Купували вітаміни, а натомість наїлися пестицидів

В Україну завезли нашпиговане «хімією» китайське помело. Його обіцяють вилучити з продажу

«В Україну з Китаю завезли отруйний фрукт — медове помело. Фахівці знайшли у ньому небезпечний високотоксичний пестицид». Така інформація облетіла інтернет-простір минулого тижня. Щоправда, помело з продажу не зникло — його продають як у великих торгових мережах, так і у невеликих крамницях. Працівники нашої газети отруїлися помелом, яке купили у магазині навпроти редакції (вул. Героїв УПА, 76). Також отруїлися цим екзотичним фруктом й інші члени їхніх родин. Журналіст «ВЗ» дізнавалася, чи мають ці фрукти сертифікат якості, чи будуть їх вилучати з продажу?

Наша колега розповіла жур­налісту «ВЗ», що з’їла бук­вально два шматки поме­ла. «Смак сподобався, він такий ненав’язливий. Наступного дня відчула дискомфорт у шлунку. Але не надала цьому особливого зна­чення. Вночі почав боліти шлунок. Біль був ріжучий. Була гіркота у роті… Запитала в інших членів ро­дини — мами, батька, зятя, — як по­чуваються. Усі сказали, що мали діарею. У мене діареї не було. Зранку встала, випила кави… Ста­ло краще. В обід пішла до ресто­рану, ми святкували день наро­дження доньки. Поїла, хоч апетиту зовсім не було. Тоді мені різко ста­ло зле… Почалася діарея. Відчула сильну слабість. Мене тягнуло на сон…

Коли прийшла додому, темпера­тура була 37,3 (для мене це висо­ка температура), — веде далі жур­налістка. — Тоді я зрозуміла, що це отруєння. Але ніяк не могла второ­пати, чим я отруїлася. Про помело я забула. Почала лікуватися, як від отруєння. У животі й надалі був різ­кий біль і гіркота у роті. Наступного дня я проспала цілий день. Проки­далася лише, щоб випити таблетку. Це було як забуття… До речі, рва­ти не хотілося, як це зазвичай бу­ває при отруєнні. Коли стан покра­щився і я почала читати новини, то побачила інформацію про помело, в якому знайшли пестициди. Роз­повіла про це знайомій. Вона каже, що часто купує цей фрукт. І справ­ді, недавно у всієї родини була ді­арея, але ніхто з помелом це не пов’язував".

Я спершу пішла подивитися, чи продають помело у «Сільпо». Не одразу його помітила, він ніби зливався з апельсинами та грейпфрутами. Але продавчиня показа­ла коробки, в яких лежало поме­ло з Китаю. На моє зауваження, чи знає вона про те, що у ньому зна­йшли отруйну речовину, відповіла, що вперше про таке чує. «Торгуємо цим фруктом з жовтня, — зауважи­ла продавчиня. — Його добре роз­бирають, продаємо і ящик, і два. Іноді гнилий фрукт трапляється, тоді ми його відкладаємо».

Продавчиня каже, сама екзо­тичного фрукту не їла. Крім того, зауважила, що зараз покупці най­більше купують мандарини і хурму.

Завідувач відділу фруктів та овочів супермаркету пан Дмитро здивувався, коли по­чув від мене про отруйне по­мело. «Ніяких скарг від по­купців до нас не надходило, — зауважив завідувач. — Ін­формації про вилучення фрукту ми не отримували. Ми співпрацюємо з організація­ми у Києві, які проводять пе­ревірку усього товару».

Цікавлюся у завідуючого, як буде реагувати на мою інфор­мацію. Можли­во, він чув про те, що у ве­ресні було ма­сове отруєн­ня помелом у Тернопільській області. Ліка­рі повідомили, що сталося це через пестици­ди. «Продаємо помело декіль­ка років, за­вжди все було добре, — пари­рує завідую­чий. — Нам над­ходять листи від компаній, які проводять перевірку то­варів, якщо щось не так. Ка­жуть, які мають бути наші дії. Ось, наприклад, у куразі зна­йшли шкідників. Ми подиви­лися на товар (звірили дату виготовлення) і одразу зняли його з продажу».

Наостанок завідувач за­питав, де мої колеги купу­вали помело. «Можуть бути різні виробники, — зауважив. — Наприклад, яблука. В одно­му селі на Закарпатті — одні яблука, в іншому — інші. Їх же не з одного саду везуть. Так само з помелом».

