Хворі на туберкульоз… лікуватимуться вдома

А діагностика хвороби займе не більш ніж чотири години. МОЗ України повністю змінює підходи до лікування цього небезпечного захворювання

Тепер хворим на туберкульоз не доведеться звільнятися з роботи чи брати академвідпустку, перериваючи навчання в університеті. 15 днів у стаціонарі – і можна йти додому. Для оточення така людина вже не становитиме небезпеки. Фото panthermedia

«Мережа існуючих фтизіатричних закладів, яка була створена ще за радянських часів, не є ефективною. Україна переходить на європейські методи лікування туберкульозу. Пацієнти більше не лежатимуть у стаціонарі мінімум півроку-рік, а лікуватимуться амбулаторно. Їм призначатимуть новітні препарати, і ці ліки вони зможуть отримати безкоштовно (зокрема, цього року в Україні зареєструють два препарати для лікування туберкульозу з розширеною резистентністю — бедаквілін і деламанід. — Авт.). Це дозволить у найближчі кілька років подолати епідемію туберкульозу», — заявила під час виступу в Ukraine Crisis Media Center заступник міністра охорони здоров’я України Ольга Стефанишина. В Україні епідемія туберкульозу триває з 1995 року.

Вже другий рік поспіль уряд забезпечує хворих ліками у 100% обсязі (державні закупівлі медикаментів Україна передала міжнародним організаціям). Цього року на це було виділено 650 млн. гривень. «Минулого року зменшилася кількість нових випадків туберкульозу, однак ця цифра залишається високою (за станом на кінець 2017 року зафіксовано понад 27 тисяч вперше виявлених хворих, а загалом на обліку перебуває 32 400 пацієнтів). Резистентний туберкульоз, який не піддається лікуванню щонайменше двома найбільш ефективними протитуберкульозними препаратами, реєструється у кожного третього вперше виявленого пацієнта, і у кожного другого, в якого виник рецидив, — наводить дані статистики генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України Володимир Курпіта. — За даними ВООЗ, 20% хворих в Україні не знають про свій діагноз. МОЗ спільно з Центром громадського здоров’я запроваджують новітні методи діагностики захворювання.

У лікувальних закладах буде встановлено 60 сучасних апаратів, які дозволяють поставити діагноз «туберкульоз» протягом 2−4 годин після звернення пацієнта. Тест, проведений на такому апараті, дозволяє встановити резистентність збудника до препаратів І ряду. В Україні запрацювало декілька потужних лабораторій, які дозволяють швидко визначити чутливість інфекції до препаратів ІІ ряду. Таких лабораторій до кінця року буде сім по всій території України".

У багатьох випадках (це підтверджується даними українських і міжнародних досліджень) мультирезистентною формою недуги хворі на туберкульоз заражаються безпосередньо у стаціонарах.

Зокрема дослідження, проведене в Естонії, підтверджує, що ризик виникнення мультирезистентних форм виникає через 15 днів після перебування пацієнта у протитуберкульозному закладі. «Через це МОЗ пропонує впровадити амбулаторну модель лікування. Така модель є безпечною, — каже Володимир Курпіта. — Сучасні методи лікування дозволяють ліквідувати бактеріовиділення протягом двох тижнів (а у деяких випадках — протягом трьох днів) від початку їх застосування. Таким чином, пацієнт не наражає на небезпеку своїх близьких. Ця модель є безпечною для самого пацієнта, оскільки він не контактує з іншими хворими на туберкульоз (знижується ризик перехресної передачі мультирезистентних форм). Крім того, ця модель є економічно доцільною (один день перебування пацієнта у стаціонарі обходиться бюджету у таку ж суму, як 13−15 амбулаторних візитів до лікаря). Держава не мусить утримувати велику кількість стаціонарів, при цьому зберігаються фахівці фтизіатричної служби, які надаватимуть, зокрема, амбулаторну допомогу. Це не означає, що у нас не буде протитуберкульозних лікарень. Але у них не триматимуть пацієнтів, які не потребують стаціонарного лікування, як це є зараз».

