Норвежці продають українцям рибу, а українці норвежцям… лижі

За минулий рік торгівля між двома країнами зросла майже на третину

Фото з Facebook

«Надихаючий день у Львові», — написав на своїй сторінці у Facebook Надзвичайний і Повноважний посол Королівства Норвегії в Україні Уле Тер’є Хорпестад. Норвезький дипломат зустрівся зі студентами факультету міжнародних відносин. Також завітав до офісу Українсько-Скандинавського центру, де поспілкувався з молоддю, яка вивчає норвезьку мову.

«Норвегія і Україна мають спільну істо­рію», — нагадав пан посол. Приміром, шлях «із ва­ряг у греки». Торговельний шлях часів Київської Русі і ві­кінгів з’єднував північні райони країни з південними руськими землями, а скандинавські країни — з Візантійською імперією. Старша дочка Ярослава Мудро­го Єлизавета вийшла заміж за норвезького короля Ґаральда Суворого…

Два роки тому президент Пе­тро Порошенко здійснив пер­ший в історії взаємин двох неза­лежних країн візит до Норвегії та зустрівся з прем’єр-міністром Ерною Сульберг. А у верес­ні цього року до Києва завітала парламентська делегація стор­тингу (парламенту) Норвегії на чолі з президентом Тоне Віл­хелмсен Трьоен.

Основні напрями співпраці двох країн — просування демо­кратичних цінностей та фінан­сування програми сприяння єв­ропейській інтеграції України, а також співпраця в енергетич­ному секторі. Норвезька ком­панія NBT уклала з українською владою угоду про будівництво у Херсонській області вітрової електростанції потужністю 250 МВт, яка дасть змогу забезпе­чити майже половину потреби в електроенергії всієї області. На Миколаївщині норвезька ком­панія Scatec Solar побудує три сонячні електростанції. Раніше норвежці запланували будівни­цтво двох сонячних електро­станцій на Черкащині.

За підтримки Норвезько­го посольства у Житомирі від­бувається заміна вулично­го освітлення на ліхтарі з LED (світлодіодними) лампами, які є більш енергоощадними. Про­ект фінансує Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO) — корпорація, яку створили країни Північної Європи (Данія, Іслан­дія, Норвегія, Фінляндія і Шве­ція) і яка надає фінансову під­тримку екологічно важливим проектам. У першу чергу тим, які реалізуються у країнах Цен­тральної і Східної Європи, зо­крема в Україні. У планах нор­везького уряду — допомогти реалізувати проекти з будівни­цтва міні-гідроелектростан­цій у карпатському регіоні.

Норвезькі фахівці брали також активну участь у роз­робці Плану дій Ради Євро­пи для України на 2018−2021 роки, зокрема доклалися до алгоритму проведення ре­форми правосуддя, бороть­би з корупцією тощо. План дій є стратегічним документом співп­раці України з Радою Європи на чотири роки. Ключовими парт­нерами з українського боку є центральні та місцеві органи державної влади і неурядові ор­ганізації. Розрахунковий бю­джет Плану дій — 29,5 млн. євро. У його фінансуванні вже беруть участь Швейцарія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Ір­ландія, Чехія, Литва, Угорщина та Ліхтенштейн.

Норвежці також зголосили­ся взяти участь у проекті ефек­тивного впровадження про­бації в Україні (кримінальних покарань, не пов’язаних з по­збавленням волі). У Норвегії пробація займає центральне місце у системі кримінального правосуддя.

Європейський центр ім. Вер­геланда разом із Міністерством освіти і науки України та Радою Європи реалізує Всеукраїнську програму освіти для демокра­тичного громадянства в Україні «Демократична школа». Фінан­сує її МЗС Норвегії. Програ­ма передбачає запроваджен­ня демократичних цінностей у школах, підвищення кваліфіка­ції вчителів, підтягнення української школи до європейських стандартів.

Міністерство закордонних справ Королівства Норвегія фінансує проект Соціальної адаптації до мирного життя та реабілітації військовослуж­бовців-учасників АТО.

Нагадав пан посол і про важливість торговельних від­носин між Україною і Нор­вегією. У 2016 році торгівля між двома державами зросла на 36%, у 2017-му — на 31%. Норвегія експор­тує в Україну рибу. Україна експортує у Норвегію лижі, які ви­готовляють у Закар­патській області.

Відповів пан Хорпестад і на кілька «незручних» запитань.

— Яка позиція Норвегії щодо конфлікту на Донбасі?

-Не трактуємо події на Дон­басі як громадянську війну. Звичайно, Росія — це агресор. Це — війна, хоч і неоголошена. ЄС наклав санкції на Росію за події на Донбасі і кожні шість місяців їх продовжує, за Крим — кожні 12 місяців. Норвезь­кі санкції не мають кінцевого терміну, тобто триватимуть до того часу, доки Росія не змі­нить своєї поведінки.

— Наскільки ефективно, на вашу думку, працює ОБСЄ на Донбасі? Перший заступник голови моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг в інтерв’ю Foreigh Policy роз­повів, що «моніторингова мі­сія бачить, як колони техніки їдуть з РФ на Донбас, проте припускає, що люди в росій­ській формі в ОРДЛО можуть і не бути росіянами».

-В ОБСЄ (на Донбасі і зага­лом в Україні) працюють близь­ко 10 представників Норвегії… Важливо, що вони (ОБСЄ. — Авт.) там є, незважаючи на те, що вони обмежені у своїх діях і у тому, що їм дозволяють бачи­ти, особливо, коли перебувають на непідконтрольній території. Без них було б набагато гірше. Присутність ОБСЄ пом’якшує конфлікт. Це — перша позиція. Друга, ОБСЄ — це організація, членом якої є також Росія, і ро­сіяни є там спостерігачами. У складі спостережної місії також є представники країн, дружніх до Росії. Хуг та інші лідери пере­бувають у досить складній си­туації, оскільки репрезентують всю організацію, а не лише За­хід. Тому мають бути дуже ди­пломатичними і обережними у тому, що говорять. Не критику­ватимуть Росію, якщо у них не буде стійких доказів, а Місія ні­коли не може отримати достат­нього доступу, щоб отримати ці стійкі докази. Місія ОБСЄ не є ідеальною, однак вона є хоро­шим джерелом інформації для Норвегії, щоб ми могли сфор­мувати картину того, що відбу­вається.

— Як гадаєте: на Донбасі колись з’являться миротвор­ці ООН?

-Не бачу можливості, що Росія погодиться на це, а Ро­сія має право вето у Раді без­пеки ООН. Україна, звичайно, наполягає на тому, щоб ми­ротворча місія була розгорну­та на всій окупованій території, включно з кордоном з Росією, і це є обґрунтованою вимогою. Росія, своєю чергою, вимагає, щоб миротворці лише охоро­няли місію ОБСЄ, тож я не маю багато оптимізму щодо реаль­ності розгортання миротвор­чої місії.