Йду у магазин навпроти редакції, де мої колеги купу­вали злощасний фрукт. Се­ред інших фруктів на вітрині є й помело. Коштує 37,99 за кг (країни-експортера на цінни­ку не вказано). Йду до кабіне­ту завідуючого. Називається Андрієм Володимировичем. Розповідаю про отруєння ко­лег. «Чекайте, будь ласочка, це дуже серйозна проблема, — каже завідуючий. Витягає зі столу стоси паперів. — Вну­трішньої перевірки фруктів ми не проводи­мо. Але ми ма­ємо сертифі­кати якості на фрукти і ово­чі. Правда, я не пам’ятаю, за яке число були ці сертифікати якості».

Кажу завідуючому, що помело експор­тують з Китаю. Але інформації на ціннику не­має. «Це „Шу­вар“, — каже Андрій Володимирович. — Го­ворю вам так, як є». «А в кого ви тоді брали сертифікат?» — запитую. «Зараз я вам ска­жу…». Завідуючий довго перебирає папери. Але сер­тифіката якості так і не зна­ходить. «Чи будете вилучати помело з продажу?» — до­питуюсь. «Ми можемо вже його вилучити», — каже за­відуючий і дає вказівку ад­міністратору вилучити ек­зотичний фрукт з продажу. Просить мене повідомити про проблему на «гарячу лі­нію» їхньої мережі магази­нів. Бо, крім мене, зі скар­гами ніхто до магазину не приходив. Обіцяє повідоми­ти про проблему комерцій­ний відділ мережі магазинів.

Коментар для «ВЗ»
Ростислав Волошин, заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області

— Чи ви маєте інформацію про те, що у таких фруктах, як помело, знайдено небезпечні речовини — пестициди?

— До нас таке повідомлення надійшло по системі RASFF. Це всесвітня система повідомлень про невідповідність у харчових продуктах. За допомогою цієї ін­формації можна запобігати їх­ньому поширенню.

Ми це повідомлення отримали 21 листопада. У ньому було за­значено дві фірми, які торгують помелом, одна київська, інша — львівська. Щодо львівської фір­ми, вони вказали у Львові лише юридичну адресу. Ця фірма має склади в Закарпатській облас­ті та на Тернопільщині. Ми їм по­відомили про це. Вони сказали, що на складах у них цієї продук­ції вже не залишилося.

— Наскільки ці пестициди небезпечні?

— Це, можна сказати, нітрати. Результатів лабораторних дослі­джень ми не маємо. Маємо тіль­ки повідомлення, що ця продук­ція не відповідає вимогам через вміст пестицидів.

— А якщо продукція в ма­газин надійшла з ринку «Шу­вар». Як у таких випадках дія­ти?

— Якщо продукція надхо­дить у супермаркет, цей лан­цюг простіше проконтролювати. В супермаркетах є всі необхід­ні документи. Є ветлікарі, які здійснюють контроль. Якщо то­вар потрапляє на ринок, значно складніше щось зробити. Хоча 90% овочів та фруктів крамниці беруть саме на «Шуварі».

— Чи ви можете ініціюва­ти дослідження небезпечного продукту з ринку?

— Якщо ми відслідкуємо, у які торгові точки товар пішов з цих складів, тоді зможемо інформува­ти про це. Якщо товар привезли на «Шувар», і такий факт встановле­ний, ми їх про це повідомимо.

— То ви продовжуєте пра­цювати над цим питанням чи ви вже забули про отруйне по­мело?

— Ви розумієте, що в нас на території Львівщини юридична адреса цієї фірми — це кварти­ра на п’ятому поверсі, два крісла і стіл. Щоби дослідити, потрібно мати інформацію зі складів, куди воно пішло (чиновник підвищує тон і нервується. — Авт.).

— Ставлю вас до відома, що наші працівники отруїлися по­мелом…

— А чому вони не написали скаргу-звернення до нас? Ми тоді б мали підставу провести перевірку у магазині, і цей лан­цюг встановити. Візьмемо цю продукцію на дослідження. (Кажу чиновнику, що публікація в газеті і є тим зверненням. — Авт.).

— Чи існують сертифікати якості на екзотичні фрукти в принципі?

— Згідно із законодавством, має бути товаро-транспортна накладна. Якщо це імпортна про­дукція, є відповідний перелік до­кументів. Сертифікат якості… Щодо тваринної продукції, точ­но має бути ветеринарний до­кумент. Про рослинну продук­цію не готовий сказати, у нас на кордоні інша ветеринарна служ­ба працює. Супермаркети ма­ють внутрішній контроль, і вони вимагають від постачальників, щоб там була хоча б декларація виробника, або посвідчення про якість. Менші крамниці теж ви­магають… Але за законом це не передбачено.