Передплатити Підтримати

Рослини-хижаки вирощує Юлія Хижавська

Відколи у хаті з’явилися комахоїдні квіти, жінка перестала користуватися «Раптором»

Юлія Хижавська із хижачкою сараценією

Діонея, росичка, цефалотус, сараценія… Близько сотні рослин-хижаків вирощує Юлія Хижавська з містечка Корця Рівненської області. Більшість цієї екзотичної оранжереї жінка розмістила у власній спальні. Розповідає, щойно в хаті з’явилися комахоїдні квіти, перестала користуватися «Раптором».

Вирощуватии рослини, які живляться мухами та комарами, Юлія почала минулої весни. Про діонею (венерину мухоловку) мріяла давно, проте довгий час відкладала покупку, адже рослина не з дешевих. Зупиняло й те, що бракувало необхідних знань стосовно догляду. Боялася, що рослина не приживеться. Перечитавши відповідну літературу, замовила комахоїдну аж з Одеси.

— Попри те, що у таких рослин є свої особливості, доглядати за ними не складно. Вони люблять світло, м’яку воду (дощову, талу або ж дистильовану) та «правильний» ґрунт, — розповідає пані Юлія. — Діонею, наприклад, треба садити у суміш із верхового кислого торфу та перліту, добре вимоченого у воді. Коли на вулиці злива, набираю кілька 5-літрових бутлів дощівки — ними й поливаю комахоїдних. Від звичайної води квіти загинуть. Рослини-хижаки «бояться» органічних добрив, якими підживлюють звичайні вазони. Усі необхідні речовини отримують, перетравлюючи комах. Надзвичайно цікаво спостерігати за поведінкою хижаків, коли вони зголодніють і заманюють здобич. У діонеї, приміром, квітка починає червоніти зсередини, а щойно туди залітає муха, рослина закривається.

Діонея любить свіже повітря, проте боїться протягів. А от поливати квітку не потрібно. Достатньо поставити горщик у ємність з водою — і вона візьме вологи стільки, скільки потрібно.

— Цієї весни вже пересаджувала діонею — розділила аж на 12 віточок, — каже кореччанка. — Діонею краще садити у глибокий горщик, аби довге коріння мало місце для росту. Коріння у квітки тендітне, поводитися з ним треба делікатно.

Росичку Юлія виростила із насіння: посіяла у добре зволожений мох, накрила поліетиленовою плівкою до сходження, а коли саджанці зміцніли — розсадила. Процес хоча й тривалий — від посіву до розсади минає близько трьох місяців, проте завдяки йому можна отримати багато саджанців.

У колекції Юлі 60 одиниць цієї рослини. Квітка, каже, вологолюбна, тож у спекотну пору слід поливати щедро та часто. Ґрунт весь час має бути вологим.

— Чи не найвибагливішою серед моїх хижаків є сараценія. Оскільки через найменше пересихання ґрунту рослина гине, горщик повинен постійно стояти у воді, — зауважує Юлія Хижавська. — Садити ж її треба у суміш із кислого верхового торфу, перліту, різаного сфагнуму та деревного вугілля. Що цікаво, коли комашка потрапляє у середину квітки сараценії, вона не закривається, як, скажімо, діонея. Здобич просто тоне у рідині, яка міститься всередині, й перетравлюється. А от цефалотус, який існує лише в одному виді, краще поставити у затінок. Готуючи субстрат для вирощування, до суміші із верхового торфу та перліту потрібно додати січеного моху та товченої кори. Аби коріння не гнило, поливати рослину слід лише тоді, коли ґрунт повністю висохне.

Рослини-хижаки впадають у зимову сплячку. Період спокою у них настає у листопаді й триває до квітня. Поставивши горщики у поліетиленові пакети, жінка відправляє їх зимувати у льох.

— У теплу пору більшість колекції стоїть у моїй спальні. Здоров’ю рослини зовсім не шкодять, навпаки — милують око. А от комарів та мух із появою хижаків у домі й справді стало менше, — резюмує любителька екзотики.

Рівненська область