Чи готове НАТО до війни з Росією?

Навіть якщо Альянс зміцнить сили швидкого реагування, це не гарантуватиме йому перемог у випадку, коли Росія вдасться до потужної інвазії

Стосунки Заходу і Росії є найгіршими з часів холодної війни, а стратеги НАТО застерігають, що Альянс не є готовим до конфлікту. США тиснуть на європейських союзників, щоб змобілізувати значно більше сил, здатних до адекватної реакції. Про це пише «The Wall Street Journal» у редакційній статті.

Якщо б дійшло до відкритого конфлікту європейських країн з Росією, тільки кілька тисяч з понад мільйона солдатів могли б швидко передислокуватися, — кажуть представники Альянсу. Вашингтон прагне змінити таку ситуацію. Вимагає, аби упродовж 30 днів від часу запровадження керівництвом НАТО стану готовності, щонайменше 30 тисяч вояків — разом з літаками і кораблями військово-морських сил — змогли дістатися до місця призначення.

Відносини між Заходом та Росією справді найгірші. Минулого тижня НАТО долучилося до США, Канади та кільканадцяти європейських держав, і видворило російських дипломатів зі своїх представництв, — найбільше з часів холодної війни. Скоординована акція стала протестом проти спроби отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля, яка трапилася у Великій Британії із застосуванням нервово-паралітичної речовини.

Пізніше Вашингтон і союзники запровадили проти Москви санкції за мілітарну інтервенцію в Україну, а також за втручання у президентські вибори у США 2016 року.

Міністр Меттіс тисне

Кремль стверджує, що не має стосунку до замаху на Скрипаля і не втручався у американські вибори. Стверджує, що санкції — то спроба стримати країну, яка шукає належне їй місце серед наймогутніших світових потуг, і запевняє, що не залишить вчинків Заходу без реакції.

Посилення мобільності сил НАТО перед потенційною загрозою з боку Росії є пріоритетом для міністра оборони США Джеймса Меттіса. Він вимагає, щоб НАТО пришвидшило процес підготовки, виправило ситуацію з переміщенням своїх сил і переконалося у тому, що володіє підрозділами, здатними до блискавичної передислокації.

Згідно з нашими джерелами, більшість керівників Альянсу погоджуються, що зміни вкрай потрібні, і сподіваються, що досягнуть порозуміння ще до саміту НАТО у липні.

Сполучені Штати наполягають на тому, щоб Альянс виокремив 30 батальйонів, 30 ударних ескадриль і 30 бойових кораблів, які були б готовими до моментального використання. Це приблизно 30 тисяч вояків і понад 360 штурмовиків. Згідно з американськими планами, з часів холодної війни США були готовими до того, аби передислокувати до Європи десять дивізій — майже 200 тисяч солдат — упродовж 10 днів. Нова стратегія ставить на порядок денний мобілізацію європейських членів НАТО і передбачає менш амбітний термін — 30 днів.

— Мова про те, щоб почати думати про відновлення бойової готовності, виокремити сили, у яких належить зміцнити готовність, і поділити завдання для кожної країни, — пояснює Ганс Біннендік, колишній радник з питань національної оборони за президентства Білла Клінтона, співавтор доповіді на тему реагування військ НАТО.

Стимул є, але недостатній

Сумніви в тому, що Альянс здатен до швидкої передислокації сил виправдалися, коли минулого року у Польщі та Балтійських країнах, поблизу кордону з Росією було розміщено 4,6 тисячі вояків. НАТО також має у своєму розпорядженні 5 тисяч вояків сил швидкого реагування, які мали б бути готовими допомогти іншим підрозділам упродовж 10 днів.

Стимулу потребує підготовка 30 батальйонів, здатних до війни, оскільки головна мета — не тривалі бої, а здатність мобільності якомога більшої кількості військовослужбовців, літаків та кораблів, — пояснює колишній заступник генерального секретаря НАТО Алєксандр Вершбоу.

— Постачання є також не найостаннішим складником війни. А НАТО зараз не володіє достаніми можливостями для його налагодження, — додає він.

