Жінки проти Трампа

Балотуватися у президенти США хочуть уже чотири конгресменки від Демократичної партії.

Фото з відкритих джерел / Дональд Трамп

На тлі рекордного падіння рейтингу Дональда Трампа, пов'язаного з тривалим «шатдауном», зростають шанси його опонентів із Демократичної партії. До президентських виборів 2020 року менше двох років, тож потенційні претенденти на Білий дім уже шикуються у чергу. А точніше, претендентки: балотуватися у президенти США хочуть уже чотири конгресменки від Демократичної партії. Невдалий досвід Гілларі Клінтон, яка програла Трампу на виборах-2016, цих відважних жінок не лякає.

Президент Трамп переконує американців: міграційна криза є настільки серйозною проблемою, що він не мав іншого виходу, ніж не підписати бюджет, у якому немає коштів на побудову муру на кордоні США й Мексики. Але ці аргументи американців не переконують. За даними соціологів, більшість виборців покладають провину за «шатдаун», тобто частковий параліч державної адміністрації (прямий наслідок непідписання бюджету), саме на Дональда Трампа.

Протягом останніх чотирьох тижнів, тобто від початку «шатдауну, рейтинг Трампа відчутно впав. За даними

RealClear Politics, негативно діяльність президента США оцінюють зараз 55% опитаних американців, позитивно — тільки 41%. Такого низького рейтингу Трамп не мав майже півроку… І його рейтинг може ще впасти, бо наразі жодного світла в кінці тунелю не видно. Сторони не йдуть на нові переговори й обмінюються «уколами». Спікер Палати представників, представниця Демократичної партії Ненсі Пелосі заявила, що через «шатдаун» Трамп повинен відтермінувати свій щорічний виступ у Конгресі про стан справ у державі. Відповідь Трампа не забарилася: відмовився надати Пелосі й групі конгресменів військовий літак, яким вони мали летіти до Єгипту, Афганістану й Бельгії…

Трамп, мабуть, розуміє небезпеку продовження «шатдауну» (адже рейтинг падає), але відступати не хоче. Побудова стіни на кордоні Мексики й США була однією з його передвиборних обіцянок… Шукаючи шляхи виходу з тупикової ситуації, Трамп запропонував демократам компроміс. Суть є такою: якщо конгресмени від Демократичної партії проголосують за надання 5,7 мільярда доларів на стіну, то в бюджеті знайдуться 800 мільйонів на збільшення гуманітарної допомоги для іммігрантів. Крім цього, Трамп запропонував демократам підтримку закону, який би продовжив на три роки мораторій на депортацію 700 тисяч дітей, яких привезли до США їхні батьки-іммігранти, і продовження дозволу на перебування в США 300 тисячам біженців із країн, де тривають збройні конфлікти. Але демократи на ці пропозиції Трампа не повелися. Замість будувати непотрібну стіну за майже шість мільярдів, заявила Пелосі, треба (лише за мільярд) покращити інфраструктуру прикордонних переходів і збільшити кількість міграційних суддів, аби справи нелегалів розглядалися швидше.

На тлі пов'язаного з «шатдауном» падіння рейтингів президента шанси кандидата-демократа перемогти республіканця Трампа на виборах-2020 стають дедалі кращими. Тож охочих кинути виклик Трампові в таборі демократів не бракує. Особливо активними є жінки — про свій намір взяти участь у президентських виборах заявили вже чотири представниці Демократичної партії.

Четвертою стала днями сенатор від штату Каліфорнія Камала Гарріс. За словами цієї американки ямайсько-індійського походження, вона хоче повернути країні цінності, «знищені Трампом», зокрема, «справедливість, рівність, свободу й демократію». 54-річна Гарріс, колишня генеральний адвокат Каліфорнії, заявила про свій намір «вступити у боротьбу» в ефірі популярної телепрограми Good Morning America.

Поборотися за Білий дім хоче також депутат Палати представників від Гавайських островів Талсі Габбард. 37-річна ветеран війни в Іраку стала першою етнічною індійкою і першою жителькою Самоа, обраною до Конгресу. Компанію Гарріс і Габбард склала також 52-річна Кірстен Джилбренд, яка 2009 року замінила Гілларі Клінтон, призначену держсекретарем США, у кріслі сенатора від штату Нью-Йорк. Джилбренд, яку торік переобрали сенатором, відома своєю боротьбою із сексуальними злочинами в армії і університетських містечках (кампусах).

Найпершою ж серед жінок-демократок про свій намір балотуватися у президенти оголосила 69-річна сенатор від штату Масачусетс Елізабет Воррен. Перед Новим роком Воррен повідомила у соцмережах про створення виборчого штабу. Пріоритетом своєї кампанії Воррен хоче зробити боротьбу за соціальну справедливість і проти корупції. «Відбудуємо середній клас» — таким може бути передвиборче гасло сенаторки. Загалом, Воррен належить до найбільших критиків президента Трампа, якого називає «небезпечним розпусником»…

За даними американського видання Politico, Во ррен, яка готується до президентської кампанії уже півтора року, інвестувала у соціальні медіа більше, ніж усі інші потенційні кандидати від Демократичної партії. Уже найближчим часом сенатор Воррен має намір відвідати чотири міста в Айові, так званому swing state (тобто штат може проголосувати і за республіканця, і за демократа), а згодом — штат Нью-Гемпшир.

Елізабет Воррен засідає у Сенаті з 2013 року (восени 2018-го її переобрали), а раніше була професором права у Harvard Law School. Її першу сенаторську кампанію ЗМІ називали відверто «популістською». Америка й світ боролися тоді з найпотужнішою фінансовою кризою післявоєнного часу. Воррен швидко призначила головного винуватця — Вол-стріт. Мовляв, саме Нью-Йоркська біржа та її інвестори спричинили кризу… Сенатор, яка виступила за сильніше регулювання банківського сектору, з того часу створює собі імідж політика, що бореться проти банків за права їхніх клієнтів. «Американські родини атакують із усіх боків, оскільки уряд куплений і фінансований мільярдерами та великими концернами. Вони вважають, що можуть диктувати свої умови»… І справді, популізму у виступах сенатора Елізабет Воррен не бракує.

Через свої безкомп ромісні заяви Воррен має в Америці імідж «холодної» і «відстороненої». Тож радники Воррен зараз працюють над тим, аби надати їй, як вони кажуть, людського обличчя… Не додав популярності Воррен і скандал із її «індіанським походженням». Вона казала, її предки по лінії матері походять з племені ірокезів, але жодних документів не надавала. Коли Воррен змусили зробити генетичне дослідження, з'ясувалося, що в неї лише від 0,09 до 1,5% індіанських генів. Тобто не більше, ніж у пересічного «білого» громадянина США.

«Проколом» Воррен скористався Трамп, який іронічно назвав сенаторку «Покахонтас» (був такий мультфільм про дівчинку-індіанку). А коли Воррен оголосила, що балотуватиметься 2020-го, Трамп заявив: він «мріє про те, аби поборотися на виборах саме проти Воррен»… Але, можливо, господар Білого дому сенаторку з Масачусетсу недооцінює?

Конгресменки від Демократичної партії, які хочуть кинути виклик Дональду Трампу (зліва направо): Камала Гарріс, Елізабет Воррен, Кірстен Джилбранд, Талсі Габбард.

Фото ЕРА