На польські «трускавки» бракує українських рук

Маючи «безвіз», українці можуть обирати між роботою у Польщі і працевлаштуванням в інших країнах Європейського Союзу

Поки польські фермери бідкаються, скільки полуничного врожаю втратять, українські господарства ягідні обороти нарощують. Фото зі сайту vikna.if.ua

Цьогоріч власники садово-ягідних плантацій у Польщі бідкаються не через поганий врожай, а через нестачу тих, хто його збиратиме. Якщо раніше українців, яких не лякали такі сезонні роботи, було стільки, що роботодавці могли перебирати, то тепер попит на «ягідників» значно перевищує пропозицію. У польській Асоціації виробників овочів і фруктів кивають на те, що проблема, головно, у затяжній процедурі оформлення робочих віз для українців. Проте є й інші нюанси, через які українські заробітчани не поспішають горбатитися на польських господарках, навіть якщо і не мають мороки з візами.

«Працівники з України дуже довго чекають на візи. Натомість на основі біометричних паспортів їх не впускають до Польщі, оскільки, за оцінкою Митної служби, на основі цих паспортів можуть в’їжджати лише туристи. Хоча, згідно з законом, власники цих паспортів також протягом трьох місяців можуть працювати. Польській економіці це дуже допомогло б», — цитує «Польське радіо» заяву президента Національної асоціації виробників овочів і фруктів Анджея Ґайовнічка. Він наголосив, що під загрозою не лише збір полуниці (за оцінками польських фермерів, якщо ситуація не зміниться, на полях доведеться поховати до 40 відсотків врожаю), а й вишні та малини.

Оформлення робочих віз, як і «біометрики», — справа нешвидка. Але навряд чи це є головною причиною нестачі українських рук на польських плантаціях. Із запровадженням «безвізу» в українців з’явилися ширші можливості обирати між роботою у сусідній Польщі і працевлаштуванням в інших країнах ЄС. Враховуючи різницю у зарплатах, цей вибір далеко не завжди на користь ближчої сусідки.

Та й у Польщі з нинішніми пропозиціями від роботодавців можна знайти легшу роботу за ті ж гроші (а то й більші), що платять за збір ягід. «Поляки дають по 14 гривень (близько двох злотих. — „ВЗ“) за зібраний кошик полуниці. У кошику близько 2,5 кілограма. Українців така плата не влаштовує. За годину можуть зібрати не більше шести кошиків. За шість годин неймовірно втомлюються на палючому сонці і працювати не хочуть», — розповів «Газеті по-українськи» Дмитро Козоріз, який займається набором персоналу для роботи за кордоном.

Якщо можна знайти роботу за 13−15 «годино-злотих», черги з охочих гнути спину за 12 злотих, звісно ж, не вишиковуватимуться.

Є й інший привід для того, щоб у польських «плантаторів» голови боліли. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, за останні шість років продажі свіжої полуниці з Польщі в Україну впали майже на 70 відсотків. В українських господарствах почали вирощувати «трускавок» стільки, що не лише для задоволення внутрішнього попиту вистачає, а й експортні обороти вдається нарощувати. Торік Україна експортувала 1,8 тисячі тонн свіжої полуниці та три тисячі тонн замороженої. Це майже удесятеро більше за показники 2012 року.

Основним покупцем свіжих українських ягід залишається Білорусь, яка торік закупила близько 80 відсотків наших «трускавок». А ось заморожену полуницю з України майже всю «освоюють» у країнах Євросоюзу.