Зранку — закон про суд для корупціонерів. Увечері — вигідна валютна позика

Провал ключового голосування у парламенті загрожує Україні гострою політичною і економічною кризою

Глава місії Міжнародного валютного фонду в Україні Рон ван Роден (зліва) мило усміхається українському прем’єру Володимиру Гройсману. Але застерігає: без закону про Антикорупційний суд траншу МВФ на 2 млрд. доларів Києву не бачити... Фото unian.net

Вівторок-середа-четвер цього тижня будуть архіважливими як для української політики, так і для нашої економіки. Від подій, що стануться або не стануться у стінах парламенту, залежать радикальне оздоровлення суспільства і матеріальне благополуччя громадян. Позначку + можна буде поставити, якщо народні депутати ухвалять у другому читанні багатостраждальний законопроект «Про вищий Антикорупційний суд». Будемо у мінусах, якщо у стінах Верховної Ради не знайдеться щонайменше 226 голосів за цей документ. Або якщо буде проігноровано чи спотворено важливий пункт у ньому — про те, що вирішальну роль у доборі суддів Антикорупційного суду (відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії) на перших порах матиме Громадська рада міжнародних експертів

Цей закон благословляв би створення своєрідного «чистилища» для вітчизняних корупціонерів у владі, швидко отверезив би всіх, хто зазіхає на державні кошти, виводить їх за кордон, на шкоду країні провертає інші оборудки. З іншого боку, закон викликав би більшу довіру інвесторів, відкрив би для нашої господарки вкрай вигідні кредитні лінії від зарубіжних донорів, найперше — від Міжнародного валютного фонду. Без його запозичень нам наразі не обійтися.

Міністр фінансів Олександр Данилюк нагадав: бюджет на 2018 рік, значну частину соціальних видатків у ньому було сплановано у розрахунку на те, що від МВФ на пільгових умовах отримаємо у травні-червні фінансову ін’єкцію на 2 млрд. доларів. Загалом, згідно з укладеною з МВФ угодою, з 2015-го по 2019 рік Україну, у разі ефективного проведення реформ, чекав кредит на 17,5 млрд. доларів.

Поки що за три роки з МВФ нам перерахували лише 8,7 млрд. «зелених». Черговий транш під питанням — через те, що український політикум не дотримує слова щодо створення Антикорупційного суду. Якщо і далі нардепи впиратимуться рогом, обіцяних грошей, які так позитивно вплинули б на стан справ у країні, у найближчий час нам не бачити.

Це загрожує великими соціальними потрясіннями, а відтак — гострою політичною кризою.

Математика нескладна. Протягом найближчих років Україна за своїми зовнішніми зобов’язаннями має повернути 23 мільярди доларів, приблизно

4,6 млрд. доларів — кожного сезону. Щоб знайти ці кошти, доведеться на таку суму у бюджеті урізати фінансування соціальних програм. Це не тільки обіцяні підвищені зарплати бюджетникам й заплановані витрати на інфраструктурні, соціальні проекти — субсидії незаможним, нові дороги, спортзали. Щоб дати собі раду, доведеться скорочувати золотовалютні резерви, що неминуче призведе до знецінення гривні, росту інфляції та інших негативних похідних явищ. Експерти кажуть, у цьому випадку країна у своєму розвитку зробила б кілька років назад.

Наскільки важливо зараз ухвалити закон про Антикорупційний суд, можна судити з емоційної заяви у понеділок прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. У понеділок, 4 червня, він попередив: якщо цього закону не ухвалять (в якому варіанті — не уточнив), то подасть у відставку.

Очільник Венеціанської комісії Джанні Букіккіо виставив свій дедлайн: закон має бути ухвалено до 6 червня.

Свої корективи вніс спікер Верховної Ради Андрій Парубій: четвер, 7 червня. «Обов'язок нашої влади, — сказав Парубій, — зробити все, щоб у четвер рішення було ухвалено».

За основу закон про Антикорупційний суд народні депутати підтримали 1 березня. До другого читання підготували майже чотири тисячі поправок. У профільному комітеті підтримали майже половину з них. На минулому пленарному тижні, 23 травня, парламентарії із 1927 зауважень встигли розглянути 1274. Решту 653 належить оцінити депутатам протягом найближчих трьох днів. Андрій Парубій каже, що із 14 зауважень, які висуває Венеціанська комісія, парламентарії узгодили 13. Каменем спотикання стала норма про те, що вирішальний голос при формуванні складу Вищого антикорупційного суду матимуть іноземні «інспектори».

Чому цього арбітражу так бояться наші політики, чому так несамовито опираються ухваленню закону про АС? Відповідь на це питання дав колишній голова парламентського антикорупційного комітету Єгор Соболєв.

За його словами, у сесійній залі «дуже багато людей, які приміряють на себе лаву Антикорупційного суду». На думку Соболєва, таких осіб під куполом ВР не менше ста. Тому «треба залучити до відбору суддів антикорупційного суду міжнародних експертів з правом вето на той випадок, якщо побачать, що в цей суд пролазять корумповані юристи — як це трапилося з Верховним судом, реформованою прокуратурою. І як це було в інших випадках імітованих реформ».

Висловився на цю тему і співак, громадський діяч Святослав Вакарчук, якому пророкують участь у президентських перегонах. «Якщо міжнародним експертам з бездоганною репутацією не дозволять відсіювати непрофесійних, корумпованих кандидатів у незалежний Антикорупційний суд, то смислу в його створенні немає, — сказав він.

— Це буде не справжній, а «потьомкінський» суд. Його робота тільки дискредитує саму ідею незалежного правосуддя в Україні. Це гратиме на користь тих, хто не хоче змін в Україні до кращого і хто зацікавлений зберегти кругову поруку чинного політичного істеблішменту".

Закон про Антикорупційний суд потрібен нам «кров з носа». Щоб він з’явився і запобіг політично-економічній кризі, головний фінансист України написав персонального листа кожному із 423 нардепів. Закликав їх зробити важливий державний вчинок.

Наскільки актуальним є очікуване рішення, можна судити зі статистики громадської організації «Антикорупційний штаб». За її даними, з народними депутатами, які нині у ВР, пов’язано 2423 фірми. Депутатські родини виграли 12,5 тисячі тендерів на загальну суму 4 млрд. грн. І ще одна показова цифра: три четверті компаній-переможців торгів під час публічних закупівель належать колишнім членам Партії регіонів. Отож є великий шмат роботи для антикорупціонерів…

Навіть якщо парламент проголосує «за», появи Антикорупційного суду слід чекати приблизно через рік. Створити його на папері і на ділі — дві великі різниці, вважає керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Назар Холодницький. Після підписання закону почнеться затяжна рутина з пошуку приміщень, бюджетного фінансування і конкурсного відбору. Найсміливіший прогноз Холодницького: якщо закон про АС ухвалять цього тижня — Антикорупційний суд запрацює лише у лютому-березні наступного року.