Антикорупційний «Титанік»

На дно іде не лише репутація Холодницького

Не знаю, наскільки вправні очільники Генпрокуратури, САП і НАБУ у класичних шашках, але те, що вміють грати у «шашки без правил», — факт. Суть гри: вибити з поля шашки противника, розстрілюючи їх фігурками зі своєї половини шахівниці. Виграє той, хто прицільніше б’є.

Якщо склад учасників турніру навряд чи когось здивував (враховуючи, що «війнушки» між ГПУ, САП та НАБУ і раніше спалахували з незавидною частотою), то розстановка сил по різні боки шахівниці для багатьох стала сюрпризом.

Проти антикорупційного прокурора Назара Холодницького, якому закидали непристойні (з точки зору політичної незаанґажованості) «шури-мури» з Банковою, об’єдналися очільник ГПУ Юрій Луценко і директор Антикорупційного бюро Артем Ситник, якого стараннями Банкової і того ж Луценка ще не так давно самого намагалися «піти» (спростивши, зокрема, процедуру відставки). Як вчорашні противники стали союзниками? Чому не спрацював розрахунок на те, що Холодницький закінчить розпочату проти нього гру без жодного ходу? І чи не ризикує Ситник у наступному турнірі політичних «шашок без правил» опинитися по той бік шахівниці, з якого намагаються «вибити» Холодницького?

Спробуємо розібратися.

Фотожаба з FB «Процишин офіційний»

Те, що очільник САП якщо і збирається тонути, то не сам, стало зрозуміло, щойно він розговорився після скандалу з «говіркими» рибками в його акваріумі. Хоча розговорився Холодницький не одразу. Як не одразу оприлюднив й інформацію про знайдений у своєму кабінеті «жучок», що вже саме по собі наштовхує на роздуми. «Вухо» на акваріумі виявили ще 6 березня.

Але Холодницький розповів про це лише через два тижні. До останнього не вірив, що до «прослушки» у його кабінеті причетне НАБУ? Чи тримав паузу, вичікуючи, яким буде наступний хід проти нього несподіваного дуету Луценка-Ситника? Одне одного не виключає.

Ще 22 березня, на антикорупційній конференції у Брюсселі, Холодницький тиснув руку Ситнику, а «акваріумну» знахідку називав провокацією. Ситник вже тоді помітно нервував перед камерами, але від причетності до «прослушки» очільника САП відхрещувався. Зрештою, якби Холодницький одразу запідозрив, чиї руки стирчать з «акваріумної справи», то чи ініціював би кримінальне провадження за фактом виявлення «жучка», передавши розслідування НАБУ?

Може здатися, що антикорупційний прокурор прозрів лише після того, як прочитав «динамітне» інтерв’ю Ситника «Дзеркалу тижня» (у розмові директор НАБУ озвучив цілий список «пред'яв» Холодницькому — від зливу інформації фігурантам справ до тиску на прокурорів, суди, підбурювання свідків до дачі «правильних» показів) та дізнався про синхронне звернення Луценка і Ситника зі скаргами до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів — «про скоєння керівником САП дисциплінарних провин». Але усе вказує на те, що перед фактом Холодницького поставили щонайменше за тиждень до цих подій. І не просто поінформували, що він — на гачку, а порадили, як «правильно» діяти далі. Підводили до відставки за власним бажанням. В обмін, звісно ж, на неоприлюднення «акваріумних плівок».

Та Холодницький, вочевидь, «заманливу пропозицію» не прийняв. Варіантів — три: 1) такий сміливий; 2) неадекватно оцінив ситуацію; 3) упевнений, що записи «з акваріума» на кримінал не тягнуть. Найвірогіднішим видається останній пункт. І зовсім не через запевняння Холодницького: «На цих записах не почуєте жодного факту вимагання мною хабарів, занесення мені валіз із грошима в кабінети. Що є на записах? Можливо, нецензурне спілкування, у тому числі і з підлеглими». Навіть якщо Холодницький і блефує, демонструючи, що «акваріумними плівками» його не налякали, недомовки ГПУ живлять підозри, що САПівські рибки і справді не виправдали очікувань тих, хто сподівався на жирний улов.

Якщо на плівках є підтвердження озвучених Ситником «пред'яв» Холодницькому, то чому у Генпрокуратурі досі не розставили крапок над «і»? Чому Луценко говорить про дисциплінарну відповідальність очільника САП, але не поспішає прояснити ситуацію з відповідальністю кримінальною?

«Тільки у результаті допитів, експертиз зможу повідомити, чи є ознаки кримінальних правопоршень, які зафіксовані на прослуховуючому пристрої, у кабінеті керівника САП», — заявив генпрокурор.

Але навіть після допиту Холодницького 3 квітня офіційної відповіді, в якій справі і в якому статусі він проходить, не прозвучало. Лише заяви очільника САП. «Починали з тяжкого злочину, щоб розпочати негласні слідчі дії. А за 3 тижні наслухали на що — на легкий злочин чи на „дисциплінарку“?» — заявив Холодницький. Додавши, що спершу йшлося про ст. 368 Кримінального кодексу («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди». — «ВЗ»).

«Тобто, виявляється, — продовжував Холодницький, — що я у когось десь вимагав якийсь хабар. Тільки не розумію, у кого. І мені про це не кажуть».

Може, промовляючи це, подумки тричі спльовував через ліве плече, щоб не «накаркати»? І згадував присвячений собі допис у Facebook журналіста Володимира Бойка? 20 березня, коментуючи інформацію у ЗМІ про те, що Холодницький нібито збирається подати заяву про відставку за станом здоров’я, Бойко написав: «Здоров'я у нього різко погіршилося після того, як виявив у своєму кабінеті апаратуру, за допомогою якої було зафіксовано отримання ним хабарів. Зокрема, Холодницький, не знаючи, що все те, що відбувається в його кабінеті, ретельно документується, закрив кримінальне провадження відносно колишнього начальника Департаменту поліції охорони Сергія Будника, якому інкримінували одержання неправомірної вигоди у розмірі 100 тис. грн».

