Забув про п’ять мільярдів? Та то — дурне!

У САП закрили справу проти нардепа-боржника Дзензерського

Коли у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі закрили провадження протии сина та колишнього зама Авакова, підозри, що САП «нерівно дихає» до міністра-«фронтовика» наблизилися до пікової позначки. «Зашкалом» же стала новина про те, що у САП виписали «вольну» для нардепа від «НФ» Дениса Дзензерського, який засвідчував підтримку фігурантам «рюкзакової справи» появою на судовому засіданні з обрання запобіжного заходу. Тут так і проситься знаменитее кисельовське: «Совпадєніє? Нє думаю?».

Рік тому очільник САП Назар Холодницький звітував, що особисто вніс на погодження генпрокуророві подання щодо згоди на притягнення нардепа Дзензерського до кримінальної відповідальності. За ознаками злочину, передбаченого ст. 366−1 КК, — декларування недостовірної інформації (передбачене покарання — від штрафу до двох років позбавлення волі). «Депутат не показав свої фінансові зобов’язання на суму близько двох або трьох мільярдів гривень», — заявив тоді ж Юрій Луценко, здивувавши не лише озвученими цифрами, а й «похибкою»: подумаєш, мільярдик туди, мільярдик — сюди.

Та виявилося, що генпрокурор ледь не удвічі-тричі недооцінив «забуті» Дзензерським мільярди. Уточнені суми озвучили у Нацагентстві з питань запобігання корупції — після перевірки декларацій нардепа за 2015 та 2016 роки. З’ясувалася, що незадекларована Дзензерським цифра трохи до п’яти мільярдів не дотягує. «Було встановлено, що депутат не вказав у декларації (за 2015-й) фінансові зобов’язання перед трьома банківськими установами на загальну суму 3 185 432 215,78 грн., — заявили у НАЗК. — Такі зобов’язання виникли на підставі рішень Бабушкінського та Жовтневого районних судів м. Дніпропетровська, які набули законної сили та якими ухвалено стягнути з народного депутата як поручителя у зобов’язаннях заборгованість за кредитними договорами.

Враховуючи рішення судів, які набули законної сили у 2016 році, розмір зобов’язань на кінець звітного періоду становив вже 4 823 675 079,14 грн.".

4,8 мільярда Дзензерський заборгував банкам як поручитель у кредитних договорах. Позики брали під компанії зі сімейної бізнес-імперії Дзензерських (йдеться про корпорацію «ВЕСТА», яка об’єднує кілька підприємств з виробництва акумуляторів і яку заснував батько нардепа Дзензерського). Розвивали бізнес, а гасити кредити не поспішали. Більше того, за інформацією Bihus.info, «цілий ряд компаній з групи, на яких висять неповернуті кредити, — у стані ліквідації».

Поки банки бідкалися через непогашені мільярди, за повернення яких поручився нардеп, у родині Дзензерських грошима не переймалися. Ні позиченими, ні своїми. За 2016 рік обвішаний боргами нардеп задекларував понад 43 мільйони гривень доходу. Причому майже 39 мільйонів з цієї суми прописав як позику від дружини Тетяни Донець, яку зазначив як співмешканку. Донець — теж нардеп з «Народного фронту». У лютому 2017-го пара взяла шлюб, а минулого січня у сім’ї народилася донька.

До речі, якщо у декларації за 2016-й Дзензерський вказав доходи Донець як особи, з якою спільно проживав, але не перебував у шлюбі, то в його звіті про доходи і статки за 2017 рік прізвище Донець фігурує лише в одному рядку — про 1,5 мільйона доларів позики. У декларації Донець Дзензерський теж не згадується як чоловік. Зазначена лише згадана сума у валюті, яку нардеп-мільйонерка позичила «громадянину Дзензерському».

Та повернімося до висновків НАЗК. У декларації Дзензерського за 2015-й НАЗК зацікавила не лише відсутність мільярдних фінансових зобов’язань, а й 35 мільйонів гривень, вказаних як подарунок від батька. При цьому у НАЗК заявили, що законність підстав набуття цього щедрого презенту нардеп не підтвердив доказами.

Результати перевірки передали НАБУ, яке разом зі САП взялося клопотати про подання щодо дозволу на притягнення Дзензерського до кримінальної відповідальності. Але за рік у Верховній Раді так і не дочекалися «заявки» на позбавлення Дзензерського депутатської недоторканності. Спершу подання повернули на доопрацювання. У НАБУ заявили, що виправили недоліки, а з якого переляку у САП вирішили закрити провадження, — це вже питання до САП.

За повідомленням прес-служби Антикорупційного бюро, «прокурор-закривач» мотивував свій вердикт… роз’ясненнями науковців про те, що «фінансові зобов’язання нібито не можуть виникати на підставі судових рішень». З таким же успіхом у САП могли послатися на пояснення самого Дзензерського, який заявляв, що не вважав за потрібне декларувати заборгованість перед банками. Так і написали б: «Не вважав — то й не треба».