Cлуги кількох панів

Сергія Скрипаля спробували отруїти за співпрацю з чеською та естонською розвідками?

Сергій Скрипаль, давній подвійний агент, якого спробували отруїти у березні у Великій Британії, — найвірогідніше це зробили російські спецслужби, — не перебував, так би мовити, на пенсії. Він передавав інформацію про своїх колишніх «колег» з Росії офіцерам чеської та естонської розвідок. Про це написав чеський тижневик «Respekt», а відтак і американська «New York Times».

Чехія — оперативна база росіян

2006 року російський суд покарав Скрипаля 13-ма роками позбавлення волі за шпигунство на користь Великої Британії. Він, однак, не відбув цього терміну — чотирма роками пізніше його звільнили, обмінявши на російських шпигунів, схоплених у країнах Заходу. Офіційно з того часу мав би жити «на харчах» британської держави, провадячи там скромний побут пенсіонера. Однак, за інформацією згаданих ЗМІ, так насправді не було. Від 2012 року Скрипаль регулярно контактував з офіцерами чеської розвідки. Перший раз, — коли їздив до Праги під прикриттям лікування дружини, яка занедужала на рак шийки матки.

Скрипаль володів інформацією про російську шпигунську мережу лише до 1999 року, коли ще був активним як офіцер військової розвідки (ГРУ). Чехам однак, на перший погляд, відносна несвіжість даних не вадила. Інформація, надана Скрипалем, виявилася настільки цінною, що вже їхні агенти почали відвідувати Велику Британію, аби зустрітися з «пенсіонером». Хіба так розходилося на застарілих даних, що ними володів Скрипаль? Чи, може, все-таки ця інформація була досі важливою та актуальною?

Чехія — це одна з найбільших оперативних баз російської розвідки в Центрально-Східній Європі. Тільки у російському посольстві в Празі працює щонайменше 120 осіб. Чеська спецслужба BIS вважає, що 2/3 з цього числа співробітників можуть працювати на розвідку РФ.

Шпигуни мусять підпрацьовувати?

Скрипаль був цікавий своїми знаннями не тільки для Чехів, і співпрацював не тільки з ними. Два роки тому він зустрівся з естонськими офіцерами, і розмовляв з ними на тему російських технік вербування агентів.

«New York Times» припускає, що мав також контакти і з іспанською розвідкою.

Керівництво таємних служб усіх згаданих країн цікавилося, як функціонує ГРУ. Американська газета вважає, що Скрипаль розглядав такі зустрічі і контакти як додатковий шлях заробітку. Журналісти нагадують, що у минулому багато колишніх російських шпигунів пробували «підпрацьовувати», бо те, що вони отримували на батьківщині, або ж, як Скрипаль, — від британського уряду, було, на їхню думку, дуже скромною винагородою.

Найвідомішим з таких випадків стосується Віктора Макарова, російського шпигуна, переверборваного британцями. Він так хотів розуміння своєї ситуації, що навіть розбив намет перед резиденцією колишнього прем’єр-міністра Тоні Блера. 2004 року погрожував голодуванням, якщо уряд не підвищить йому платні. Олег Гордієвський, ще один російський шпигун, який втік з СРСР 1985 року, аби підзаробити, вів телешоу.

Михайло Бутков, працюючи роки на КДБ, дістав від британського уряду одноразову допомогу на суму 100 тисяч фунтів і щорічну субсидію — 14 тисяч фунтів. Однак і він вважав, що британці робили замало, аби захистити його від російської розвідки, яка «ніколи не пробачає зради». Окрім того, що перебував на утриманні лондонського уряду, шукав інші способи заробітку. Наприкінці 90-х років через свою жадібність потрапив на три роки до в’язниці за шахрайство. Вимантив у довірливих британців 1,5 мільйони фунтів, обіцяючи що охочі стануть слухачами нової вищої школи, якої насправді не існувало.

Розчарування небезпечне для розвідки

Якщо інформація про «багатовекторність» роботи Скрипаля підтвердиться, то спроба його отруєння стане для британського уряду точкою перегляду своєю політики у справі влаштування побуту колишніх шпигунів, які перейшли на бік Лондона. Тим паче, що, як стверджує Стефен Дорріл, автор книжок про колишніх російських спецслужбістів, вони часто відчувають себе недооціненими. А це породжує небезпечне для розвідки почуття розчарування.

Джерело: Gazeta Wyborcza