«У місті не залишилося жодних комунальних кортів…»

Львів називає себе спортивною столицею. Але з великим тенісом тут великі проблеми

Це фото вже стало історією. Замість цих 100-літніх кортів вже вирили котлован для підземного паркінгу.

Після того, як торік влітку ди­тячо-юнацьку тенісну спортшколу «Спартаківець» видво­рили з території унікальних столітніх тенісних ґрунтових кортів (вул. Мельника, 18), а самі корти зрівняли з землею, охочих займатися цим видом спорту поменшало. Адже хо­дили на Мельника переважно діти, які жили в тому ж районі. Тих, хто залишився в ДЮСШ «Спартаківець», об’єднали із ДЮСШ № 1, і вони тренуються на вулиці Янева, на кортах СК «Динамо».

З одних кортів вигнали, других не побудували

Тим часом у Палаці спор­ту «Україна» (корти були розта­шовані у його комплексі) три­ває масштабна «реконструкція», яку проводить ТзОВ «Спортив­но-оздоровчий центр «Укра­їна-Китай». Це підприємство пов’язують з відомим львів­ським бізнесменом і депутатом Львівської міськради Григорі­єм Козловським. Як стало відо­мо «ВЗ», опікується цим будів­ництвом президент львівського ватерпольного клубу «Динамо» Олександр Свіщов. Він є спон­сором команди водного поло, яка стала чемпіоном Украї­ни. Тобто реконструкція Пала­цу спорту передбачатиме обла­штування басейну для водного поло. А загалом там буде еліт­ний спортивно-розважальний заклад із парковками, підзем­ним паркінгом, дитячими секці­ями тощо.

«Спартаківці» ж усю цю істо­рію вважають рейдерським за­хопленням, бо Палац спорту «Україна», який є профспілко­вим майном, свого часу був не­законно відчужений. Але оскіль­ки проти приватної власності не попреш, юним тенісистам дове­лося шукати нового притулку.

«ДЮСШ „Спартаківець“ закрили з 31 грудня, і нас об’єднали із ДЮСШ № 1, — розповіла „ВЗ“ тренер із те­нісу Олена Вичегжанина. — Об'єднали на один навчаль­ний рік. Потім, очевидно, бу­дуть когось скорочувати. Чому не можна було п’ять років тому передбачити цю ситуацію і зро­бити наші корти комунальними? Львівська міська рада відпові­дає за це, нехай реабілітується і зробить нам нові корти. У міс­ті не залишилося жодних ко­мунальних кортів. Начальник міського управління молоді та спорту Антон Нікулін обіцяв, що під тенісні корти реконструюють стадіон на Кастелівці, а також відновлять корти на вул. Й. Слі­пого. До речі, робити це має цей же забудовник, що реконструює палац на вул. Мельника. Однак досі міськрада на Кастелівці ні­чого не зробила».

У Львівській міській раді ні від реконструкції спорткомп­лексу на Кастелівці, ні на Й. Слі­пого не відхрещуються. «Ми зустрічалися з тенісним се­редовищем і запропонували їм два об’єкти (Кастелівка і Йоси­па Сліпого), які ми зробимо для них, і вони зможуть там працю­вати в межах громадської ор­ганізації або ДЮСШ, — розпо­вів „ВЗ“ начальник управління молоді та спорту ЛМР Антон Нікулін. — Ми провели опти­мізацію і об’єднали „Спартакі­вець“ і ДЮСШОР № 1. Усіх якіс­них тренерів залишили, а решта працюють у межах своїх ГО. Їх не звільнили. Теніс — це трохи біль­ше, ніж просто спорт. Там дуже розвинена комерційна складо­ва. Знайти у Львові безкоштовні заняття з тенісу (так, як це мало би бути в ДЮСШ) неможливо. Усі працюють на комерційній основі. Ми потихеньку розгріба­ємо це все. Коштів в українсько­му спорті, і зокрема у львівсько­му, достатньо. Просто має бути їх правильний розподіл. Я за те, щоб гроші йшли за дитиною. А ті зобов’язання, які ми на себе брали щодо тих двох об’єктів, ми виконаємо. Просто це не на­стільки швидко робиться, як у приватних структурах. Тут меха­нізм надзвичайно складний».

«Зараз, щоб пройти повний цикл — планування спортмай­данчика, розробки ПКД, прохо­дження експертизи, відкритих торгів, внутрішньої перевірки ЛМР, підписаної угоди з підряд­ником — року вже недостатньо, — продовжує тему директор ЛКП „Спортресурс“ Ігор Са­мотій. — Історія з Кастелівкою тягнеться довго, бо там ве­личезний спортивний комп­лекс. Там має бути тренувальне поле для регбі, бігові доріжки, стрибкові ями, зони для вор­кауту (вуличної гімнастики. — Авт.). Є баскетбольний май­данчик, який ми зробили у 2017 році. Поруч тенісні корти з ас­фальтовим покриттям. Я обсто­яв думку і дав завдання проек­тантам відкорегувати проект і залишити тенісні корти. Навіть зробили там на один корт біль­ше. Будемо робити їх ґрунтови­ми. Наразі маємо ПКД, пройде­на експертиза, але, на жаль, відкриті торги не відбулися, бо подався тільки один учасник. Маємо знову оголошувати тен­дер. Сподіваємося, подадуть­ся декілька учасників. Із весни вже маємо почати роботи. Крім того, розробляємо проект на вул. Йосипа Сліпого. Тут плану­ється облаштувати два повно­цінні тенісні корти. А загалом у місті цього року хочемо спору­дити ще шість спортивних май­данчиків».

