Передплатити Підтримати

Рух — то сила, а крісло — могила!

Сидячий спосіб життя завдає людині великої шкоди

„Робота у вертикальному положенні стимулює необхідні для організму м’язові скорочення, які допомагають розкладати жири і цукор

Сучасний світ сидячий. Практично усі люблять зручно вмоститись у кафе, ресторації чи вдома, — аби відпочити. Зручний диван і крісло спокушають після тяжких трудових буднів, як правило, «сидячих». Люди похапцем займають усі сидячі місця в громадському транспорті, годинами сидять за комп’ютерами і привчають дітей до «смиренного» сидячого перебування за партою… Не підозрюючи, як це «сидіти й не крутитись» шкодить здоров’ю.

Людина створена для постійного руху. Звичка сидіти по 13 годин на день, яка розвинулася у сучасному світі, є протиприродною. У вертикаль­ному, положенні стоячи, тиск на спину розділяють і стегна, і коліна, і щиколотки, і стопи (зокрема п’яти). Такого не відбу­вається під час сидіння, адже це поло­ження є тимчасовим, аби перевести дух від фізичних навантажень. Що цікаво: під час сидіння на спину здійснюється удвічі більший тиск, аніж при стоянні, та у вісім разів більший, ніж при лежанні.

У скрученому сидячому режимі тіло дає можливість відпочити ще й м’язам. Ферментна активність падає на 90%. Знімається навантаження з м’язового корсета, переходячи на хребет, таз і між­хребцеві диски. Любитель посидіти сам себе заганяє у пастку. Від цього надто тривалого «відпочинку» людський хребет змучується. Як наслідок, з’являється не­приємне відчуття в попереку, яке пере­ростає у біль.

Окрім проблем із опорно-руховою системою (як-от остеохондроз), сидіння призводить до проблем з психікою, зо­ром, ожирінням та навіть імунною систе­мою. Фахівці з клініки Майо (США) ствер­джують: якщо сидіти понад 10 годин на день, ризик серцево-судинних захворю­вань збільшується у понад два рази.

Коли людині бракує руху, підвищу­ється ризик урологічних захворювань у чоловіків та гінекологічних у жінок. Від пасивного способу життя жир не спалю­ється, циркуляція крові сповільнюється, і жирні кислоти забивають судини. Відбу­вається застій крові і рідин у ногах.

Найстрашніше у диванному спосо­бі життя те, що він руйнує не тільки тіло. Сидяче буття породжує сидячий розум. І річ тут не в ліні, яку зароджує регулярне сидіння на п’ятій точці. Річ у тім, що від малорухливих буднів людський мозок стає «сидячим» за своєю структурою. Для того, аби диван чи крісло стали при­чиною зміни форми відростків клітин мозку, достатньо лише трьох місяців без фізичних навантажень. А зміни в структу­рі головного мозку призводять до того, що він подає неправильні сигнали.

Таку тенденцію продемонстрував екс­перимент американських нейробіологів на гризунах. Дослід полягав у тому, що одна група тварин могла вільно пересу­ватися, а іншу — залишали без руху. Вже через три місяці вчені проаналізували структуру мозку гризунів. Результати по­казали, що клітини тварин обросли від­ростками, які зробили нервові клітини легкозбудливими. Таким чином, у «хро­нічного сидуна» порушується процес об­робки інформації.

Проте не все втрачено для любителів посидіти. Мозок, як і м’язи, має добру здатність адаптуватись. Тож коли людина починає більше ходити, рухатись і менше сидіти, її мозок через якийсь час звикає до нової звички свого власника і забуває про «сидячий режим».

Доведено: вчитись і працювати корис­ніше стоячи. Робота у вертикальному по­ложенні стимулює необхідні для організму м’язові скорочення, які допомагають роз­кладати жири і цукор, зберігати хороший тонус і зміцнювати опорно-рухову систему.

Відставте нарешті своє крісло — і хо­діть! За статистикою, ті, хто веде актив­ний спосіб буття, живуть у середньому на шість років довше, ніж «лінюхи».