«Доглядати за єнотами — як у декрет піти»

Подружжя Гервазюків тримає в оселі семеро єнотів


У любителів домашніх тварин — різні уподобання. Хтось заводить звичних усім котиків, песиків, хом’ячків, а дехто приручає чотирилапих друзів, які споконвіку жили у дикій природі. Чи чули ви, щоб хтось тримав удома єнотів? Андрій та Руслана Гервазюки прихистили у себе аж семеро цих милих створінь.

На подвір’ї мене зустріли два великі пси та п’ятеро котів. А поруч із будинком розташувався великий вольєр — своєрідне місце паломництва сусідів, друзів, а зараз вже й незнайомих людей.

П’ятеро єнотів, які живуть тут вже рік, звикли до відвідувачів. Самочка Ляля підбігає до мене та смішно хрюкає. Мишка, Лисичка, Сірко та Степашка кружляють навколо численних будиночків, стрибають по сходинках, перекладинах, гойдаються на імпровізованих гойдалках. Одрі та Зору подружжю подарували недавно, тож вони ще не звикли до нових умов: хвилюючись, гарчать одна на одну.

Господар пригощає пухнастиків вівсяним печивом. Смішно хапають його маленькими рученятами й, тримаючи пальчиками, жують.

Подружжя давно мріяло про єнота. Вони багато подорожують, відвідали чимало зоопарків, ці диво-тваринки полонили їхню душу. Знайти достойні екземпляри виявилося непросто. Чимало оголошень в Інтернеті — «липових»: брали завдаток, а тваринок не було. Щоб отримати пухнастого друга, подружжя стало на чергу — на півроку наперед. Зараз 1,5−2-місячне дитинча коштує 700−760 грн. Попит на них великий. Андрій з Русланою вирішили купити одразу п’ятьох, щоб у майбутньому розводити цих тваринок для продажу. Нещодавно отримали у подарунок ще двох.

Андрій — зубний технік. Працював за спеціальністю вісім років, але з часом зрозумів — не його це справа. Пробувався у ролі діджея, ведучого, тамади…

Та знайшов себе у роботі з пухнастими друзями. Параллельно займається виготовленням віз.

Руслана 14 років працювала бухгалтером. Але також зробила висновок, що це не її покликання. Вона — людина творча. Малює картини олійними фарбами, вишиває бісером, виготовляє срібні кульчики… Але зараз увесь час присвячує єнотам.

Вони — як малі діти, потребують постійного догляду, режиму харчування та виховання…

Спочатку малюків потрібно було кожні три години годувати через соску. Варили їм на домашньому молоці кашу, блендерили. Після їди — масажували животики, купали. Єноти — охайні тваринки. Якщо забруднюються їжею, доводиться «відчухувати» теплою водою і щіткою з дитячим шампунем. Килимки, які заміняли їм горщик, треба постійно прати, мов пелюшки. А ще потрібно зробити щеплення, адже єноти хворіють на усі недуги, які чатують на тварин. Слід берегти їх від глистів, вушних недуг, блох, кліщів, сказу… До будинку регулярно навідується ветеринар. Залишати малят самих не можна. Коли Андрію та Руслані необхідно було з’їздити у Вінницю, взяли окреме купе, а п’ятьох пухнастиків розсадили по кошиках. Вони весь час голосно кричали. Коли одному вдавалося втекти з «тюрми», поспішав відкрити кошики, в яких сиділи його побратими. Солідарності цим милим створінням не бракує! Товаришують не лише один з одним, а також із котами, адже виросли разом…

«Доглядати за єнотами — це як у декрет піти!» — сміється Руслана.

Якщо залишити малюка одного у вольєрі — у нього почнеться депресія. Під час прогулянки за пухнастиками слід уважно стежити, оскільки полюбляють тікати. До чотирьох місяців вони ходять за господарем по п’ятах, але згодом прокидається інстинкт дикої тварини, тож всіма силами прагнуть вирватися на волю. Андрій згадує: декілька разів вихованці робили такі спроби, й шукати їх — марна справа. Самі поверталися, бо знали, що тут їх нагодують. Не дивно, адже дорослий єнот має інтелект 8-річної дитини.

У вольєрі мають накриття та будиночки, в яких ховаються від дощу та спеки. Гамаки, на яких полюбляють гойдатися, примудрилися… з’їсти. У холодну пору року житимуть у прибудинковій споруді, яка зараз будується. До потепління мешкали у кімнаті з господарями. У домі — три кімнати. Але тут живуть і батьки Руслани та її 90-річний дідусь, який також любить єнотів і балує їх смаколиками.

Тож коли малюки перебувають у квартирі, спокій господарям тільки сниться. Вони бешкетують, гойдаються на шторах, копирсаються у шухлядах, тумбочках і кишенях. Особливо активні вночі, а вдень — більше сплять.

Тож тим, хто збирається завести єнота у квартирі, бажано виділити тварині окрему кімнату.

Утримувати диво-пухнастика — задоволення недешеве. Їм потрібно регулярно споживати рибу, нежирне м’ясо, фрукти, овочі, перепелині яйця, арахіс, волоські горіхи, фундук і мигдаль. Один похід до супермаркету обходиться у 500−600 грн. Цих покупок пухнастим вихованцям вистачає на 4−5 днів. Додатково купують ще й полівітаміни. Тобто на харчування тваринок доводиться викладати понад 3 тис. грн. на місяць. Їжу для кожної трапези слід готувати свіжу.

Популярною стала єнототерапія. Спілкування та ігри з цими тваринками позбавляють депресії, апатії, психомоторних недуг, вирівнюють біоенергетику, допомагають при емоційних проблемах і навіть аутизмі та недугах опорно-рухового апарату.

Єнотиків радять прикладати до хворого органа: подейкують, недуга або відступає, або стан хворого значно покращується.

Про сучасну єнотоманію свідчить численна кількість відвідувачів «міні-зоопарку» Гервазюків. Як дорослі, так і діти готові бавитися з тваринками годинами. Багато хто з нетерпінням чекає на поповнення. Серед охочих придбати пухнастих малюків — як літні пари, так і сім’ї з дітьми, вагітні жінки.

Єнотів рекомендують брати віком до двох місяців. Тоді їм легше порозумітися з господарем та пізнати одне одного, адже як люди, так і тваринки мають свої уподобання та характери.

Вважається, що єнот — це своєрідна суміш пса, кота і мавпи. Будова тіла нагадує ведмедя. Родом вони — з Канади. До нашого регіону потрапили у 30-х роках. Якщо у природі тваринки живуть лише 5−6 років і на зиму впадають у сплячку, то у неволі, за належного догляду, доживають до 10−12 років. Головне, що їм потрібно, — турбота, любов і терпіння. Пухнастики відповідатимуть взаємністю!

Фото автора