21 березня інформацію про закриття справи підтвердили у САП. А Будник уточнив деталі: провадження закрили «у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення». У датованому 3 квітня інтерв’ю

«УП» Холодницький заявив, що особисто Будника жодного разу не бачив. І просто під час розмови викликав у кабінет прокурора, який займався «генеральською» справою. Той, зокрема, заявив, що не зафіксовано жодної розмови (з «прослушки». — «ВЗ»), в якій Будник спілкувався би з посередником про гроші (генералу інкримінували, що, крім офіційних платежів за фізичну охорону, через посередника вимагав у клієнта додаткову плату. — «ВЗ»).

Може, Бойку відомо щось більше, але доказів, які дозволили б поставити знак «=» між закриттям справи Будника й отриманням за це хабара очільником САП, ніхто наразі не надав.

Можливо, у Генпрокуратурі і тягнуть час, перебираючи варіанти, що можна пред’явити Холодницькому? Люди, посвячені у залаштунки роботи нашої «погонної» системи, не виключають, що «акваріумними плівками» негласне досьє на очільника САП не обмежується. Мовляв, крім «жучка» у кабінеті, могли задіяти також відеоспостереження, прослуховування телефонів, відстежування електронної переписки. І хтозна, які ще матеріали можуть витягнути зі шухляди.

Можуть, але чи наважаться задіяти важку артилерію? Після канонади у бік Холодницького і відрикошетити боляче може. За два з половиною роки на посаді заступника генпрокурора-очільника САП він же не в носі колупався: «чарівними папочками» встиг обзавестися. А, враховуючи вхожість на Банкову, яку приписували Холодницькому, його поінформованість лише цими папочками не обмежується.

Візьмемо справу щодо одеського мера Труханова, фігурантам якої очільник САП буцімто зливав інформацію. Питання — яке з двох зол менше: інформаційний злив від Холодницького чи багаторічне «дахування» екс-«регіонала» Труханова «цабе» якщо не з кабінетів будівлі на Банковій, то вхожими у них?

Без цього «даху» одеський мер, який паспорти і підстави для кримінальних справ колекціонує, вже давно не у ратуші сидів би (або ж чкурнув за кордон — з квитком в один кінець).

Так що за «А» від Генпрокуратури може послідувати «Б» від Холодницького. І не лише з прив’язкою до справи Труханова. Зважаючи на те, що президентська кампанія хай неофіційно, але вже стартувала, такий «пінг-понг» Банковій точно ні до чого. Тож доведеться сім разів подумати, як «відрізати» Холодницького так, щоб скалки собі ж у руки не загнати. Те, що у кріслі очільника САП Холодницький не «жилець», можна вважати доконаним фактом. Для нього мости і з ГПУ, і з Банковою, і з НАБУ спалені. Чекати заступництва з Заходу теж наївно. Там у Холодницького давно не найкраще реноме. А участь в операції проти антикорупційного прокурора НАБУ, якому покровительствують наші західні партнери, — додатковий аргумент не на користь Холодницького. Якщо б і були підозри, що генпрокурор Луценко вирішив поквитатися зі своїм заступником, який від рук відбився і в «автономію» забавився, у ГПУ з алібі не забарилися б: «Не довіряєте нам — спитайте НАБУ. Вони ж у зв’язці з нами на чисту воду Холодницького виводили». Директор НАБУ ствердно киватиме головою.

Але чи розуміє Артем Ситник, чим ризикує, сліпо піддавшись бажанню будь-що перетворити Холодницького (з яким у нього зі самого початку співпраці не склалося) у збитого льотчика? Заради здійснення цієї мрії очільник Антикорупційного бюро не погидував навіть ситуативним союзом із генпрокурором (якого звинувачував у підриві роботи НАБУ й атаці на діяльність антикорупційних органів). Чи подумав Ситник, чому Банкова і ГПУ так оперативно і завзято взялися «зливати» Холодницького? Чи не тому, що збираються тимчасово «переписати» САП на Луценка (щоб навів там «порядок» у справах), а після проведення конкурсу (нібито незалежного) посадити у крісло антикорупційного прокурора свого достойника? Тоді і НАБУ мало не здасться. А у Ситника буде вибір: перти проти ще потужнішого танка, підняти білий прапор і змиритися з «приборканням» Антикорупційного бюро (тоді — повний антикорупційний капут!) або ж подати у відставку. Не вийде тихо — організують акваріум («жучків» на всіх вистачить).

А в операції щодо Холодницького залишається дочекатися, хто наступний і який козир витягне з рукава. Очільник САП дав зрозуміти, що карт у нього вистачить. Почав хід зі «шісток», адресувавши його керівникові Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ (він же — «департамент Кононенка-Грановського», нардепів з «БПП», яких називають кураторами цієї «бойової машини». — «ВЗ») Володимиру Гуцуляку. «Керівник департаменту є фактичним фігурантом у трьох провадженнях САП і НАБУ. Мені не доводиться розраховувати на об’єктивність слідства, тому чекаю рішення про зміну слідчих і прокурорів департаменту, який це розслідує», — заявив Холодницький після допиту.

«Сюрприз» для Гуцуляка вдався. Принаймні так виглядало з реакції очільника департаменту (Гуцуляк заявив, що йому відомо лише про одне провадження щодо нього, а про два інших не знає). Схоже, наступний хід — за ГПУ…