних антиурядових протестів у Венесуелі загинули 35 осіб, а близько 850 демонстрантів заарештовано. Правозахисні організації Provea і Foro Penal повідомляють про облави, які проводять венесуельські силовики у найбідніших кварталах столиці країни, Каракаса. Президента Ніколаса Мадуро, відставки якого вимагають учасники протестів, підтримали Китай, Туреччина і Росія. Кремль, за даними західних ЗМІ, відправив до Каракаса найманців із «приватної військової компанії Вагнера», які охоронятимуть диктатора. Росія «вбухала» у режим Мадуро 17 мільярдів доларів і не хоче втрачати ці гроші…

Попередній лідер Венесуели, ха­ризматичний і авторитарний прави­тель Уго Чавес, був обраний прези­дентом 1999 року. Через 14 років Чавес, який, беручи приклад із кубинського лі­дера Фіделя Кастро, взявся будувати у Венесуелі соціалізм (із місцевою специ­фікою, «боліваріанський»), після тривалої хвороби помер. Коли Чавес лікувався на Кубі, Мадуро, який 2006 року очолив ве­несуельське МЗС, часто відвідував пре­зидента. Врешті-решт, Чавес призначив Мадуро своїм наступником і закликав своїх прихильників голосувати за нього після своєї смерті.

Мадуро підтримав Чавеса, коли той відбував дворічне тюремне ув’язнення за організацію невдалого військового путчу 1992 року. Чавес оцінив також, що Мадуро в середині 80-х років закінчив на Кубі курси для комуністів-початківців. Із 1989 року Мадуро працював у Кара­касі водієм автобуса. Вступив у засно­ваний Чавесом Революційний боліварі­анський рух. Після перемоги Чавеса на президентських виборах Мадуро став депутатам парламенту, потім міністром закордонних справ. А під час останньої президентської кампанії Чавеса Мадуро знову сів за кермо: возив країною свого кумира на вантажівці.

Підтримка Чавеса допомогла Мадуро виграти президентські вибори 2014 року, але опозиціонера Енріке Капрілеса він обійшов лише на якийсь відсоток. Впли­вові однопартійці не вірили в успіх Маду­ро на посту президента, називаючи його Мабурро («бурро» означає віслюк). А Ма­дуро хвалився, що має вуса, як у Сталіна. І розповідав на мітингах, що Чавес явив­ся йому з того світу в образі колібрі і бла­гословив…

Невдовзі після перемоги Мадуро на президентських виборах ціни на на­фту впали, і венесуельська соціалістич­на економіка зазнала краху. Венесуель­ська валюта, болівар, девальвував, виріс рівень безробіття, а гіперінфляція вимі­рюється цифрами з багатьма нулями. Бракує харчів, ліків, товарів першої не­обхідності, у владі тотальна корупція, на вулицях — бандитизм. У листопаді 2018 року Верховний комісар ООН у справах біженців повідомив: останніми роками з Венесуели до сусідніх країн (головно Ко­лумбії і Перу) втекли 2,4 мільйона її жите­лів, тобто 7,5% населення.

Теперішню хвилю масових про­тестів Мадуро «породив» сам, коли 10 січня вдруге дав президент­ську присягу. Мадуро зробив це у Вер­ховному суді, а не у Національній асамб­леї, оскільки парламент уже кілька років контролює опозиція. Хоча Мадуро у травні 2018 року виграв президентські вибори, набравши близько 70% голосів, парламент Венесуели оголосив другий термін Мадуро нелегітимним. Як заявив лідер опозиції, 35-річний спікер парла­менту Хуан Гуайдо, після 10 січня «єди­ним законним представником народу» буде Національна асамблея. А 23 січня Гуайдо на мітингу в Каракасі проголосив себе тимчасовим президентом.

Чому парламент не визнав перемо­гу Мадуро? Напередодні виборів багато представників опозиції були відстороне­ні від участі в голосуванні або ув’язнені, деяким довелося виїхати за кордон. Го­ловний опозиційний блок бойкотував вибори. За таких умов говорити про справедливу перемогу Мадуро не до­водиться. Символічно, що на церемо­нії інавгурації Мадуро з усієї Південної і Центральної Америки були тільки ліде­ри Болівії, Куби, Сальвадору й Нікарагуа. Компанію їм склали представники Росії та маріонетки Кремля з невизнаної Пів­денної Осетії…

Гуайдо, який проголосив себе тимча­совим лідером Венесуели, підтримали її сусіди — Чилі, Еквадор, Панама, Перу, Парагвай, Колумбія, Коста-Рика, Гвате­мала, Гондурас, Бразилія і Аргентина. По суті, Мадуро в Латинській Америці став ізгоєм… США також визнали Гуайдо, як і Канада, Австралія, Ізраїль і Велика Бри­танія. Інші провідні країни ЄС постави­ли Мадуро ультиматум: якщо протягом восьми днів не оголосить президентські вибори, теж приймуть рішення про ви­знання президентом Хуана Гуайдо.

Крім Болівії і Куби, після заяви Гуай­до свою підтримку Мадуро заде­кларували Мексика (напевно, в пику Трампу з його стіною на кордоні?), РФ і Туреччина. Турецький президент Ердо­ган дуже боїться переворотів, до того ж, попри членство Анкари в НАТО, останнім часом свариться з Вашингтоном…

Позиція Росії не дивує: підтримуючи Мадуро, Москва намагається рятувати залишки своєї зони впливу в Латинській Америці. У тій зоні залишаються Куба, Ні­карагуа, Болівія і Венесуела. У 2016−2017 роках Москва надала режиму Мадуро 17 мільярдів доларів кредитів. Нещодав­но Мадуро обіцяв нові мільярдні проекти з РФ… Якщо президент у Венесуелі змі­ниться, ці гроші цілком можуть «накрити­ся мідним тазом». Підтримати Мадуро повинні, за задумом Путіна, найманці-«вагнерівці» (за повідомленнями захід­них ЗМІ, вони прилетіли до Каракаса чартерним Іл-96). Венесуельські генера­ли підтримують Мадуро, але, напевно, у Москві побоюються, що венесуельська армія перейде на бік опозиції. Та вже роз­почала кампанію серед військових і по­ліцейських: роздає їм листівки з текстом закону про амністію для солдатів і офіце­рів, ухваленого парламентом Венесуели.

«У грудні у Венесуелі приземлилися російські стратегічні бомбардувальни­ки Ту-160, здатні нести ядерну зброю. З боку Кремля це була демонстрація сили, — розповів порталу tvp.info польський експерт Гжегож Кучинський. — Останнім часом почалися розмови про те, що Ро­сія може створити у Венесуелі свою вій­ськову базу. Можливо, на це зреагували американські спецслужби й дипломати, оскільки така база стала би загрозою ін­тересам США у регіоні».

А тим часом…

28 січня з московського аеро­порту «Внуково» до Каракаса ви­летів «Боїнг-777» — без пасажирів, але з двома екіпажами (аби міг від­разу вилетіти назад до Москви?). Як повідомила російська «Новая газета», це був чартерний рейс авіакомпанії Nordwind Airlines, яка раніше ніколи до Венесуели не лі­тала. Лайнер «Боїнг-777» може перевозити близько 500 пасажи­рів. Як стверджують представники опозиції, цей літак може вивезти з країни 20 тонн золота у зливках, що зберігаються у сховищах Національного банку Венесуели.