«У Європейському регіоні щороку хворіє 290 тисяч. Це — кожні 20 хвилин від туберкульозу помирає одна людина. Наш регіон залишається лідером за поширенням медикаментозно стійких форм туберкульозу, — озвучує невтішну статистику експерт Європейського регіонального Бюро ВООЗ Огтай Гозалов. — Також лідируємо за захворюваністю на коінфекцію (туберкульоз + ВІЛ). Більшість людей, що живуть з ВІЛ в Україні, помирають від туберкульозу як основного ускладнення ВІЛ-статусу».

«Наша організація обслуговує на рік приблизно 150 тисяч осіб, — каже голова Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, Дмитро Шерембей. — 30% з них або самі хворіли на туберкульоз, або хворів хтось з їхніх близьких.

Зараз пацієнт може прийти у лікарню, отримати безкоштовне лікування і одужати. 3−5 років тому ситуація виглядала плачевно. Хворий з туберкульозом приходив у лікарню, а таблеток не було. Це призвело до того, що практично у кожного пацієнта виникав рецидив, вилікувати який можна лише дорогими препаратами, або взагалі такий хворий не мав шансів одужати".

«Лікування мультирезистентного туберкульозу у стаціонарі триває 9−20 місяців та навіть довше. Якщо лікувати таких пацієнтів амбулаторно, ефективність лікування може сягнути 80% (зараз це — 46%). Головне — забезпечити таким хворим контрольований прийом ліків та постійний соціальний супровід. За кошти міжнародних організацій минулого року реалізували проект — доплачували лікарям первинної ланки за ведення хворих з туберкульозом. Пацієнт приходив на прийом до сімейного лікаря або лікар йшов до нього додому. Результат — майже 97% пацієнтів вилікувалися. Досі цей показник становив 72%, — розповів заступник виконавчого директора з програмної діяльності Міжнародного благодійного фонду „Альянс громадського здоров’я“ Павло Смирнов. — 20% хворих, яких не виявляють щороку, — це передусім представники груп ризику: внутрішньо переміщені особи, люди, які вживають наркотики, та ті, які звільнилися з ув’язнення. В Україні діє понад 40 неурядових організацій, які дають заповнити анкету, розроблену ВООЗ і затверджену МОЗ України. Людина зазначає, чи є у неї прояви, які можуть вказувати на туберкульоз. За два роки більш ніж 40 тисяч осіб із такими симптомами були скеровані на діагностику. З них туберкульоз виявили у 1400. У більшості випадків — вчасно. 93% отримали лікування».

«У світі налічується 30 країн з високим рівнем захворюваності на медикаментозно стійкі форми туберкульозу. У Європейському регіоні з цієї 30-ки — 18 країн. Про низьку захворюваність мова, коли менше 10 хворих на 100 тисяч населення, або не більше 0,5% від загальної кількості населення. Коли на 1 млн. жителів буде один хворий, тоді зможемо говорити про елімінацію (подолання) епідемії. Один хворий (невиявлений) інфікує 10 осіб.

З цих 10 10−12% протягом свого життя можуть захворіти на туберкульоз. У країнах з високим рівнем захворюваності на туберкульоз (у всіх країнах колишнього СРСР, у багатьох країнах Східної Європи — Румунії, Болгарії, Туреччині) у легенях людей є певний відсоток мікобактерій. Вони тільки й чекають свого часу. Якщо не будемо вживати заходів, щоб ці бактерії не «прокинулися», а ті, що мають цю інфекцію, не передавали її далі, не можемо говорити про контрольовану ситуацію з туберкульозом", — переконаний Володимир Курпіта.

В Україні захворюваність на туберкульоз становить 67 випадків на 100 тисяч. В Європі — менше 10. Для порівняння, у Фінляндії — один випадок на мільйон. Найнижчий рівень захворюваності в Україні — у Чернігівській області (40 випадків на 100 тисяч населення). Найвищий — в Одеській (127 на 100 тисяч).