Навіть якщо Альянс зміцнить сили швидкого реагування, це не гарантуватиме йому перемог у випадку, коли Росія вдасться до потужної інвазії. Зміни призначені для того, аби лише стримати Москву, коли вона спробує анексувати територію одного з членів НАТО.

Найгірший сценарій? Росія зважиться на атаку у момент, коли сили швидкого реагування Сполучених Штатів будуть задіяні для вирішення інших кризових ситуацій, наприклад, в Азії.

Анексія Криму змінила стратегію НАТО

Якщо Альянс посилить здатність військ до мобілізації, то зміцнить також свої можливості застереження. Підрозділи на першій лінії фронту уповільнили б вторгнення російських військ, а швидше і постійне посилення передових частин літаками, корпаблями і вояками поставило б Москву перед вибором: забратися із захопленого терену, або втягнутися у дорогу конвенційну війну.

Від часу завершення холодної війни європейські члени Союзу поступово зменшували витрати на військові потреби — аж до анексії Криму в 2014 році. Як тепер з’ясувалося, чимало підрозділів були недостатньо спорядженими і вишколеними.

До подій 2014 року керівництво НАТО також закликало держави-члени відмовитися від формування танкових підрозділів, а віддати перевагу легким піхотним підрозділам, адаптованих до спеціальних місій, як, наприклад, в Афганістані.

Зараз НАТО хоче, щоб його члени наростиили інвестування у сили, здатні захищати Європу від Росії. Але реформа потребує багато часу і, звісно, коштуватиме дорого.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає нарощування витрат своїх європейських союзників на оборону як пріоритет. Уже зараз, згідно з висновками НАТО, вони виділятимуть по 2% ВВП для цієї мети. Як каже Алєксандр Вершбоу, увага має бути зосереджена на інвестуванні у здатність швидко реагувати на виклики Росії.

Сполучені Штати прагнуть, щоб Альянс поліпшив мобільність не тільки сухопутних підрозділів, але й кораблів та літаків. Фахівці стверджують, що парк літаків, готових до контратаки, має вирішальне значення для належної реакції. Але недостатньо інвестувати в підготовку чи обслуговування винищувачів — потрібно також розвивати інфраструктуру, секред іншого — будувати нові аеродроми.

Альянс вже співпрацює з керівництвом Європейського Союзу у справі поліпшення мобільності мілітарних сил. Тепер армія, танки, артилерія та інше обладнання зможуть швидше рухатися європейськими дорогами, мостами і залізницею. Минулої середи чиновники ЄС розпочали програму модернізації важливих транспортних артерій, серед іншого — зміцнення мостів, щоб вони витримати вагу танків.

Європа має проблеми

Те, скільки підрозділів кожної країни здатні швидко передислоковуватися, є державною таємницею збройних сил кожної країни. Щороку дві бригади (кожна чисельністю 3,5 тисячі вояків) — несуть службу у так званих Силах Відповіді НАТО. Цього року цю місію виконують британський та міжнароднихй підрозділи під керівництвом Німеччини.

Керівники Альянсу твердять, однак, що наразі серед європейський членів НАТО немає таких, які б не відчували проблем з готовністю своїх військ до війни. Греція і Туреччина утримують великі армії, але вони не є вишколеними у справі швидкого розгортання на випадок конфлікту на їхній же території.

Менші західноєвропейські країни, — Бельгія чи Румунія, — скоротили свої сухопутні війська, але активно заклики НАТО створити нову бригаду, здатну швидко реагувати. Проте невідомо, чи будуть оборонні витрати цих країн достатньо зростати, аби фінансувати такі нові формування.

Більші члени Альянсу теж мають проблеми. Добре підготовлені та оснащені сили Франції серйозно втратили після розгортання частини військ в Африці. Згідно з повідомленнями, німці мають важкі танки та артилерію, готову до бою. Але німецькі неурядові організації наголошують на тому, що армія не має достатньо потрібного обладнання.

Велика Британія? Американський аналітичний центр RAND минулого року визнав, що Лондон спроможний швидко кинути військо у бій. Рівно ж як наголосив, що британська армія значно зменшилася. До того ж, британці обмежують кошти для фінансування сухопутних військ, економлячи для того, аби якомога швидше стали до ладу два авіаносці.

«The Wall Street Journal»