«Завжди хотіли мати стільки дітей, скільки Бог дасть»

Подружжя виховує сімох доньок і трьох синів. Дев’ятеро з десяти дітей з’явилися на світ шляхом кесаревого розтину!


Акушер-гінеколог Володимир Солощенко, який допоміг з’явитися на світ сімом діткам, та головний лікар обласної клінічної лікарні Михайло Гичка завітали до родини в гості, аби привітати пані Анну з Днем матері

36-річна Анна Ціцей разом із чоловіком, 42-річним Геннадієм, виховують десять діток. Скажете, звичайна багатодітна сім’я? А от і ні! Тільки першу донечку Анна народила природним шляхом. Решта дев’ять з’явилися на світ… за допомогою кесаревого розтину! Це — унікальний випадок. Такого в Україні ще не було. А от у світі рекорд належить 43-річній жительці Ізраїлю. Жінку кесарили… 11 разів!

Під’їжджаємо до будинку родини Ціцеїв у селі Дроговиж Миколаївського району. Тут іще тривають будівельно-оздоблювальні роботи. Фасад не облицьований, але на подвір’ї, як і у домі, — ідеальна чистота і порядок. Родина має свій невеличкий бізнес — теплиці, в яких вирощують квіти (ідея належить главі сім’ї, який вирішив продовжити справу своїх батьків). Місцева влада наддала їм безкоштовно, як багатодітній сім’ї, земельну ділянку. «А більше нам нічого й не треба. Маємо голову, руки-ноги — заробимо!» — каже пан Геннадій.

У родині ніхто не байдикує. Діти або допомагають батькам у теплиці, або пораються по дому (прибирають, готують їсти). Найстарша Ліда (дівчині 17 років) не спускає з рук наймолодшого братика Домініка. Хлопчику — п’ять місяців. Міняє йому підгузки, годує з пляшечки, колише. «Буває, за цілий день жодного разу не візьму сина на руки, — зізнається пані Анна. — Ліда віддає його нам уже ввечері, коли лягаємо спати».

«Навіть мені не дає братика побавити!» — жаліється 15-річний Геннадій. «Закінчуй школу, вступай до медуніверситету, гарно вчися, і будеш у нас працювати. По 50 малюків щодня на руках триматимеш!» — каже головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні Михайло Гичка. Саме тут з’явилися на світ семеро дітей подружжя Ціцеїв.

Ліду Анна народила, коли їй було 19 років. Пологи були затяжними і важкими. «Наступного разу на ризик не підемо — будемо оперувати», — сказав лікар з Новороздільської лікарні, куди прийшла народжувати. Так і сталося. 15-річний Геннадій і 13-річна Меліта з’явилися на світ шляхом кесаревого розтину. Коли Анна завагітніла Авігеєю (дівчинці — 11 років), з Нового Роздолу жінку відправили народжувати у Львівську обласну клінічну лікарню. Тоді Анну вперше прооперував завідувач відділення екстрагенітальної патології вагітних Володимир Солощенко. Всі інші дітки подружжя також з’явилися на світ завдяки цьому лікарю. З кожною операцією ризик зростав.

Через 11 місяців після народження Авігеї народилася Соломія. Наступного року — Самуїл (йому вісім років). Далі — Емілія (їй — шість рочків), Аріана (їй — чотири), Аміна (їй — два) та найменший Домінік.

«Важко було, адже випадок — нетиповий?» — запитую Володимира Івановича.

«А ти сама як думаєш?» — сумно усміхається лікар. Жінці, яка народила трьох дітей шляхом кесаревого розтину, мати більше дітей медики не рекомендують, натомість радять перев’язати маткові труби. Навіть при повторній операції ризик смерті породіллі (через кровотечу та інші ускладнення, зокрема розрив матки) зростає у чотири рази! Те, що кожного разу пані Анна приходила до тями після наркозу, а чоловік невдовзі забирав її здорову з лікарні разом зі здоровою дитиною, інакше як дивом не назвеш. Але не було б цього дива без професійної майстерності медиків.

Подружжя Ціцеїв завжди мріяло мати багато дітей. Анна і Геннадій — з багатодітних родин. У Геннадія — дев’ято братів-сестер, а в Анни — четверо (Анна — наймолодша з них). Сім’я — віруюча, тому завжди знали: будуть мати стільки дітей, скільки Бог дасть.

«Зараз молодь егоїстична. Хочуть для себе жити. А який у тому сенс? Якщо дитина одинак або має тільки брата чи сестру, їй буде важко дати раду у житті. А наші діти готові до дорослого життя. Все вміють», — каже багатодітний батько.

Живе родина з батьком пані Анни, Ярославом Васильовичем. Чоловік спускається з третього поверху, щоб привітатися з гостями. Згадує минуле, як працював водієм, «возив начальство». Але довго не затримується: «Здоров'я підводить — мушу прилягти». Чоловік повертається у свою кімнату. У сусідній найменші дітки влаштовують гармидер. Мама радить їм піти на дитячий майданчик, розташований по сусідству. «Я до шуму звик і навіть радий», — запевняє пан Ярослав. У чоловіка — 28 онуків і вже навіть є один правнук! Зізнається, буває, плутає їхні імена.

Цікавлюся у подружжя Ціцеїв, як познайомилися. «Я родом із Закарпаття. Мій друг узяв за жінку старшу сестру Анни. Ми з дружиною не зустрічалися.

«Ми навіть не зустрічалися з Анею. Відразу покликав її заміж – настільки мені сподобалась», – розповідає пан Геннадій

Прийшов до неї додому і запропонував руку та серце. Мама Ані лежала у той час у лікарні. Не повірила, коли їй дочка розповіла, що виходить заміж, адже була ще така юна, та й хлопця не мала. На жаль, теща тяжко хворіла. Року після нашого весілля не минуло, як її не стало", — розповідає пан Геннадій.

«Перші п’ять років, коли народжувала дитину за дитиною, було важко. Не було кому допомагати. А потім вже було легше, бо старші діти наглядали за молодшими. Хочу, щоб наші діти подарували нам багато онуків. Обіцяю сидіти з усіма!» — сміється пані Анна. «Але якщо кожен із них подарує вам щонайменше по двоє, то це вже буде 20!»

«Де ж усі помістяться?» — цікавлюся.

«Нічого, дамо раду! — переконаний пан Геннадій. — Розбудовуватися не плануємо. Площа будинку — 227 кв. м. Нікому не тісно. Діти виростуть і покинуть сімейне „гніздо“. Будемо ходити по тих „хоромах“ з Анею одне одного шукати?».

Раніше родина мешкала у Миколаєві, у багатоквартирному будинку. Та глава сім’ї постановив — будуть будуватися. Кожна дрібничка у цьому гостинному домі, від годинника на кухні до вишитих картин, підібрана з любов’ю. Картини бісером вишиває старша донька — по ночах, бо вдень усе ніколи. Кожен з дітей має своє хобі, якому присвячує вільні хвилинки. Геннадій,

Авігея і Соломія грають на віолончелі. Меліта — на скрипці. 8-річний Самуїл обожнює поганяти м’яча. Ще гості не роз’їхалися, як він уже стягнув зі себе сорочку та класичні штани і переодягнувся у спортивне…

Фото автора та Андрія Гелия