Корм для лелек привозили діти й дорослі, фермери й продавці з базарів…

Акція з порятунку птахів стала одним із прикладів високої громадянської відповідальності українців

На таких майданчиках із соломи підгодовували лелек поблизу села Підмонастир на Перемишлянщині. Фото Андрія Дзяного

Весна повним ходом вступає у свої права, а ще тиждень тому потужно показувала свій оскал зима. Найбільше її вибрики відчули перелітні птахи, особливо — лелеки, які після довгої (завбільшки 10 тисяч кілометрів) дороги додому опинилися на холоді і у голоді. Та не дали пропасти їм добрі люди, які біду пернатих сприйняли як власну проблему. Акція з допомоги бузькам, яка охопила всю країну, змушує зняти капелюха перед цими волонтерами.

У соціальних мережах любителі природи на Львівщині об’єдналися у групу «Лелека», через яку збирали кошти для підтримки лелек і оперативно координували допомогу їм. Голова цієї спільноти Роман Тузяк прозвітував про тиждень роботи: зібрано 80 290 гривень добровільних внесків, з них використано 16 930 грн. Кошти пішли на закупівлю кормів (здебільшого риби, м’ясних відходів), а також на пальне для машин, якими діставалися до лелечих таборів. «Гуманітарний вантаж» отримали бузьки, які десантувалися неподалік Оброшиного, Рудок, Верблян, Жовкви, Нагуєвичів, Княжого, Золочева, Сасова, Ставчан, Нового Роздолу, Вербіжа, Миколаєва, Виписки, Луцька.

До «Високого Замку» надійшла інформація і про «лелече» подвижництво жителів Зашкова, Волі-Гамулецької, Любелі, Добротвора, Сокаля, Рави-Руської, Бережан, Павлова, Самбора, Стрия, Мостиськ та багатьох інших населених пунктів. Як правило, разом із дорослими на допомогу чорногузам квапилися діти. Прекрасний урок людяності отримали вони!

Мисливствознавець Перемишлянського району Андрій Дзяний розповів кореспонденту «Високому Замку», як місцеві жителі організували поміч двом сотням лелек біля торф’яників села Підмонастир, що неподалік старовинної Бібрки.

— Наступного дня після рясного снігопаду працівники Бібрського лісгоспу кинулися рятували лелек, — згадує пан Андрій. — У місцевих фермерів взяли тюк соломи вагою 350 кілограмів — застелили нею майданчик, щоб бузьки не мерзли в ноги. Солому привозив майстер лісу Старосільського лісництва Роман Сорочинський. Домовилися з фермерським господарством «Стрілківським» (власник — Василь Блавацький), і там виділили для бузьків 100 кг заморожених субпродуктів від забою свиней. М’ясо порубали на дрібні шматки, облили гарячою водою, щоб воно швидше розморозилося, і розсипали цей корм по соломі. За свідченням жителя Підмонастиря Тараса Паука (він живе неподалік колонії лелек), птахи спочатку боялися підходити, але потім, отримавши корм, стали сміливішими, підпускали до себе на три метри.

Голова Великоглібовицької сільради Василь Марочканич попросив знайомих підприємців на львівському ринку «Шувар», і ті привезли для лелек два центнери риби, а потім вділили ще одну порцію поживи. Загиблих птахів немає. Пообідати завезеним кормом прилітають вже круки, тож лелеки з ними «воюють»…

Щодо невикористаних коштів громадської ініціативи «Лелека» (63 361 грн.), то є ідея 70 відсотків цієї суми віддати на допомогу дітям, хворим на рак. А решту — скерувати на подальшу допомогу пернатим, зокрема, на облаштування металічних платформ під лелечі гнізда.

Дехто пропонує за вільні кошти посадити яблуневі сади. Цікаво було почути коментар Наталії Кротюк, учасниці групи «Лелека» з Волині, яка разом з іншими ентузіастами взяла участь в акції з порятунку «білих птахів з чорною ознакою»:

— Друзі мені кажуть: подивися новини — там вибори в «раші», там щось Тимошенко істерить, там Савченко кричить. А я відповідаю їм: «Не знаю таких!». Для мене людьми є оті, що лелек сьогодні годують!