Наркотики передають у морквині, цукерках, пачці майонезу…

Правоохоронці шукали в камерах Львівського СІЗО сховки із наркотиками, алкоголем та зброєю. Що вдалось знайти, дізнавалась журналістка «ВЗ»

Під час обшуку в одній із камер СІЗО. Фото авторки

«У СІЗО обшуки, буде гаряче», — запевнили мене представники установи телефоном. Ми домовились про зустріч на паралельній від будівлі вулиці. Працівники ізолятора пояснили це тим, що затримані можуть побачити телекамери через вікно і передчасно сховати чи викинути табуйовані речі.

У чітко визначений час заходжу у пропускний пункт адмінбудівлі. На вході питають документи і просять здати на зберігання мобільні телефони. Кажу, що ґаджети використовую зі службовою метою, тому стільникові не віддам. Погано приховуючи невдоволення, черговий все ж пропускає нас на подвір’я ізолятора. Схожа процедура і на наступних двох пунктах пропуску: рамки-металошукачі не фіксують у нас нічого забороненого…

Відтак потрапляю у погано освітлений, проте просторий хол з великим паперовим макетом СІЗО.

«Найперше: виводимо з камери ув’язнених і стежимо за їх поведінкою під час обшуку і під час їх перебування в коридорі. Проводимо неповний обшук ув’язнених, перед тим пропонуємо здати заборонені предмети, якщо є», — інструктує підлеглих заступник начальника відділу режиму охорони СІЗО майор Андрій Аксютін.

Далі правоохоронці, поділені на групи за статтю, вирушають обстежувати ізолятори: жінки — у жіночу частину СІЗО, чоловіки — в чоловічу. Ми, журналісти, прямуємо за нарядом з більш ніж 10-ти оперативників-чоловіків. Йдемо довго, час від часу звертаючи у численні коридори, то піднімаючись, то опускаючись сходами. Чоловіча частина СІЗО зустрічає страшним смородом. У коридорах, кімнатах, холах — всюди їдкий запах диму впереміш з різким запахом поту та нечистот. У мене збивається дихання і починає паморочитись у голові. Затуляю ніс і рот тканиною своєї футболки.

Нарешті підходимо до першої камери.

Правоохоронці заходять в «хату», повідомляючи, що зараз буде обшук, та наказують всім по черзі покинути приміщення. Ув’язнені виходять по черзі і шикуються у шеренгу, лицем до стіни, тримаючи руки за спиною. Кожен тримає в руках пачку сигарет.

Під час обшуків у приміщенні залишається один в"язень. Це — понятий, для того, щоб, коли знайдуть «заборонку», затримані не мали претензій, що їм «підкинули».

Передивляються все — від особистих речей затриманих до пакетів з харчами.

Обшукують вручну і за допомогою спецтехніки. У рукавичках обшукують спальні місця: трусять подушки, вивертають постіль, промацують, чи не сховали чого у матрацах. Спеціальним електронним шукачем водять вздовж всіх речей. Він реагує на заборонені предмети на кшталт ножів чи іншої зброї, в разі знахідки починає пищати.

«Переглядаємо, в першу чергу, місця можливого схову — це підлога, стеля, стіни. Часто кріплять речі під столом, ховають у ліжках», — каже оперативник.

У чоловічих слідчих ізоляторах вилучили перехідник, саморобну машинку для татуювань, декілька мобільних телефонів, а також заточену металеву пластину — «заточку».

Мобільні телефони правоохоронці вилучають, окрім всього, з метою безпеки, бо нерідко мешканці СІЗО вдаються до телефонного шахрайства.

«Кожен засуджений хоче схитрувати, притягнути ті речі сюди різними способами. Хтось привозить одразу зі суду чи просто когось з волі забирають, і тоді вони тут роблять сховки. Доходить до того, що ховають навіть у порожнині власного тіла», — каже Іван Слопак. Коли ж заборонені речі знаходять, кажуть, що не знають, як вони до них потрапили.

Після рейду чоловічими камерами прямуємо у жіночу частину СІЗО. Тут теж стійкий запах сигарет, але, на відміну від чоловічої кімнати, перемішаний з ароматами парфумів.

З приміщення у коридор виходить темноволоса дівчина. Її обшукали та поставили лицем до стіни. Звертаю увагу на її струнку фігуру. «То вона зараз така худа, бо чотири роки вже сидить. Приїхала пухкенькою», — пояснює «секрет» схуднення одна з оперативниць.

«Понятою» в кімнаті залишилась її співкамерниця. У «хаті» вони живуть лише вдвох. У Львівському СІЗО в одній камері можуть жити максимум 4 жінки. Чоловіків може бути і до десятка.

За вже знайомим сценарієм обшукують жіночий ізолятор. Тут із забороненого лише техніка. Оперативна співробітниця СІЗО розповіла, що пошуки сховків у жіночих ізоляторах мають свої особливості.

«Відрізняються тим, що зазвичай ховають у засобах особистої гігієни, бо у них немає великої фізичної сили довбати стіни і піднімати нари не можуть», — каже оперативна співробітниця.

Повний обшук ізоляторів оперативники здійснюють раз на місяць. Загальні технічні обшуки проводять щодня. Цього разу наркотичних речовин, алкоголю чи зброї не знайшли. Але працівники розповідають, що за рік викрили 11 випадків передачі наркотиків.

«Передали наркотики у морквині, були також у цукерках. Можуть сховати наркотики в пачці чаю, в упаковці майонезу», — каже І. Слопак.

За заборонені предмети ув’язнені отримують догану, якщо це повторюється — арештантів переводять у карцер. Цього разу за знахідки ув’язнених не каратимуть.