«У депутатів шкурний інтерес вимагати е-декларацій від антикорупціонерів…»

Євросоюз попередив українську владу про неприпустимість тиску на громадських активістів

Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган

Після багатьох позитивних відгуків про хід українських реформ в офісі ЄС змінили інтонацію. У бік нашої влади прозвучала жорстка критика. У Брюсселі з гіркотою повідомили, що Київ не виконує власних зобов’язань, які брав, коли просився в асоційовані члени Євросоюзу і домагався візової лібералізації. У заяві комісара ЄС з питань європейської політики сусідства Йоганнеса Гана прямим текстом сказано, що Україна «відходить від європейських прагнень»… Подібна риторика — жовта картка вітчизняним інституціям, які дали привід засумніватися у нашій меті, спроможності її досягнути. І сигнал, що треба негайно виправляти допущені помилки. Інакше… Про «червону картку» від європейців навіть не хочеться загадувати: скасування безвізу, скорочення програм фінансової підтримки.

Наші партнери в Європі, де глибоко шанують права і свободи, занепокоїлися неспроста. В Україні, по суті, «беруть під ніготь» громадських активістів, які працюють у сфері протидії корупції. Разом з чиновниками, політиками в ухваленому торік законі їх зобов’язано робити те, чого ніде у вільному світі немає: подавати електронні декларації про власні статки, зміни майнового стану. Як сумно пожартував один з активістів, за цим законом громадським контролерам треба було би звітувати ледь не про кожну отриману на антикорупційному семінарі ручку-блокнот чи спожиту там канапку…

На Заході таку «увагу» до активістів розцінюють як елемент тиску, шантажу, як спробу можновладців тримати опонентів на короткому повідку, переслідувати їх за викриття тих, хто плутає державну кишеню з власною.

Ще на стадії розробки закону таку норму вважали неприйнятною представники країн ЄС, члени Венеціанської комісії, ОБСЄ та інших міжнародних інституцій. Настирливо рекомендували українським парламентаріям вилучити сумнівні пункти. Верховна Рада не прислухалася, і у березні 2017-го цей закон було підписано. Президент тоді заспокоював наших союзників: як тільки закон підпишу, у нього буде ініційовано правки, скандальні положення вилучать.

Рік минув, а обіцяного так і не зроблено. Багатомісячні дискусії з різними сторонами не привели до порозуміння.

Оскільки час подачі е-декларацій спливає 1 квітня, остання можливість виправити ситуацію була у пленарний день 22 березня. Нардеп-єврооптиміст" Сергій Лещенко подав компромісний проект закону, в якому пропонував відкласти на рік е-декларування громадських активістів.

Водночас голова фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов виступав за те, щоб цей термін скоротити до трьох місяців.

Здавалося, проблему буде пом’якшено. Однак…

Дев’ять разів спікер Андрій Парубій ставив на голосування включення цього питання у порядок денний. Пропозиція не набрала потрібної кількості голосів. Депутати мали в носі рекомендації Європи. Дехто з них злорадно потирав руки в очікуванні, коли стануть заводити кримінальні справи на «всяких там шабунінів» та інших антикорупційних ентузіастів, які не встигнуть прозвітувати. Складалося враження, що депутати чекали на «вендету»…

Йоганнес Ган зреагував різко. Ось цитати з його заяви: «Українська влада не виконала своїх зобов’язань». «Відмова від скасування норми, яка поширює на громадських активістів зобов’язання державних службовців, суперечить європейським прагненням України. Це також суперечить наполегливим рекомендаціям, що їх надали Україні міжнародні партнери (в тому числі — в контексті моніторингу виконання Україною зобов’язань щодо візової лібералізації)».

Єврокомісар вкотре повторив нашим «слугам народу»: громадянське суспільство повинно мати змогу контролювати діяльність влади «без зайвих перешкод і втручань». Наголосив, що систему е-декларування було створено, аби запобігти корупції з боку державних посадових осіб, а представники громадянського суспільства ними не є.

Високий чиновник Євросоюзу підсумував: «Додаткове і неприйнятне зобов’язання (щодо е-декларування активістів) грає на руку тим, хто хоче знищити зусилля України щодо ефективної боротьби з корупцією». З жалем пан Ган зазначив, що такі дії носіїв влади в Україні суперечать Угоді про асоціацію з ЄС. І, наче досвідчений вчитель — неслухняному учневі, пояснив: «За останні роки Україна досягла значного прогресу. Важливо не підірвати поступ. Верховна Рада повинна повернутися до проблеми та якомога швидше скасувати зобов’язання щодо е-декларування активістів громадянського суспільства, обмеживши ці зобов’язання лише державними посадовцями».

Пана Гана почули. Президент виступив із заявою, в якій визнав, що запровадження електронного декларування для активістів було помилкою. І наполіг, щоб парламент виправив цю ваду, ухвалив те, що просить демократична Європа.

Зі свого боку, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко ініціювала скликання позачергової сесії — щоб уникнути неприємної колізії. Однак таку ідею визнали утопічною, адже змусити депутатів працювати «позаурочно» — фантастика.

Водночас опоненти Тимошенко критикували її за популізм, подвійні стандарти. Мовляв, якби у «Батьківщині» виступали проти е-декларацій для антикорупціонерів, то дружно голосували б за це ще 22 березня…

«Питання Х» мають вирішити у вівторок, 3 квітня. Швидше за все, електронні звіти антикорупціонерів таки відтермінують. І цим частково виправлять ситуацію.

Коментар для «ВЗ»
Володимир Фесенко, політолог

Маємо тривожний дзвіночок з Брюсселя, який загрожує погіршенням наших стосунків з ЄС. Правових, інституційних наслідків, позбавлення безвізу, думаю, не буде. Бо процедура скасування безвізового режиму — довга і складна, зрештою, її ніхто не ініціює. Більше того, на відміну від Грузії, Молдови, до України не було жодних формальних зауважень.

Заява пана Гана — сильна емоція. Це політичний сигнал Україні у формі роздратування. У Брюсселі не розуміють, чому Київ не виконує своїх обіцянок. Давали слово скасувати дурний закон, який виглядав як помста антикорупційним активістам, — але не дотримали його. За такими діями політиків вбачається ще й намагання зруйнувати саму систему електронного декларування — дискредитувати її, зробити конфліктною. Очікую, що після ініціативи щодо скасування е-декларацій щодо громадських активістів буде ініціатива відмінити ці звіти для всіх інших…

Було декілька спроб під час двох останніх пленарних тижнів поставити це питання у порядок денний. Не вдалося! Депутати з різних фракцій — і провладних, і опозиційних — не дали голосів. Маю підозру, що у них є спільний інтерес. Егоїстичний, шкурний. Це інтерес не конкретних політичних сил, а окремих парламентаріїв. Для президента, для керівництва парламентської коаліції це питання має стати пріоритетним. Разом із законом про створення Антикорупційного суду. Ці два питання — індикатор продовження наших нормальних стосунків з Євросоюзом.