«Це те саме, що у церкві відкрити нічний клуб. Це вандалізм!»

У Самборі, у приміщенні колишньої синагоги, понад сім років працює розважально-відпочинковий комплекс «Ейва». Єврейська громада каже, там має бути музей

Так тепер виглядає приміщення колишньої синагоги

У місті Самборі, що на Львівщині, у приміщенні колишньої синагоги працює… нічний клуб з дискотекою та стриптизом. Ця будівля, як з’ясувала журналіст «ВЗ», належить колишньому меру Самбора Тарасу Копиляку. Щоправда, функціонує цей клуб у Самборі вже не рік і не два, а понад сім років. Але тільки тепер на це звернув увагу директор Українського єврейського комітету Едуард Долінський.

На своїй сторінці у «Фейсбуці» пан Долінський, який родом з Луцька, а тепер живе і працює у Києві, напи­сав: «У місті Самбір дбайливо ставлять­ся до єврейської пам’яті. Місцеві жителі добре пам’ятають тисячі євреїв, які жили, а потім їх жорстоко убили у Самборі. Але є деякі громадяни, які особливо збері­гають цю пам’ять. Серед них — колишній мер міста Тарас Копиляк. Тарас викупив будівлю синагоги і зробив у ній нічний клуб «Ейва» з дискотекою і стриптизом.

Тепер у будівлі, де люди століттями підносили свої молитви, весело танцю­ють місцеві жителі в пам’ять про неви­нних євреїв, знищених нацистами і міс­цевими колаборантами. Цікаво, чи є, наприклад, в Україні церкви зі стрипти­зом або дискотеками?".

Журналіст «ВЗ» дізналася у місцевих жителів, що після війни синагога припи­нила своє існування. «Євреїв стало мен­ше, і синагога закрилася, — розповідає пан Іван. — Це велика монументальна двоповерхова будівля. Потім у ній від­крили „Міжрайторгбазу“. Самбір свого часу був центром споживчої кооперації. У будівлі зберігалися промислові товари: галантерея, килими, канцтовари. У се­редині 90-х рр. це приміщення викупив підприємець Копиляк, його використо­вував для підприємницької діяльності. А у 2010 році Тарас Копиляк став мером… Це не його клуб „Ейва“, він здає примі­щення в оренду».

Місцеві розповідають, що розважаль­ні заклади переважно розташовані не у самому місті, а поблизу Самбора. Коли молодь вночі поверталася з дискоте­ки (не секрет, що були товариші і напід­питку), на дорозі траплялося багато не­щасних випадків (аварій). Тому кмітливі підприємці висунули ідею — відкрити ніч­ний клуб у самому місті. Аби у такий спо­сіб зменшити кількість нещасних випад­ків. «Знаю, що свого часу до Самбора приїжджали євреї, — веде далі пан Іван. — Вони знають, що це приміщення колиш­ньої синагоги. Але вони казали, що «воно сплюндроване торгівлею, і ми поверта­тися до нього не будемо. Пам’ять про си­нагогу знівельована».

Мій співрозмовник зазначає, цей за­клад, на його думку, не є дуже популяр­ним серед молоді… До речі, метрів 150 від «Ейви» — колишній цвинтар. На ньому поховані не лише євреї, а й люди інших національностей. Свого часу там вста­новили три хрести. Єврейська громада хоче ці хрести перенести. Але, здається, порозуміння у цій темі так і не знайшли… Хоча сам Глава УГКЦ Блаженніший Свя­тослав закликав перенести хрести. Міс­цеві кажуть, жоден священик не хоче брати на себе таке зобов’язання.

А поруч з розважальним центром — колишній цвинтар...

Директор «Єврейського відро­дження» і Центру дослідження юдаї­ки Мейлах Шейхет так прокоментував ситуацію: «Це свідчить про те, наскіль­ки зникло відчуття поваги до речей, які складають сутність життя людини. Це си­нагога, там молилися. Це історико-куль­турна спадщина, історія Самбора, історія України. Це те саме, що у церкві відкри­ти нічний клуб. Це вандалізм! Це настіль­ки обурливо… Цей колишній мер ско­ристався тим, що був при владі. І собі привласнив цю споруду. А тепер там стриптиз. Це жах! Це складає негативне враження, і треба з тим боротися».

— Була спроба раніше повернути синагогу? — запитую.

— Це обов’язок держави. І обов’язок місцевого самоврядування. У Самборі євреїв вже не залишилося. Але є міжна­родні угоди, є українське чудове законо­давство, його треба виконувати. Є закон про деприватизацію в інтересах держа­ви.

— Ви би хотіли, щоб там була сина­гога?

— Там синагога як така вже не може бути. Але там можна створити музей іс­торії іудеїв Самбора. Музей Визвольного руху. І це ж недалеко від цвинтаря. Гро­ші туди не прийдуть. Гроші не прийдуть у руки тих людей, які не вірять у Бога, які не поважають історію.

— Ви знаєте Едуарда Долінського?

— Особисто ні. Але знаю, що він зби­рає факти антисемітизму в Україні.

— Щоб це не виглядало як провока­ція…

— Провокатор — той екс-мер, який це зробив! Коли ви так будете розставля­ти акценти… Євреї у Самборі становили 60% населення. Скільки видатних людей з Самбора. І він раптом таке робить. Вва­жаю, що релігійні споруди взагалі не мо­жуть бути у власності.

Ми спробували телефоном зв’язатися з екс-мером Самбора, але з ним був від­сутній зв’язок…