Мов пелена з очей упала…

Єдиний ефективний спосіб лікування катаракти — заміна кришталика

Фото з архіву «ВЗ»

Років 20−30 тому діагноз «катаракта» (помутніння кришталика) звучав як вирок. Аби цілковито не втратити зір, пацієнту доводилося лягати на операційний стіл. Офтальмохірург розрізав око, виймав старий мутний кришталик, ставив новий і накладав на рану шви, вимушено травмуючи рогівку. Після цього людина п’ять днів лежала пластом, не мала права покрутити головою, приймала антибіотики (лікарі страхувалися від можливих ускладнень) і ще місяць (а часом і довше) перебувала на лікарняному. Повністю не одужувала — надалі читати, дивитися телевізор, водити авто могла лише в окулярах з товстими скельцями. Розвивався післяопераційний астигматизм. Відповідно, чітко бачити людина вже не могла.

Сьогодні операція із заміни кри­шталика проводиться в амбула­торних умовах, під місцевим знечу­ленням і триває приблизно 10−15 хвилин. Через мікророзріз (2 мм) фахівець вика­чує попередньо роздроблений кришта­лик і на його місце імплементує новий. Кришталик м’який і згорнутий у трубочку. Всередині розгортається і виконує функ­цію як рідний (забезпечує проникнення світла в око та його фокусування на пев­ній точці). У більшості випадків шви не потрібно накладати. Ідеально виконаний розріз самогерметизується.

Чому кришталик мутніє? «Через пору­шення обмінних процесів у речовині кри­шталика, травму, цукровий діабет („діа­бетична катаракта“), запальні процеси в оці. Катаракта може бути вродженою, але найчастіше це — результат природ­ного і незворотного процесу старіння ор­ганізму», — пояснює професор, д.м.н., керівник відділу глаукоми і патоло­гії кришталика Інституту очних хво­роб і тканинної терапії ім. В. П. Філа­това НАМН України Сергій Дмитрієв. У дітей речовина кришталика має вигляд рідини, у 20-річних схожа на емульсію, а в 40-річних — гусне і перетворюється на «гель». Якщо людина зловживає ал­коголем, курить, їсть мало овочів-фрук­тів, хворіє на цукровий діабет і не тримає недугу під належним контролем, улітку не носить якісних сонцезахисних окуля­рів, потерпає від гіпертонії, тривалий час приймає гормональні препарати, на ка­таракту хворіли найближчі родичі, більш вірогідно, що «жива» лінза її ока ствердіє швидше і перестане пропускати світло. Тоді людина вже нічого не зможе бачити (на одне або обидва ока).

Серед 75-річних чоловіків на катарак­ту хворіє кожен четвертий (26%) та май­же кожна друга жінка (46%).

Симптоми, які змушують хворого звернутися до лікаря, — нечіткість зору, чутливість до світла і зміна сприйняття кольорів (світло від звичайної настільної лампи починає здаватися надто яскра­вим, яскраві кольори видаються блякли­ми, кольорова гама неухильно зміщуєть­ся у бік коричневих відтінків), миготіння, «туман» перед очима, потреба змінити окуляри. Ці ознаки поступово нароста­ють.

Деякі пацієнти чекають, коли катарак­та «визріє» або й узагалі шукають альтер­нативні, нехірургічні методи лікування. «Але операція — єдиний спосіб позбутися недуги», — стверджують лікарі.

«Потрібно впевнитися, що катарак­та не нашарувалася на глаукому (у 60−70% пацієнтів ці два захворювання по­єднуються. — Авт.). Якщо атрофувався зоровий нерв, оперуватися немає сен­су — зір не вдасться відновити», — каже лікар-офтальмолог вищої категорії, практикуючий хірург Оксана Грици­шин.