Податковий рентген для олігархів

Якщо парламент зобов’яже товстосумів декларувати свої багатства, українську економіку вдасться максимально вивести з тіні


На третьому році функціонування в Україні системи електронних декларацій коло осіб, які мають публічно «сповідатися» про свої статки, може розширитися.

Крім державних службовців (президента, посадовців його канцелярії, членів уряду, народних депутатів і «слуг народу» на периферії, мерів-війтів, суддів, прокурорів, військових чинів, податківців, правоохоронців) та іншої категорії високопосадових осіб, звітувати про нажиті маєтки-капітали тепер хочуть змусити архізаможних бізнесменів. Якщо раніше вони подавали у Державну фіскальну службу лише «закриту» інформацію про свої доходи і сплачені з них податки, то тепер змушені будуть відкрито розповідати про все, чим володіють в Україні і поза нею. І кожен українець, зайшовши на сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, дізнається, скільки якого добра надбав той чи інший «український Рокфеллер».

Опираючись на світову практику, з відповідною ініціативою виступило Міністерство фінансів. Воно розробило законопроект про зміни до Податкового кодексу, а Кабінет Міністрів схвалив цей документ і передав його на розгляд у Верховну Раду. На думку урядовців, якщо парламент підтримає новацію, вона значно підвищить рівень податкової дисципліни, збільшить надходження у державну скарбницю, виведе з тіні всі оборудки наших багатіїв (згідно з дослідженнями, 37% операцій в українській економіці — приховані). А ще дасть змогу оприлюднити засекречені багатства в офшорних зонах. Відповідно до міжнародних угод вітчизняні фіскали отримуватимуть від колег за кордоном повідомлення про тамтешню нерухомість, фінансові рахунки багатих українців і обіг коштів на них, тож приховати нажите добро, вивести його з-під оподаткування останнім не вдасться. На першу вимогу фіскалів інформацію про статки тих чи інших осіб зобов’язані будуть надавати і вітчизняні банки. Тож завжди можна буде поцікавитися, наскільки чесно нажито всі ці капітали і чи у належному обсязі сплачено з них податки.

У Кабміні визначили, що підпадати під таку звітність мають найперше фізичні особи, які є бенефіціарними власниками великих підприємств-платників податків. А також інші бізнесмени, загальний оподатковуваний дохід яких за попередній рік становив 50 млн. грн. А ще — особи, які володіють щонайменше десятиною потужної фірми, дохід якої вимірювався 10 мільйонами євро. За попередніми підрахунками фахівців, вельмож, на яких може поширюватися новий закон, у нас набереться понад 1200. В їх число точно увійдуть фігуранти останнього дослідження «Форбс», яке визначило сотню найбільших капіталістів України. У першому десятку — Ринат Ахметов, чий статок оцінили у 6,9 млрд. дол., Віктор Пінчук (1,4 млрд. дол.), Костянтин Жеваго (1,4 млрд. дол.), Вадим Новинський (1,2 млрд. дол.), Ігор Коломойський (1 млрд. дол.), Геннадій Боголюбов (763 млн. дол.), Дмитро Фірташ (746 млн. дол.), Юрій Косюк (693 млн. дол.), подружжя Галина і Олександр Гереги (688 млн. дол.).

Передбачено санкції для тих, хто захоче обдурити податківців. Якщо скоробагатьки спробують приховати свої капітали, їх, згідно із законом, можуть оштрафувати на суму, яка становитиме 10% від нарахованого податку на доходи.

На думку окремих експертів, новий тип звітності, крім певної мороки для олігархів, піде їм на користь. У всьому світі чесне фінансове декларування стимулює до їх суб’єктів увагу з боку інвесторів. Така декларація — своєрідний гарантійний чек для отримання податкових пільг, потужних позик. Можна сподіватися, що і порядні українські олігархи отримають бонуси у вигляді преференцій для свого бізнесу. Інші аналітики ставляться до новації уряду дещо скептично.

Коментар для «ВЗ»
Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій:

Не бачу великого сенсу у тому, щоб виділяти окремі категорії громадян, яким слід подавати декларації. Як на мене, логічно, коли декларують свої статки представники влади та інші люди, які ухвалюють рішення державної ваги. Або коли декларації подають всі громадяни. Коли ж виокремлюють окремі групи (скажімо, антикорупційних активістів чи багатих людей), то це виглядає дивно. У будь-кого постане питання: чому декларувати повинна саме ця група, а не якась інша? Непереконливими виглядають і критерії заможності. Чому бізнесмен з 50 млн. грн. фінансового обороту — багатий, а із 49 млн. грн. — таким вже не буде?

Якщо стоїть питання про боротьбу з тіньовими грошима, офшорами, тоді краще вводити поняття «нульової декларації», оголошувати амністію на всі нажиті капітали (за умови сплати податку з них). Варіант згаданого законопроекту може бути прийнятним, якщо корелюватиметься з іншими кроками.