«Бещадським морем» ходять на байдарках і під вітрилами

У минулому столітті у Польщі створили найбільше штучне озеро Соліна

Фото авторки

Знаєте, що найбільше я люблю? Подорожувати. І щоразу відвідувати такі місця, де є щось надзвичайно цікаве. Такою країною для мене є Польща. Буваю там часто, і щоразу мій журналістський блокнот поповнюється все новими й новими записами.

Однією з останніх таких подоро­жей була поїздка у Підкарпатське воєводство, яку для українських журналістів організувала «Польська Організація Туристична». Ми і зі «справ­жнім» Швейком Перемишлем гуляли, і на велодрезині 12 кілометрів крутили педалі, і вчилися каліграфії у школі, яку відродив місцевий ентузіаст Януш Дем­кович… А наступним пунктом стала по­дорож на Солінське озеро. На жаль, ми не мали змоги там поплавати чи поза­смагати на його берегах, бо на кален­дарі — глибока осінь. Але вийти на кора­блику у широке «Бещадське море» нам пощастило.

Екскурсія тривала близько двох го­дин. За цей час нам розповіли не лише історію створення озера, а й про пере­ваги відпочинку у літній період на цій водоймі, яку ще у минулому столітті на­звали «Бещадським морем». За словами екскурсовода, Солінське озеро — місце-мрія для тих, хто любить воду. Тут ходять на байдарках, катаються на водних вело­сипедах, вчаться ходити під вітрилами. Жодна інша водойма у Польщі не дає стільки задоволення від плавання під ві­трилами. Бо територія озера справді як море! А ще Солінське озеро славиться непередбаченим напрямком вітру.

Соліна — польське селище в Підкар­патському воєводстві, в Південно-Схід­ній Польщі. Від Жешува сюди лише 80 км, а від Львова — 190, якщо їхати че­рез Перемишль. Селище стало відомим завдяки SPA-курорту, який є на березі озера Соліна. Назва озера походить від слова «сіль». Дуже цікавим є той факт, що озеро було створене штучно в 1968 році шляхом перекривання рік Сян і Солінка.

Перший проект греблі на Сяні роз­робив професор Львівської політехніки Кароль Пом’яновський ще 1920 року. Концепція будівництва водного збірника в Соліні була готова вже у 1938-му. Тоді науковці одностайно дійшли згоди, що кращого місця для будівництва ГЕС, ніж у Бескидах, не знайти. Але Друга світова війна зруйнувала цей амбітний план.

Греблю завершили зводити у 1968 році. При цьому було затоплено немало сіл, в яких до 1946 року домінувало українське населення. 50 тисяч українців і поляків втратили рідну землю, — а на місці їхніх сіл побудували гігантське штучне море. Осо­бливо драматичним було встановлення кордону 1948 року, що торкнулося пере­важно населення горішнього Сяну — гір­ського терену, де села традиційно ланцю­гами тягнулися вздовж ріки, яка раптом стала прикордонною. За словами екскур­совода, у південній частині озера навіть те­пер можна побачити унікальний Мертвий ліс — з-під води стирчать верхівки затопле­них колись дерев.

Сьогодні Соліна — це мальовничий ландшафт, унікальна атмосфера, не­скінченне багатство природи і одна із найбільш вражаючих споруд, створених людиною. Майже безлюдна місцевість перетворилася на місце відпочинку со­тні тисяч туристів. Солінське озеро вва­жається столицею гірського вітрильного спорту. Фантастично сформована бере­гова лінія — понад 160 км завдовжки, пів­острови, приховані невеличкі затоки, ма­льовничі зелені острови. Iдеальні умови, щоб ходити під вітрилами в оточенні гір. Довжина озера — 25 км, ширина сягає 2,5 км. Середня глибина — 25 м, максималь­на — 60 м. І не треба влітку їхати до моря за тридев’ять земель. У Соліні можна ку­патися, бо вода там дуже чиста.

А ще, за словами гіда, тут можна риба­лити. Правда, для цього доведеться при­дбати спеціальний дозвіл для іноземців. Коштує таке задоволення 70 злотих (560 грн.). Дорого? Ні, якщо вважати, що риби у цьому чистому озері дуже багато. Це і форель, і карп, і амур. Деякі монстри до­сягають навіть метра у довжину. Може, це рибальські байки щодо розмірів? Не знаю. Але наступного року маю такий на­мір перевірити…

Підкарпатське воєводство, Польща