За спортивні досягнення нагородили не юну тенісистку, а двох пожежників

Не одне лише зволікання із кортами ображає львівських те­нісистів. От, наприклад, торік місто нагороджувало преміями найкращих спортсменів і тре­нерів за підсумками 2017 року. У списку зі 113 достойників — жодного тенісиста. Натомість є там усі можливі, навіть екзотич­ні види спорту. Як-от спортивна акробатика, таїландський бокс, танцювальний спорт, черлідинг, спортивне орієнтування і навіть пожежно-прикладний спорт. Щодо останнього, то нагороди­ли двох пожежників — 40-річно­го начальника караулу 28-ї Дер­жавної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Львівській області Віктора Голонговського і 53-річного майстра спорту ще СРСР (!), викладача Львівсько­го університету безпеки життє­діяльності Віктора Лаща. Обом дали по 7 тисяч 453 грн.

Невже серед львівських те­нісистів немає талановитих, перспективних і головне — мо­лодих спортсменів? Та є, і на­віть документи вони подавали на це нагородження. Як-от, на­приклад, «динамівка», 17-річна Аліна Цюрпалевич. Як розпові­ла «ВЗ» тренер спортсменки Олена Булачек, у 2017-му Алі­на стала бронзовою чемпіонкою світу у складі юніорської збір­ної команди України. Українська юніорська збірна у складі Мар­ти Костюк, Аліни Цюрпалевич і Дар’ї Снігур виборола бронзу на юніорському Кубку Федерації до 16 років, який проходив у Бу­дапешті (Угорщина). Ці змаган­ня дорівнюють чемпіонату світу. У 2018-му Аліна стала перемож­ницею дорослого чемпіонату України. У світовому рейтингу до 18 років, вона, маючи 17 ро­ків, на 153 місці.

Дівчина перспективна, хоче потрапити на юніорські турні­ри Великого Шолому. Але у те­нісі багато що залежить від фі­нансової сторони. «Спонсора у нас немає, інколи допомага­ють бізнесмени, — каже тренер. — Міськрада нам ніколи не ви­діляла коштів. Федерація тенісу України також нічого не дає. Фе­дерація тенісу Львівщини тро­хи нам допомогла цього року і торік. Дали можливість провес­ти збір і дали кошти на квитки на міжнародні турніри. Але щоб Аліні потрапити на три турніри Великого Шолому, на місяць по­трібно від 2 до 4 тисяч євро. Це щоб їздити по турнірах і трену­ватися. А далі — в середньому по 5 тисяч євро на місяць».

Фактично така молодь, як Цюрпалевич, їздить по змаган­нях за рахунок батьків. Чи вхо­дить теніс у перелік спортивних заходів, які фінансує Львівська міськрада?

«Якщо подавали докумен­ти на нагородження, то заяв­ка могла не пройти, бо це мо­гли бути неофіційні змагання, — пояснює Антон Нікулін. — Ми брали виключно переможців чемпіонатів Європи і світу. Бю­джет міської програми відзна­чення найкращих спортсменів обмежений, ми не могли наго­родити усіх. Переможців визна­чала комісія. Ми взяли вибір­ку 160 спортсменів і тренерів із 48 видів спорту, яких нагороди­ли преміями. А щодо представ­ників пожежно-прикладного спорту, то ми розбили усі види спорту за критеріями — олімпій­ські види спорту (вони отриму­ють найбільше фінансування), неолімпійські, які представле­ні у програмі всесвітніх ігор, і третій відділ — всі решта видів спорту. Пожежно-прикладний — скажіть комусь, що це не спорт, особливо пожежникам. Досяг­нення там серйозні — чемпіо­нат Європи, перше місце. Це непростий вид спорту. А 40 і 50 років — нормальний вік, щоб по­казувати хороші досягнення».

— Пане Антоне, тобто у те­нісистів за 2017 рік не було критеріїв, щоб їх нагородити?

— Я впевнений на всі 100%, що ми не пройшли би повз їхні спортивні результати. Якщо би ще вони й заявку подавали… У мене працює потужний аналі­тичний центр.

— На які види спорту ви ви­трачаєте кошти?

— Розподіляємо у рівній кіль­кості. Зараз «Кубки Львова» фі­нансуємо всі по одному виду спорту. Раніше так не було… Аби отримати фінансування від ЛМР, до нас можуть пода­ватися будь-які офіційно заре­єстровані організації спортив­ного спрямування. ДЮСШ, ГО тощо. Проблема в тому, що ніх­то не подається. Лише обласна федерація тенісу подавалася, і вона щороку має фінансування. Ми дофінансовуємо їхні чемпіо­нати області, турніри, їхні зма­гання ми на 100% фінансували. Закиди, що ми недофінансову­ємо теніс, а фінансуємо щось інше, — неправда.

Мовою цифр
Фінансування Львівською міськрадою заходів тенісу

2017 рік

Тенісний клуб «Про теніс» — 2 заходи, 24 тис. грн.

ДЮСШОР «Спартаківець» — 1 захід, 9 тис. грн.

Федерація тенісу Львівської області — 2 заходи, 34 тис. грн.

2018 рік

Федерація тенісу Львівської області — 2 заходи, 47 тис. грн.

Інвентар

2017 рік

Федерація тенісу Львівської області — 25 тис. грн.

2018 рік

Федерація тенісу Львівської області — 20 тис. грн.

Оплата оренди кортів і зарплати тренерів ДЮСШ «Спартаківець»

2017 рік — 771 тис. 970 грн.

2018 рік — 1 млн. 111 тис. 544 грн.