«У мене немає упередження, що НАБУ — якийсь ворожий орган»

Аудитор від парламенту Володимир Василенко запевняє, що не піддаватиметься тиску з жодного боку


Володимир Василенко каже, що ніхто його на нову посаду не протегував. І що жодній політичній силі він нічим не зобов’язаний. Фото glavcom.ua

Національне антикорупційне бюро України, яке покликане приземляти «птахів високого польоту», що запускають лапу у державну кишеню, отримало другого із трьох належних йому аудиторів, покликаних контролювати законність і ефективність дій НАБУ. Свою квоту заповнила Верховна Рада. До складу комісії вона делегувала 81-річного правознавця-міжнародника, заслуженого юриста, Надзвичайного і Повноважного посла України, професора Києво-Могилянської академії Володимира Василенка.

На підтримку Василенка висловилися 289 народних депутатів. Лише три законодавці натиснули кнопку «проти», серед них — позафракційний Володимир Парасюк і представник «Самопомочі» Єгор Соболєв. Ось як соратник Садового мотивував свою позицію: «Закон передбачає зовнішній аудит. Закон передбачає, що людина тут не працює, немає тут інтересів, немає родичів, немає зв’язків, за які її можна взяти… Фракція „Самопоміч“ однозначно буде підтримувати американського прокурора, який займався переслідуванням російських олігархів, і рекомендує всім іншим робити те саме».

Однак до Соболєва не прислухалися. У рейтинговому голосуванні інший претендент — правозахисник, партнер міжнародної юридичної фірми Baker & McKenzie, 54-річний американець Томас Фаєрстоун — отримав 208 голосів. З третім аудитором належить визначитися президенту. Якщо ця трійця негативно оцінить роботу НАБУ, його керівника звільнять.

Вибір парламенту деякі експерти розкритикували, побоюючись, що Володимир Василенко буде не незалежним аудитором, а «людиною влади», ухвалюватиме вигідні їй рішення. Чи є підстави для таких фобій? Уяву про це читачі можуть скласти із розмови корреспондента «Високого Замку» з новоспеченим «ревізором» НАБУ.

— Володимире Андрійовичу, минає тиждень, як ви при новій посаді. Напевно, маєте вже новий кабінет, телефон-«вертушку», штат, охорону?..

— Ні, нічого з цього поки що немає. Як ви знаєте, у комісії з незалежного аудиту НАБУ працюватиму не я один. Від Кабміну рік тому вже призначили туди професора Михайла Буроменського. Повинен запропонувати свого представника і глава держави. Коли наша комісія буде у повному складі, тоді й вирішимо технічні, але важливі питання: матеріально-технічне, фінансове забезпечення, приміщення, апарат…

— Багато хто сприймає аудитора НАБУ як такого собі наглядача за незалежним антикорупційним органом, ледь не як прокурора. У чому бачите свою місію ви?

— «Наглядач» — сказано неправильно. Я спробую, щоб мої колеги, коли зустрінемося втрьох, погодилися з моїм підходом. Думаю будувати нову роботу з НАБУ на основі принципу співпраці. У мене немає презумпції винуватості НАБУ. Немає упередження, що цей орган — якийсь ворожий, що функціонує він неправильно. Що за ним треба весь час наглядати, розслідувати його діяльність. Національне антикорупційне бюро — дуже корисна державна інституція, яка покликана виконувати соціально важливу функцію, сприяти оздоровленню нашого суспільства.

— Хто з політиків, чиновників вас рекомендував на цю посаду? Кажуть, Олег Ляшко активно агітував…

— Деякі ЗМІ трошки спотворили інформацію. Так, народний депутат Олег Ляшко сильно підтримав мою кандидатуру. Але не він один виступав за моє призначення. Я знайомий з багатьма політиками, у тому числі з депутатами

Верховної Ради, які належать до різних фракцій, спілкуюся з членами уряду, маю контакти в Адміністрації президента. Намагаюся реалізувати свої ідеї, концепції, знову ж таки — шляхом співпраці, своєю участю у підготовці нормативних актів.

Тому неправильно говорити, що мене хтось, якась політична сила висунула. Я не належу до жодної з них. Є експертом, фахівцем, насамперед у сфері міжнародного, конституційного права.

Свого часу в нашому суспільстві, принаймні у тій частині, до якої я належу, викликала незадоволення практика призначення іноземців на урядові посади та інші важливі пости у системі виконавчої влади. Вважаю це приниженням національної гідності. Я не проти того, щоб залучати до вирішення певних проблем закордонних фахівців, бо у них справді є досвід, знання. Але їх ми повинні залучати винятково як експертів, а не як тих, які будуть диктувати нам, що саме має робити Україна.

7 червня була чергова спроба призначити іноземця, цього разу — аудитором НАБУ. Значна частина народних депутатів виступила проти цього. Моя фігура зібрала більшість. Ось і вся історія з моїм «протегуванням».

— Не боїтеся, що парламентарії, які за вас голосували, з часом можуть шантажувати: ми вас підтримували під час призначення, а тепер хотіли б, щоб директора НАБУ Ситника ви «прижучили». Чи навпаки — підтримали…

— Я не звертався персонально ні до кого з депутатів чи окремих політичних сил за підтримкою. Отож нікому нічим не зобов’язаний. Не входжу до жодної партії, тож і по цій лінії на мене не може бути жодного тиску. Ні у мене, ні у моїх родичів (навіть у найближчих) немає бізнесу. Отож і ця підозра про тиск, погрози, що нерідко в наших умовах бувало, знімається. Зрештою, у своєму житті я ніколи не користувався закордонними грантами. Я — людина вільна, незалежна. Протягом свого життя звик протистояти і тискові, не піддаватися на будь-які привабливі пропозиції, накази, поради, рекомендації, які суперечать національним інтересам України. Не буду наводити конкретні приклади, але це було.

— Що з міжнародного досвіду, зокрема з роботи у міжнародному суді ООН, у сфері прав людини може стати у пригоді на новій посаді?

— Все пригодиться. Маю досвід не тільки дипломатичний і правовий. У мене досвід громадянина України.

— Оскільки ви — дипломат, то дехто припускає, що під час свого аудиторства робитимете дипломатичні за суттю, тобто обережні висновки при оцінюванні діяльності НАБУ…

— Не хочу відповідати на дурні припущення деяких «знавців». Вони своїми плітками у пресі намагаються намалювати мій портрет з власного бруду.

— Правники часто оцінюють події не тільки за буквою, а й за духом закону. Чи будете ви, аналізуючи роботу НАБУ, його керівництва, зважати на цей «дух»?

— Звичайно. Я — за правильне застосування права. За суворе дотримання принципу його верховенства.