Джварі стоїть уже півтора тисячоліття

Саме в унікальному храмі біля Мцхети свята Ніно встановила хрест, що свідчив про прийняття Грузією християнства

Джварі

У маленькій Грузії є і гори, і рівнини, і море. А ще за 20 кілометрів від теперішньої грузинської столиці Тбілісі розташоване одне з найстаріших міст світу, Мцхета, заснована у V столітті до нашої ери. За легендою, місто, що стало столицею Грузії, заснував нащадок Ноя, син прабатька грузинського народу Картлоса — Мцхетос.

Мцхета розляглася біля підніжжя височенної гори, на якій стоїть унікальна пам’ятка архітектури — діючий храм Джварі. У ранньому Середньовіччі, коли Грузія булла у васальній залежності від персів, а храми якщо й будували, то у малопримітних і важкодоступних місцях, ніби наперекір усім ворогам на найвиднішому місці збудували Джварі. Аби Грузія залишилася християнською країною, було пролито стільки крові, що вистачило би на маленьке море. Попри численні «рани», що залишилися після нападів і розорень, храм стоїть уже півтора тисячоліття. І стоятиме доти, поки є Грузія.

Кажуть, той, хто приїхав до Грузії, має все зробити для того, щоб помолитися у святині Джварі. Це тепер на вершечок можна дістатися добротною асфальтівкою, що серпантином в’ється навколо гори. А колись сюди ходили пішки. Дехто зі старожилів дряпається стежечкою до храму і досі. Бо кажуть, щоб віддати шану Всевишньому, треба піднятися до святого місця саме пішки.

Монастир Джварі збудовано у VІІ столітті. Храм є першою пам’яткою архітектури у Грузії, яку занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 1837 року у цьому монастирі Михайло Лермонтов зустрів старого ченця. Той розповів російському поету історію, що потім стала основою поеми «Мцирі».

Свою назву Джварі, що з грузинської перекладається як «хрест», отримав не випадково. Саме тут свята Ніно Каппадокійська встановила хрест, що ознаменував прийняття Грузією християнства. Пізніше над хрестом звели Джварі, тобто храм Святого хреста.

За легендою, рівноапостольна Ніно втікала разом із 38 черницями і настоятелькою Репсіме до Вірменії. Там настоятельку й усіх черниць убили, а Ніно дивом врятувалася. З виноградної лози і власного волосся вона зробила посох у вигляді хреста і пішла на північ. Хрест святої Ніно і досі зберігають у тбіліському храмі Сіоні. Ніно дійшла до першої столиці Грузії Мцхети, де проповідувала християнство.

Коли ми вийшли з автобуса і піднялися стежкою до храму, на порозі нас зустрів монах. За словами гіда, це настоятель цер кви, який тут живе з 1996 року — відтоді, як Джварі відновив свою роботу. На моє «Слава Ісусу Христу!» чернець лише прихилив голову. Інших монахів, яких у монастирі зараз 18, ми не бачили. Біля дверей стоїть ящик з хустинами для туристок, що заходять до храму з непокритою головою. Хто приїхав у шортах, за допомогою хустин можна «сконструювати» собі спідницю.

Стіни всередині храму, який не змінював свого вигляду зі VІІ століття, не вкриті фресками, оскільки робити розписи на сирій штукатурці навчилися лише у ХІ столітті. Богу дякувати, сучасні реставратори не наважилися «прикрасити» храм своїми малюнками. У центрі, прямісінько під куполом, на п’єдесталі стоїть величезний хрест. Тут відправляють Богослужіння. Взяти шлюб у храмі Джварі вважається для молодят великою честю.

Фото автора

Мцхета, Грузія

Редакція «Високого Замку» дякує українському Центру розвитку туризму за організацію цікавої подорожі.