У Південній Пальмірі — європейські ціни, на пляжах — «ефект оселедців»

«Голодна» доба в готельному номері — майже три тисячі гривень, обід у ресторані — 800, абонемент у басейн біля моря — 500


Серед такого натовпу на пляжі не надто відпочинеш від робочих буднів. Ще й торговці рибою псують курортну атмосферу... Фото Юлії Славінської

В останній місяць літа, як правило, відпочивають затяті трудоголіки, яким ніколи було спланувати свій пляжний сезон з травня по липень. Якщо в цей гарячий період місця на більшості європейських курортах заброньовані і коштують надто дорого, залишаються ще відкритими двері в Одесу. Південна Пальміра здавна славиться своїми не надто доглянутими пляжами, радянським сервісом та цінами, які не відповідають сервісу. Після анексії Криму популярність одеських пляжів для літнього відпочинку суттєво зросла. Однак Південна Пальміра зустрічає відпочивальників не лише курортною атмосферою, а й низкою некоректних місцевих порядків. Деякі міські пляжі давно віддані в оренду місцевим ділкам, які беруть плату не лише за лежаки, а просто за… прохід до моря. Без квитка на пляж не пустять.

Жертвою курортних порядків в Одесі стала 32-річна львів’янка Уляна Процак, яка тиждень там відпочивала зі своїм семирічним сином. Жінка розповіла «ВЗ», щодня ходила засмагати на безкоштовний пляж. Лежак та парасольку ніколи не орендувала, не було потреби. Та одного дня до неї підійшов молодий хлопець, який представився працівником пляжу. Попросив заплатити 100 гривень за лежак.

«Не користувалася лежаком, відпочивала з малим за два метри від нього на своєму рушнику, — жаліється жінка. — Уточнила, чи він щось не переплутав, бо не користуюся пляжним „ліжком“. Хлопець по-хамськи сказав, що не можна лежати зі своїм мотлохом поруч з лежаками, мовляв це орендована територія, і що я, начебто, перешкоджаю входу іншим відпочивальникам. Попросила показати документи про оренду частини пляжу, заодно нагадала йому, що лінія біля моря має бути безперешкодною для усіх гостей. Але хлопець продовжував психологічно тиснути на мене. Довелося забрати свої речі і перейти ще на десять метрів від тих злощасних лежаків. Настрій було зіпсовано на весь день».

Пані Уляна каже, більшість одеських пляжів не доглянуті (за винятком платних — Ібіци, Ітаки, Bono beach (ліве крило Аркадії), Caleton Bright on Вeach Odessa). «На безкоштовних пляжах — „ефект оселедця“, — нарікає пані Уляна. — Як у радянські часи, тут ніде яблуку впасти. Відпочивальники ледь не ходять один одному по головах… Плюс серед того мурашника приходять торгаші кукурудзи, насіння соняшнику, халви. Мій син не звик до такої метушні і сервісу. Не можна відпочити, поспати і навіть спокійно поплавати в морі. Одного дня сказав мені, що не хоче йти на пляж. Довелося йти з ним до різних басейнів, що неподалік пляжу». Ціни за відпочинок у басейні кусаються. Найдешевший абонемент — 250 гривень. Якщо на штучній водоймі кращий сервіс і на рецепції дають рушники — 350−500 гривень (за день). Перекус у кафе біля басейнів теж спустошить гаманець. Слабоалкогольні дрінки в пляжному стилі — 150−180 гривень, пляшка води — 60−90 гривень, кава — 80. Снеки, хот-доги — від 50 гривень.

Оскільки у готелі нашої героїні не були включені навіть сніданки (ціна номера за добу — 2,5 тисячі гривень), ходила зі сином на обіди по різних кафешках. Ситний обід у ресторані стартує від 800 гривень. Якщо замовляєш страви з морепродуктів — від півтори тисячі гривень. «Високі ціни за харчі компенсовує привітне ставлення місцевих офіціантів, — каже жінка. — Усі спілкуються російською. Щойно почули, що ти україномовний клієнт і приїхав з міста Лева, — одразу переходять на українську. В Одесі побачила справжню галицьку гостинність. Привітне ставлення було також в готелях, і навіть у середовищі таксистів. Ціни на таксі майже такі самі, як у Львові, — 90−150 гривень. Якщо „ловиш“ таксі на залізничному вокзалі, послуги у рази дорожчі».

Жителька Коломиї Івано-Франківської області Юлія Рудніцька цьогорічну відпустку провела в курортній Затоці, що на Одещині. Перші негативні враження отримала ще на вокзалі Одеси. Каже, перевізники ледь не б’ються за пасажирів, які виходять з потяга. «Один водій тягнув мене за руку до свого автобуса, інший — за другу руку шарпав, щоб вирвати у свого колеги, — пригадує Юлія. — Складно витримати їхню сварку і штовханину, особливо коли тягнеш валізу і сумку дочки. Власники маршруток намагаються нахапати якнайбільше пасажирів, щоб не «гнати порожняк» на курорт.

Квиток з Одеси до Затоки — 50−60 гривень (залежно від того, на якій зупинці курортного містечка треба виходити)".

У Затоці збереглося чимало старих баз відпочинку, частина з них досі в радянському стилі. «Номер у „фанерних бараках“ коштує 200 гривень за добу (без харчування), — продовжує розмову Юлія. — В такому номері вигод немає: поламане ліжко, старий вентилятор, вікно не відчиняється… Туалет — на вулиці, душові — загального користування. Кращі номери на базі відпочинку коштують 500−600 гривень з особи, плюс 200 гривень — за харчування. Квартири ще дорожчі. Їжа на такій базі відпочинку залишає бажати кращого. Це стандарти „совдепії“ — котлета, дешева гречка, ячмінна каша, суп. На десерт — компот, іноді подають фрукти. На кухні нашої бази економлять на шеф-кухарях. Їжу готують студенти харчових коледжів».

Юлія Рудніцька каже, що пляжі Затоки, як і в Одесі, теж людні. Жінку приємно вразила чистота прибережних зон. «Торік там відпочивала, була шокована брудним пляжем, — каже. — Цього року побачила багато молодих хлопців, які прибирають. Можливо, це студенти. Біля моря поставлено чимало сміттєвих контейнерів. Відходи одразу вивозять. Тому над відпочивальниками уже не літають мухи, оси, як це було раніше».

Який відпочинок без пляжних торгашів? Юлія шокована, що під палючим сонцем у сумках носять пиво, в’ялену рибу. За тими продавцями тягнеться шлейф неприємного рибного запаху… Пиріжок з картоплею — 30 гривень, шматок риби — понад сто гривень. Піца «на один зуб» — 80 гривень, бургер — 40. На ринках кіло помідорів можна придбати за плюс-мінус 15−20 гривень, персики — від 15 грн., виноград — від 40.

«Курортні продавці на кожному кроці обраховують гостей, — обурюється Юлія Рудніцька. — Купувала кіло помідорів, а потім ще попросила виноград. Та мені порахували зайвий кілограм помідорів. Зробила зауваження, але продавці „роблять чесні очі“… Все треба контролювати, перераховувати на місці».

У Затоці подбали і за розваги відпочивальників. Квиток у кіно — 80 грн., циркові вистави за участі тварин — 100, екскурсії на сусідні курорти — 300−500.