Третина хворих на гіпертонію українців не підозрює, що у них є ця недуга

З тих, кому поставили цей діагноз, лікуються лише… 15%


Норма — це коли тиск не перевищує 120/80 мм рт. ст.

В Україні гіпертоніків — 12 млн. Це ті, що знають про свій діагноз. Ще 4 млн. не здогадуються, що у них постійно підвищений тиск. Такі дані оприлюднив МОЗ України. Раніше гіпертонія вважалася хворобою людей старшого і похилого віку. Тепер це недуга 45−50-річних жінок та 40−45-річних чоловіків.

Згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, нормою вважається тиск 120/80 мм рт. ст. Якщо 129/80 мм рт. ст., тиск уже слід вважати підвищеним. За умови тривалого підвищення показника до 130/80 мм рт. ст. людині ставлять діагноз «гіпертензія першого ступеня». Тиск необхідно поміряти у стані спокою тричі. Перед цим не бажано пити кави, курити чи вживати алкоголь.

За словами заступника директора з організаційно-методичної роботи Львівського обласного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру Тетяни Тарасової, гіпертонічна хвороба серед патологій серцево-судинної системи — найбільш поширена. Саме вона найчастіше стає причиною втрати працездатності, інвалідності і смертності населення. Найгірше те, що серед тих, у кого виявили цю недугу, лікуються тільки 15%. Жінки хворіють частіше, але у чоловіків — важчий перебіг. Також у представників сильної статі частіше виникають ускладнення.

Якщо не лікувати гіпертонічну хворобу або робити це неправильно наприклад, пропускати прийом ліків чи на свій розсуд змінювати дозування), ускладнення не забаряться.

Чим загрожує гіпертонія?

 гострим порушенням мозкового кровообігу (інсультом);

 інфарктом міокарда;

 ішемічною хворобою серця;

 крововиливами у сітківку ока;

 аневризмами (вип'ячуванням стінок) судин внаслідок їх потоншання чи розтягнення (просвіт судини у таких випадках розширюється удвічі);

 стенозом (звуженням) судин нирки, що додатково провокує зростання кров’яного тиску і позбавляє парний орган нормального живлення, внаслідок чого виникають збої у його роботі;

 нефросклерозом (заміщенням здорової тканини нирки сполучною, що призводить до ущільнення, зморщування органу і порушення його функції);

 нирковою недостатністю (раптовим прогресуючим порушенням роботи органа, що може призвести до його відмови).

Увага! Антигіпертензивні препарати можуть давати побічні ефекти, зокрема запаморочення і порушення роботи нирок. За будь-якого погіршення самопочуття зверніться до свого лікуючого лікаря для корекції дози ліків або їх заміни. Не займайтеся самолікуванням! Консультуватися у фахівця бажано раз на два місяці.

Зазвичай медикаментозну терапію призначають, якщо тиск стабільно перевищує 140/90 мм рт. ст. (якщо пацієнт старший за 65 років — 150/90 мм рт. ст.). До цього рекомендують змінити спосіб життя — позбутися шкідливих звичок, більше рухатися і їсти більш здорову їжу. Ідеально дотримуватися DASH-дієти, Дієтичного плану з запобігання гіпертонії, що передбачає збільшення кількості рослинної їжі та зменшення кількості солі, а також насичених жирів і цукру у раціоні. Сіль кардіологи радять заміняти свіжим часником, але заправляти страви у кінці приготування, щоб овоч не втратив корисних властивостей. Така дієта дозволяє знизити тиск на 8−14 пунктів без ліків! Якщо протягом кількох місяців зміна способу життя не дає бажаного ефекту — тільки тоді призначають медикаментозну терапію.

Хто ризикує захворіти на артеріальну гіпертензію?

 особи, що піддаються частим стресом і не вміють з ними справлятися;

 ведуть малорухливий спосіб життя;

 їдять нездорову їжу, переїдають (особливо на ніч);

 мають надлишкову вагу;

 зловживають алкоголем;

 курять;

 потерпають від нестачі сну;

 у раціоні яких бракує продуктів з високим вмістом магнію.