Заплямлена репутація

Вітиліго — не заразне. Хвороба не завдає фізичного дискомфорту, але псує якість життя хворого

На цю недугу страждав відомий американський співак Майкл Джексон. «Жовта» преса із захватом смакувала подробиці пластичної операції, яку зробив король поп-музики, який (так говорили злі язики) не пошкодував зароблених танцями і співом мільйонів на те, аби перетворитися на білу людину… Майкл Джексон практично завжди ховався під парасолею і темними окулярами.

Як з’ясувалося пізніше — не тільки від набридливих папараці, а й від палючого сонця. Ікона поп-музики страждав на рідкісне захворювання — вітиліго.

Зараз у світі на цю недугу хворіють близько 100 млн. осіб. Їхнє тіло вкривають великі білі плями з рваними краями. У когось цих плям багато, у когось — менше. Їх можна закамуфлювати спеціальними кремами, але неможливо позбутися. Трапляється (хоч і рідко), що вони зникають самі по собі. Вітиліго — хвороба не заразна, не завдає фізичного дискомфорту, проте псує якість життя. Хворий соромиться свого вигляду. Навіть у спеку може носити закритий одяг, відмовлятися від відпочинку біля води, адже люди, які нічого не знають про вітиліго, плутають його з проказою, стороняться таких хворих, насміхаються з них.

Як пояснює експерт Департаменту охорони здоров’я ЛОДА з дерматовенерології Орися Сизон, при вітиліго меланоцити (клітини, які синтезують пігмент у шкірі) руйнуються, і на шкірі на різних частинах тіла (обличчі, руках, ногах) з’являються білі плями. Так само можуть знебарвлюватися окремі ділянки слизових (внутрішня поверхня рота і носа, губи), сітківка ока, волосяної частини голови. Це — єдине, що турбує хворого. Позбавлена меланоцитів шкіра не запалюється, у ній не порушується живлення і обмін речовин, як це часто трапляється при інших шкірних недугах. Перша пляма може з’явитися у будь-якому віці, але у 70% випадків — до 20 років. Чим темніша шкіра, тим помітніший дефект.

Чому виникає це захворювання? Відповіді на це запитання наука досі не може дати. За однією з найбільш поширених гіпотез, вітиліго є аутоімунним захворюванням. Імунна система виробляє білки (цитокіни), які при вітиліго діють на меланоцити, внаслідок чого останні припиняють продукувати меланін. Є докази того, що сонячні опіки або емоційний стрес можуть бути пусковим механізмом для початку захворювання. Люди з іншими аутоімунними хворобами мають більше шансів захворіти на вітиліго. Діти батьків, хворих на вітиліго, є більш схильними до розвитку захворювання, тобто має місце генетична схильність.

Перебіг хвороби неможливо передбачити. У деяких людей депігментовані плями не поширюються, часом — можуть навіть зникати. В інших, навпаки, прогресують, поширюються на інші ділянки тіла. Деякі хворі скаржаться на появу нових депігментованих ділянок. Нові плями, як правило, з’являються після перенесеного фізичного або емоційного навантаження, а також тривалого перебування на сонці. Засмагати хворим на вітиліго не можна. Уражені ділянки — абсолютно беззахисні перед шкідливою дією ультрафіолету, який повинен поглинатися і розсіюватися відсутнім у них меланіном, тож у таких пацієнтів зростає ризик захворіти на рак шкіри.

Позбутися вітиліго неможливо. Можна тільки покращити зовнішній вигляд шкіри. З цією метою використовують вузькоспектральну фототерапію (UVB 311nm), призначають кортикостероїди (зазвичай — ударну дозу, щоб зупинити аутоімунний процес знищення меланоцитів), інгібітори кальциневрину, вітамін D (аби примусити вцілілі меланоцити працювати більш активно) тощо. Пошуки ефективних методів лікування тривають.